22 вересня 2016 року Житомир Справа № 806/1540/16
Категорія 9.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю. ,
секретар судового засідання Ткачук А.В.,
за участю: позивача, представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича вжити усіх необхідних заходів щодо відшкодування ОСОБА_2 грошових коштів за Договором № НОМЕР_1 банківського рахунку від 08.10.2015 в сумі 34815,95 грн та за Генеральним Договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09 листопада 2015 року в сумі 84700,00 грн та нарахованих процентів на суму вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому порядку, у тому числі включити до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" фізичну особу ОСОБА_2 за Договором № НОМЕР_1 банківського рахунку від 08.10.2015 в сумі 34815,95 грн та за Генеральним Договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09 листопада 2015 року в сумі 84700,00 грн та нарахованих процентів на суму вкладу; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснити виплати.
Позивач і представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позовні вимоги, посилаючись на доводи наведені в адміністративному позові.
Представники відповідачів до суду не прибули, про час і місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки до суду не повідомили. Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направлені до суду письмові заперечення на позов, у яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Заслухавши думку позивача та її представника, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, враховуючи таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною 1 статі 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Завданням адміністративного судочинства, згідно зі ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 вказаної статті КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч. 2 ст. 4 КАС України).
У частині 1 статті 17 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Суб'єктом владних повноважень, у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Із наведених норм права слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Ключовим моментом щодо підвідомчості спорів у сфері публічно - правових відносин адміністративним судам є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб - припиняють, змінюють чи породжують правові наслідки для цих осіб. Так як саме у такому випадку реалізується компетенція видавця акта як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а, відповідно, інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Зі змісту адміністративного позову та заявлених позовних вимог слідує, що звернення позивача до суду зумовлено тим, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленко О.В. не виконав її вимогу про переведення грошових коштів на її банківський рахунок в ПУАТ "ФІДОБАНК" в розмірі 84700,00 грн та 35543,95 грн, а також вимогу про включення її у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "ФІДОБАНК" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Судом з'ясовано, що 08 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1.
09 листопада 2015 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Вкладник) укладено Генеральний договір № 632942/1 короткострокового банківського вкладу юридичної особи, за умовами якого Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_2 для зберігання грошових коштів вкладника на строк з 09 листопада 2015 р. по 08 листопада 2016 р.
Додатковою угодою № 632942/1/8 до Генерального договору короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09.11.15 від 05 травня 2016 року, Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" (Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Вкладник) погодили, зокрема, те, що Власник розміщує на вкладному рахунку у Банку грошові кошти в сумі 84700 грн зі строком зберігання до 23 травня 2016 року. За користування грошовими коштами Вкладника, розміщеними на Вкладному рахунку, Банк нараховує і сплачує проценти в розмірі 21 процентів річних.
У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіль Україна" (Первісний кредитор) і фізичною особою ОСОБА_2 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 05 травня 2016 року.
За змістом пункту 1 цього Договору Первісний кредитор відступає Новому кредиторові права вимоги, належного Первісному кредиторові, в межах яких Новий кредитор стає кредитором за Генеральним договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09.11.15 та додатками до даного договору, які є невід'ємною частиною, укладеними між Первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" (Боржник).
У пункті 2 договору про відступлення права вимоги від 05.05.16 указано, що за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимогами (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання обов'язків, визначених Генеральним договором короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09 листопада 2015 року та додатками до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Загальна сума складає 84700,00 грн та нараховані проценти на суму вкладу.
Також між ТОВ "Сіль Україна" (Первісний кредитор) і фізичною особою ОСОБА_2 (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1 від 19 травня 2016 року, відповідно до якого Новий кредитор стає кредитором за договором № НОМЕР_1 банківського рахунку від 08.10.2015, укладеного між Первісним кредитором та ПАТ "ФІДОБАНК" на залишок коштів, що знаходяться на поточних рахунках Первісного кредитора в установі Боржника в сумі 35543,95 грн.
15 червня 2016 року ТОВ "Сіль Україна" направлено до ПАТ "ФІДОБАНК" повідомлення про відступлення прав кредитора, в яких повідомлено, що Товариство передає Новому кредитору - ОСОБА_2 права кредитора, що виникли на підставі Генерального договору короткострокового банківського вкладу юридичної особи № 632942/1 від 09 листопада 2015 року та додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною, а також Договору № НОМЕР_1 банківського рахунку від 08.10.2015.
Однак, 20 травня 2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних".
На підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно зі даним рішенням розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ "ФІДОБАНК", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу.
18 липня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято рішення № 142-рш, яким відкликано банківську ліцензію ПАТ "ФІДОБАНК" та вирішено ліквідувати вказаний Банк.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19 липня 2016 року винесено рішення №1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "ФІДОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
У свою чергу, заяви позивача про переведення грошових коштів на її рахунок в ПАТ "ФІДОБАНК" та видачу коштів були направлені до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича у травні та червні 2016 року. Проте відповідей на них отримано не було.
Внаслідок звернення до відділення АБ "Укргазбанк" у м. Житомирі як до банку - агенту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 дізналася, що в списках на виплату вкладів ПАТ "ФІДОБАНК" не значиться.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що спір між ОСОБА_2 та відповідачами виник на стадії ліквідації (банкрутства) банку.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема: справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові від 16 лютого 2016 року (справа № 826/2043/15), виходячи із системного аналізу норм законодавства, а саме Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
У постанові Верховного Суду України від 15 червня 2016 року в справі № 826/20410/14, предметом спору в якій були дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення фізичної особи як вкладника до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, колегія суддів прийшла до висновку, що спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Згідно зі приписами ст. 244-2 КАС України, наведені висновки Верховного Суду України є обов'язковими для застосування до спірних правовідносин, що є предметом цього позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спір, який зумовив звернення позивача до суду з даним позовом, не є публічно-правовим, тому і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у даній адміністративній справі необхідно закрити.
Водночас, на виконання вимог частини 2 статті 157 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що спір, який виник між нею та відповідачами, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Керуючись статтями 157, 160, 165, 167, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Провадження у адміністративній справі за ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії закрити.
Роз'яснити позивачу, що спір належить розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повний текст ухвали виготовлено: 27 вересня 2016 р.