Справа № 760/7687/16-к
Провадження №1-кс/760/5223/16
18 серпня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про повернення скарги у справі за скаргою адвоката ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42014000000000069, -
Захисник ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42014000000000069.
В обгрунтування скарги посилається на те, що 25 березня 2014 року старшим слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , в результаті розгляду матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року за фактом вчинення службовими особами із числа колишнього керівництва держави заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
19.05.2014 із кримінального провадження №42014000000000069 року матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_5 виділені в провадження №42014000000000391 ( в подальшому №42015000000002833) без зміни підозри 19 листопада 2015 року кримінальні провадження №42014000000000069 та №42014000000000391 об'єднані в одне провадження під №42014000000000069.
У судовому засіданні 17.08.2016 поставлено на обговорення клопотання прокурора про повернення скарги як такої, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Своє клопотання прокурор мотивував тим, що підставами звернення до Солом'янського районного суду м. Києва захисник адвокат ОСОБА_4 вказала, що головний військовий прокурор ОСОБА_7 виконував певні процесуальні дії та коментував хід розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 у засобах масової інформації, а їй до цих пір невідомо, який саме відділ здійснює досудове слідство та оскільки головна військова прокуратура знаходиться за адресою м. Київ вул. Авіаконструктора Антонова (Солом'янський район) тому, адвокат ОСОБА_4 звернулась із скаргою до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва.
Однак, як зазначив прокурор, в ході розгляду справи № 760/7687-16к за скаргою адвоката ОСОБА_4 ним надано документи та наведені докази щодо непідсудності даної скарги Солом'янському районному суду м. Києва. Водночас прокурором наголошувалось про необхідність розгляду скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42014000000000069 на бездіяльність прокурора ОСОБА_3 в Печерському районному суді м. Києва за правилами територіальної підсудності передбаченої ст. 32 КПК України.
Пояснив, що на даний час виник спір про підсудність скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42014000000000069 на бездіяльність прокурора ОСОБА_3 , а тому просив дане клопотання задовольнити та визначити підсудність скарги за Печерським районним судом м. Києва, оскільки саме в цьому районі територіально розташована Генеральна прокуратура України- орган, що проводить досудове розслідування .
Представник скаржника заперечувала проти зазначеного клопотання, просила відмовити у його задоволенні з підстав його необгрунтованості.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.
Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 14.04.2016, супроводжену стороні захисту листом №15/2/1-32793-14 від 19.04.2016 в задоволенні клопотання захисту про вчинення процесуальної дії шляхом винесення постанови про закриття кримінального провадження № 42014000000000069 відмовлено .
Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурор послався на те, що вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у справі доказами, достатність яких є оціночним поняттям та це було оцінено слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 міри запобіжного заходу, посилається на те, що в рамках даного провадження ОСОБА_5 25.03.14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, зазначає, що обгрунтованість підозри оцінена слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, посилається на складність кримінального провадження, переховування ОСОБА_5 від органів слідства і суду та неможливість у зв'язку з цим визначити розумність строків.
26.04.2016 року адвокат ОСОБА_4 звернулася до Солом'янського районного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , зазначаючи органом, що проводить досудове розслідування військову прокуратуру.
Перше судове засідання було призначене на 5.05.2016 .
06.05.2016 у судовому засіданні старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні подано заперечення на скаргу захисника, згідно якого скаргу слід повернути особі яка її подала з підстав не знаходження органу, що проводить досудове розслідування , а саме Генеральної прокуратури України в Солом'янському районі м. Києва, яке було розглянуте та зобов'язано прокурора, дії, якого оскаржуються надати слідчому судді документальне підтвердження щодо органу досудового розслідування (органу, що здійснює дізнання і досудове слідство в даному кримінальному провадженні) та його розташуванні.
У судовому засіданні 17.08.2016 було заявлено клопотання про повернення скарги з тих же підстав.
Слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 28 КПК встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні були виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничною строку, передбаченого ним Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Для розуміння поняття найкоротших, розумних строків досудового розслідування, то слід керуватися ст.6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розляді його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільною характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частина 2 також передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 28, ч. 1 ст. 283 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший термін або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Прокурор просив визначити підсудність вищевказаної скарги за Печерським районним судом м. Києва, посилався на те, що ним надано документи та наведені докази щодо непідсудності даної скарги Солом'янському районному суду м. Києва, т.я досудове розслідування здійснюється Генеральною прокуратурою України, яка територіально знаходиться в Печерському районі м. Києва.
Слідчем суддею не приймається до уваги така позиція особи, чиї дії оскаржуються, виходячи з наступного.
Глава 26 КПК України регулює порядок оскарження рійшень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Згідно ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Тобто скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є:1) слідчі підрозділи:а) органів Національної поліції; б) органів безпеки;в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів державного бюро розслідувань;2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. 2. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Слідчим суддею неодноразово надавався прокуророві строк для надання підтверджуючих доказів щодо органу, що здійснює досудове розслідування та його розташування. Так, скарга в період з 06.05.2016 по 17.08.2016, неодноразово, призначалася до розгляду, неодноразово в справі оголошувалася перерва саме з причини неявки прокурора, чиї дії оскаржуються та не надання ним витребуваних документів. Прокурором в судовому засіданні 17.08.2016 зазначено, що запитувана інформація міститься на сайті Генеральної прокуратури України, де всі бажаючі мають змогу з нею ознайомитися, а все інше він надав у судовому засіданні.
Аналізуючи вищезазначені норми законодавства та беручи до уваги те, що прокурором не доведено, що підсудність вищевказаної скарги має бути визначеною за Печерським районним судом м. Києва, з метою проведення досудового розслідування у розумні строки, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора, чиї дії оскаржуються про повернення скарги як такої, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Керуючись ст.ст. 2, 26, 28, 38, 110, 113, 114, 116, 219, 283 КПК України, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала не оскаржується.
Слідчий суддя: