Справа № 761/30357/14-ц
Провадження № 4-с/761/294/2016
30 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шеремета О.В., заінтересована особа: ОСОБА_3,
04.08.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м.Києві Шеремета О.В., щодо розгляду її заяви від 22.07.2016 року про закриття виконавчого провадження ВП № 50980341, а також просить зобов'язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 50980341.
Свою скаргу заявниця обґрунтовує тим, що на виконанні у Шевченківському РВДВС ГТУЮ у м.Києві перебуває виконавче провадження ВП № 50980341 за виконавчим листом № 761/30357/14-ц, виданим 11.04.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1. Разом з тим, оскільки рішення було виконано, а державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження не винесена, остання звернулась до суду з даною скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м.Києві Шеремета О.В.
Представник заявниці у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав викладених у скарзі, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, однак через канцелярію суду подав письмове заперечення, у якому проти задоволення скарги заперечив.
Заінтересована особа у судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, однак через канцелярію суду представником заінтересованої особи подано письмове заперечення, у якому він проти задоволення скарги заперечив та просив розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення сторони заявника, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві Шереметом О.В. від 29.04.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50980341 з примусового виконання виконавчого листа № 761/30357/14-ц, виданого 11.04.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.
Вимогою державного виконавця Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м.Києві Шеремета О.В. від 06.07.2016 року ОСОБА_1 зобов'язано самостійно виконати рішення суду у строк до 21.07.2016 року до 10:00 год. При цьому, сторонам виконавчого провадження повідомлено, що у разі невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку примусове виконання призначається на 21.07.2016 року о 10:00 год.
Відповідно до постанови від 06.07.2016 року з метою забезпечення громадського порядку при примусовому виконанні виконавчого листа № 761/30357/14-ц, виданого 11.04.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1, державним виконавцем було залучено працівників Шевченківського управління поліції ГУНП у м.Києві.
Згідно з ч.2 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.
З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2016 року у виконавчій дії щодо примусового вселення ОСОБА_3 приймали участь представник поліції, стягувачка ОСОБА_3 та її представники, боржниця ОСОБА_1 та її представник та двоє понятих, а також була присутня голова ОСББ «СКІФ» ОСОБА_4 Разом з тим, під час проведення вказаної виконавчої дії сторонніми особами та стороною боржника мало місце перешкоджання вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1. Стягувачці було передано боржницею ключі лише від вхідних дверей до квартири № 33 та до нижнього замка дверей до частини позаквартирного коридору.
За результатами виконання виконавчого листа № 761/30357/14-ц, державним виконавцем 21.07.2016 року складено акт, відповідно до якого забезпечено входження та перебування у квартирі стягувача ОСОБА_3 та її представника.
Однак, відповідно до заяви стягувачки до ВДВС, після проведення виконавчої дії стягувачка та її представники не змогли відчинити двері вищевказаної відокремленої цегляною перегородкою частини позаквартирного коридору, за якою знаходиться квартира № 33, оскільки нижній замок був блокований з середини, і ключ в замку не прокручувався, про що одразу було повідомлено державного виконавця.
Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем не здійснено фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом № 761/30357/14-ц, виданим 11.04.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1, а складений ним акт 21.07.2016 року щодо виконання рішення суду був передчасним.
Відповідно до ч.6 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку.
26.07.2016 року до Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м.Києві надійшла скарга стягувача ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця, зі змісту якої вбачається, що боржником здійснюється перешкоджання проживанню (перебуванню) стягувача у квартирі.
Враховуючи, що рішення суду фактично не виконано, вимогою державного виконавця Шевченківського РВДВС ГТУЮ у м.Києві Шеремета О.В. від 15.08.2016 року ОСОБА_1 зобов'язано самостійно виконати рішення суду у строк до 08.09.2016 року до 10:00 год.
Згідно з вимогами ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Права і обов'язки державного виконавця визначені у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог з ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що фактичне виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим листом № 761/30357/14-ц, виданим 11.04.2016 року Шевченківським районним судом м.Києва про вселення ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 на даний час не здійснено, тобто правові підстави для закінчення даного виконавчого провадження відсутні, державним виконавцем бездіяльність щодо закінчення виконавчого провадження допущена не була, він діяв відповідно до вимог закону та в межах своїх повноважень, тому суд вважає, що з боку державного виконавця права чи свободи заявника порушені не були, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 210, 223, 293, 294, 383-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні скарги на бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Шеремета О.В., заінтересована особа: ОСОБА_3.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: