ун. № 759/10815/16-ц
пр. № 2/759/4732/16
22 вересня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Євфіменко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа Служба у справах дітей та сім?ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на виїзд за межі України без згоди батька, суд, -
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України на тимчасово окуповану територію Автономної республіки Крим, Російську Федерацію та в?їзд з тимчасово окупованої території Автономної республіки Крим, Російської Федерації на материкову Україну у супроводі матері без згоди та супроводу батька неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 22.09.2016р. по 30.11.2016р., посилаючись на те, що проживала з відповідачем однією сім?єю з травня 2005р. по грудень 2006р. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3. В АР Крим, де вони постійно проживали до 2009р., залишились проживати її батьки, яких вони з донькою бажають відвідати. Крім того, вона матиме можливість оздоровити доньку в морській кліматичній зоні. Відповідач з 2006р. проживає окремо, жодних стосунків з ними не підтримує, на її прохання та прохання її рідних надати дозвіл на тимчасовий виїзд доньки з території України не реагує, а тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність згідно ст. 224 ЦПК України.
3-тя особа в судове засідання не з'явилась, про день слухання справи повідомлена належним чином, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутність її представника.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони проживали однією сім'єю з 2005р. по 2006рік і від спільного проживання мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка згідно свідоцтва про народження народилась в м. Феодосія Автономної Республіки Крим /ас 8/.
Рішенням Феодосійського міського суду АРК від 15.08.2011р. відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний до сплати аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку /ас 14/.
6.11.2009р. позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та разом з донькою переїхала проживати до міста Києва.
Згідно довідки № 211 від 3.06.2016р. в даний час позивачка з донькою проживають у належній позивачці на праві власності квартирі АДРЕСА_1 /ас 12/.
Відповідно до свідоцтва про народження від 24.09.1976р., батьками позивачки є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають в с. Привітне Кіровського району Автономної Республіки Крим /ас 7, 10-11/.
Відповідач також проживає в Автономній республіці Крим, з позивачкою не спілкується, що унеможливлює отримання від нього дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої доньки з України на тимчасово окуповану територію АР Крим з метою відвідування родичів та оздоровлення.
Згідно висновку від 12.08.2016р. орган опіки та піклування /Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області/ не заперечує щодо тимчасового виїзду на тимчасово окуповану територію АР Крим та в?їзду з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову України малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження /ас 66-67/.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та у їхньому супроводі, або у супроводі осіб, які ними уповноважені.
На даний період часу згідно ст.. 3 Закону України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України АР Крим визнана тимчасово окупованою територією.
Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї регламентується порядком в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року, відповідно до п. 3 якої в'їзд на територію Автономної Республіки Крим та виїзд з неї громадянам України, які не досягли 16-ти річного віку, здійснюється з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року.
Положеннями п.3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року зі змінами та доповненнями, визначено, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України, за відсутності згоди одного з батьків в'їзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Відповідно до положень статей 3,6 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами,що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимальному розмірі здоровий розвиток дитини.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до вимог ст.ст. 7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які визначені Конституцією України та Конвенцією України про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що позивачка позбавлена можливості отримати дозвіл від відповідача на виїзд неповнолітньої доньки за межі України з метою відвідування рідних, відпочинку та оздоровлення, тимчасовий виїзд до АР Крим відповідає інтересам дитини, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, ст. 313 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд з України на тимчасово окуповану територію Автономної республіки Крим, Російську Федерацію та в'їзд з тимчасово окупованої території Автономної республіки Крим, Російської Федерації на материкову Україну у супроводі матері громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 22.09.2016р. по 30.11.2016р., неповнолітній громадянці України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів після отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.
Суддя