ун. № 759/16727/14-к
пр. № 1/759/8/16
28 вересня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у кримінальній справі про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбаченихч.1 ст. 364 (в редакції станом на 12.09.2011) та ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 26.09.2012),
клопотання підсудного про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011), -
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364 (в редакції станом на 12.09.2011) та ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції станом на 26.09.2012).
В судовому засіданні підсудний заявив клопотання, яке підтримав його захисник, про закриття справи щодо нього в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011), та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 при вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, дійшов до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.11-1 КПК України (в редакції 1960 року) особа на підставі ст. 49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям справи у зв'язку із закінченням строків давності, якщо вона проти цього не заперечує.
Так, санкція ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011) передбачає найбільш суворе покарання у вигляді обмеження волі строком до 3 років, тобто даний злочин згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі складає 3 роки з дня вчинення злочину.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Оскільки злочини, у вчиненні яких обвинувачується підсудний ОСОБА_5 : за ч. 1 ст. 364 КК України скоєно 12.09.2011, за ч. 3 ст. 368 КК України - 26.09.2012, тому станом на теперішній час строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, сплив.
При вирішенні клопотання, заявленого підсудним, суд приймає до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", з якої вбачається, що закриття кримінальної справи із звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише у разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України. Відповідно до п.8 вказаної постанови слідує, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилилася від слідства та суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого. Відповідно до ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року) таке звільнення є обов'язковим суду за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 364 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів невеликої тяжкості - 12.09.2011 та за ч. 3 ст. 368 КК України, який належить до тяжких злочинів - 26.09.2012, від слідства та суду не ухилявся та на даний час з дня вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, сплив трирічний строк, передбачений ст. 49 КК України, тому в суду наявні всі підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011) та закриття кримінальної справи в цій частині.
Підсудному ОСОБА_5 роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), ст. 49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, на що ОСОБА_5 зазначив суду, що він розуміє ці обставини і просить звільнити його від кримінальної відповідальності за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст.7-1, 11-1, 282 КПК України (в редакції 1960 року), ст. ст. 12, 44, 49 КК України, суд,-
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011), на підставі ст. 49 КК України - у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції станом на 12.09.2011) - закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб із дня її винесення.
Суддя: ОСОБА_1