пр. № 1-кс/759/2786/16
ун. № 759/12939/16-к
27 вересня 2016 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участі прокурора Київської місцевої Прокуратури №8 ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законних представників: батька ОСОБА_7 , матері ОСОБА_7 розглянувши клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12016100080009499, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2016р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
26.09.2016 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 приблизно о 20 годині 25 хвилин, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами, з проникненням в інше приміщення - торговельний павільйон, розташований по АДРЕСА_1 , застосовуючи насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинив розбійний напад на громадянку ОСОБА_11 з метою заволодіння чужим майном, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_12 .
Так, неповнолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та інші невстановлені слідством особи, у вечірній період часу 24.09.2016, знаходячись по вул. Якуба Коласа в м. Києві, не маючи постійного місця роботи, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, вирішили із використанням електрошокеру вчинити напад на продавця павільйону «Продукти», розташованого по АДРЕСА_1 , вступивши між собою в попередню злочинну змову.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом розбою, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та інші невстановлені слідством особи, діючи узгоджено, 24.09.2016, о 20 годині 25 хвилин, прибули до торговельного павільйону, розташованого по АДРЕСА_1 . Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 прослідували всередину торговельного павільйону «Продукти», де в цей час знаходилась продавець ОСОБА_11 , а інші невстановлені слідством особи залишились на вулиці спостерігати за навколишньою обстановкою, та, у разі необхідності, попередження про появу інших сторонніх осіб.
Знаходячись в приміщенні вказаного павільйону, під приводом здійснення покупки, ОСОБА_10 звернувся до раніше незнайомої йому ОСОБА_11 , з проханням надати йому пляшку пива, яка знаходилась в холодильнику поза торгівельною стійкою.
Після того, як ОСОБА_11 , нічого не підозрюючи про дійсні злочинні наміри ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , вийшла із-за торгівельної стійки та нахилилась до холодильнику з напоями, ОСОБА_10 дістав електрошокер та наніс ним удар в шию останньої. ОСОБА_11 , в свою чергу, з метою самозахисту, відштовхнула від себе ОСОБА_10 та спробувала дістатися до свого робочого місця з метою викликати службу охорони за допомогою «тривожної кнопки».
В цей час, ОСОБА_4 , діючи згідно досягнутої раніше домовленості з ОСОБА_10 , перестрибнув через торгівельну стійку, обшукав прилеглу території в районі касового апарату та дістав з-під коробки грошові кошти в сумі 1000 грн., які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_12 , після чого звернувся до ОСОБА_11 , яку в цей час правою рукою за шию утримував ОСОБА_10 , із словесною вимогою, передати решту грошових коштів, наявних у ОСОБА_11
ОСОБА_11 , сприймаючи злочинні дії ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, дістала з кишені свого одягу та передала ОСОБА_4 гроші в сумі 300 грн., які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_12 , після чого останні з викраденим чужим майном з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.
У вчиненні зазначеного злочину підозрюється:
неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, учень 11 класу ЗОШ м. Києва № 197, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,-
який 24.09.2016 о 02 годині 20 хвилин був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання 21 годині 05 хвилин.
25.09.2016 неповнолітньому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- показами потерпілої ОСОБА_11 ;
- показами потерпілого ОСОБА_13 ;
- показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- протоколом огляду місця події від 25.09.2016;
- впізнання особи, під час якого потерпіла ОСОБА_11 читко вказала на ОСОБА_4 , як на особу яка вчинила розбійний напад;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні ним, за попередньою змовою групою осіб, нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто злочині, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років та який пов'язаний із застосуванням насильства, тому може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжувати вчиняти інші злочини, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримує клопотання та обґрунтовує застосування такого запобіжного заходу тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші дії, які будуть перешкоджати встановленню істини у справі, вчинити інше правопорушення, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 194 КПК України.
Підозрюваний заперечує про застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, просить обрати більш м'який запобіжний захід, а саме застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання, та просить застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, враховуючи вимоги Конституції України ст.29, а також вимоги міжнародно-правових актів щодо неповнолітніх, основними з яких є Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року ст.9, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ст.5, Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29.11.1985 року «Пекінські правила», що зазначають на необхідності застосування щодо неповнолітніх особливих правил, які відповідають їх віку і правовому статусу, можливості застосування до неповнолітніх запобіжних заходів лише як крайні заходи і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу, необхідності кожного разу з'ясовувати можливість замінити ізоляційних запобіжних заходів іншими альтернативними заходами, кримінальне процесуальне законодавство України передбачає особливості застосування запобіжних заходів до неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення, а саме: особисту поруку або домашній арешт на розсуд слідчого судді.
Захисник ОСОБА_6 заперечує проти задоволення клопотання, та просить застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з відвідуванням школи.
Законний представник батько ОСОБА_7 заперечує проти задоволення клопотання, та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Законний представник мати ОСОБА_7 заперечує проти задоволення клопотання, та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Свідки, а саме: ОСОБА_19 , який є сусідом та знає сім'ю ОСОБА_20 з дитинства, ОСОБА_21 , який є вчителем школи № 197 де навчається підозрюваний ОСОБА_4 , ОСОБА_22 , яка займається волонтерською діяльністю з бабусею підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_23 , який є сусідом по дачі сім'ї ОСОБА_20 та є учасником АТО (ВЧА 0796), який отримував волонтерську допомогу у тому числі і від підозрюваного дали позитивну характеристику підозрюваному ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати такий запобіжний захід як домашній арешт.
Як вбачається з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100080009499, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2016 р., за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вважаю, що при розгляді даного клопотання прокурор довів: обставини передбачені пунктами 1, 2 частини першої статті 194 КПК України, що полягають у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення та наявності ризиків у вчиненні іншого тотожного кримінального правопорушення, але не довів обставин передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою не знайшло своє доведення в судовому засіданні, та є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягає задоволенню та застосовую більш м'який запобіжний захід яким є домашній арешт з покладанням на підозрюваного обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12016100080009499, допитавши підозрюваного, законних представників, свідків, які просили обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, заслухавши адвокатів, який заперечував проти задоволення даного клопотання, пояснення прокурора, який підтримав клопотання, застосовую до підозрюваного ОСОБА_4 такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 194, 196, 197, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 м. Києва ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, учня 11 класу ЗОШ м. Києва № 197, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє житло ( АДРЕСА_2 ) цілодобово.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м.Києві, прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, окрім як за викликами слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вимог абзаців 3-4 до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію цієї ухвали вручено 27.09.2016 року
о «__» год. «__» хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
підозрюваний ОСОБА_4 ____________