Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11256/16-к
28 вересня 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
скаргу ОСОБА_3 на службову бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про кримінальні правопорушення від 15 серпня 2016 року,-
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на службову бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про кримінальні правопорушення від 15.08.2016 року.
Свою вимогу мотивує тим, що: «Заявою-повідомленням №653 від 15.08.2016 р., через приймальню НАБУ вх..№С-8033 (с.1-5д.,) я повідомив про службові злочини судді ОСОБА_4 , яка спотворюючи норми КПК, приховувала злочини судді Солом'янського суду м. Києва ОСОБА_5 , яка, наперед знаючи про недоцільність приховування масових службових злочинів №612 судді Печерського суду ОСОБА_6 по приховуванню прокурорами виконавців умисного вбивства мого брата через приховування злочинів корумпованих прокурорів таки приховала масові службові злочини судді Печерського суду м. Києва ОСОБА_6 .. А ці злочини судді ОСОБА_5 були вже недоцільні, оскільки протилежні ухвали по одним і тим же питанням до рівносильних на внесення відомостей структур законними бути не можуть. А суддя ОСОБА_4 не дала можливості провести кримінальні розбірки: так яка ж ухвала є злочинною і наявність прямого умислу.
Моя заява про службові злочини судді ОСОБА_4 повністю відповідала всім вимогам ч.5 ст. 214 КПК України. А для більшої переконаності у факті злочинів, другим пунктом вимог я вимагаю порушення кримінального провадження до себе особисто, в разі не встановлення досудовим слідством ознак групового і ланцюгового службового злочину покриття злочинів суддів один одного, які всі базуються на приховуванні службових злочинів прокурорів на справі умисного вбивства мого брата-близнюка його власним сином з розчлененням тіла мого брата на частини перед виносом з квартири вбивства у 2-х мішках. Закон, ст.. 214 КПК України, ч.2 ст. 218 КПК України зобов'язує будь-яку правоохоронну структуру і її відповідальних осіб після отримання повідомлень про злочини невідкладно, вподовж 24-х годин, незалежно від подальшої підслідності, яку визначатиме лише прокурор після внесення відомостей в ЄРДР, зобов'язані такі відомості внести і розпочати досудове розслідування.
А вповноважені НАБУ., замість дотримання вимог ч.1 і ч.7 ст. 214 КПК і ч.2 ст. 218 КПК України, замість без словоблудства і теревень виконувати свої службові обов'язки, як саботажники дотримання норм КПК, згодом повідомлять мене, за встановленою ними схемою знищення документів, що вони перебрали на себе повноваження прокурора в порядку ч.2 ст. 218 КПК вирішувати підслідність і, знищили без самостійного внесення відомостей в ЄРДР і без постанови про визначення підслідності цього документи ланцюгового злочину №653 до прокуратури м. Києва чи Генеральної прокуратури України. Наглості і вседозволеного хамства корупціонерам НАБУ на цей час немає ні межі, ні управи на них !
В порушення вимог ст.214 КПК України, ч.2 ст. 218 КПК України, ст.38 КПК України уповноважені від НАБУ відмовилися дотриматися вимог ч.1 і ч.7 ст. 214 КПК України, ч.2 ст. 218 КПК України, що недопустимо згідно законодавства» (а.с.1.).
Керуючись ч. 1 ст.303 КПК України, ст.38 КПК, ч.2 ст. 218 КПК, ч.З, ч.7 ст. 214 КПК України, Законом України «Про НАБУ» основними засадами кримінального судочинства, та ст.55 Конституції, просить: «1. Оскільки поміж злочинами крайніх кінців ланцюга злочинів судді від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 затесався проміжний злочин судді Солом'янського суду м. Києва ОСОБА_5 то прошу надати подання на зміну підслідності внесення відомостей по судді ОСОБА_4 на інший районний суд, не Печерський, не Шевченківський і не ОСОБА_7 .
2. При розгляді слідчим суддею по суті, прошу досліджувати не обставини групового злочину суддів і надавати їм оцінку, а лише відповідність повідомлення про злочини формі і змісту вимогам ст. 214 КПК. 3. Зобов'язати відповідальних детективів від НАБУ ( а керівництво допустити заяву №653 до вповноважених) внести відомості в ЄРДР про службові злочини №653 судді ОСОБА_4 ,., яка опинилася на краю ланцюга службових злочинів судді Печерського суду м. Києва ОСОБА_6 і 4. Проконтролювати судом внесення в ЄРДР в точності до змісту заяв №653 поданої 15.08.2016 р., Внести не будь-що і до будь-кого а з самого повідомлення і як доказ надати мені витяг з ЄРДР. Бо неналежне виконання судового рішення у повній відповідності до змісту заяв №653 я кваліфікуватиму як фактичне не виконання судового рішення корупціонерами НАБУ, про що я знову проінформую це ж НАБУ. 5 Врахувати: на стадії внесення відомостей в ЄРДР питання компетенції є вторинним по відношенню до питання внесення відомостей в ЄРДР, і не входить у компетенцію некомпетентних. 6 Вирішення справи про зміну підслідності на інший районний суд виконати без моєї участі і ухвалу надіслати поштою. А при вирішенні по суті проводити за моєї участі згідно ст.306 КПК України, і попередити по тел. Чи СМС».(а.с.1)
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просить її задовольнити.
Представник Національного антикорупційного бюро України - ОСОБА_8 , в задоволенні скарги просить відмовити, мотивуючи її необґрунтованістю та пояснив, що 15.08.2016 року, ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111, 256 ч.2,364,366,396 ч.1, ,442 КК України.
Наряду з цим, з вищевказаних статей, підслідною Національному антикорупційному бюро України, є лише ст.364 КК України, по якій у внесення відомостей до ЄРДР було відмовлено за відсутнісю заподіяння істотної шкоди.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 дійсно 15.08.2016 року звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.111, 256 ч.2,364,366,396 ч.1,442 КК України.(а.с.2-4)
ОСОБА_3 , звертаючись із скаргою до суду, посилається на те, що заява про кримінальні правопорушення не була внесена відповідальними детективами Національного антикорупційного бюро України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а досудове розслідування не розпочато, що є порушенням на його думку чинних норм КПК України, зокрема ч. 1 ст. 214 КПК України.
Однак слідчий суддя не може погодитись з такими твердженнями скаржника виходячи з наступного.
Так стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Правила ст.303 КПК України визначають вичерпний перелік рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Так відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Таким чином, відповідно до вимог ст.303 КПК України у встановлених випадках можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а не НАБУ, як державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Частина 4 ст.214 КПК України визначає, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 КПК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених даною статтею Кодексу.
З аналізу зазначених статей випливає, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР та, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Таким чином, обов'язок вносити відомості до ЄРДР виникає лише у випадку, якщо обставини, які зазначені в заяві про вчинення кримінального правопорушення свідчать та мають ознаки кримінального правопорушення.
Згідно з пунктом 2.3, 2.17 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення, тобто, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов'язковому порядку відображається дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), які є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Крім цього, Кримінальний кодекс визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючи ознаки та інше.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є об'єктивні, дані, що свідчать про ознаки злочину, то є підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин і лише за такими заявами та повідомленнями приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Разом з цим, заява ОСОБА_3 № 653 і № 653-С від 15.08.2016 року про кримінальні правопорушення, яка знаходиться в матеріалах справи, не містить об'єктивних ознак, що вказують на склад кримінального правопорушення та вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.364 КК України, яка підслідна Національному антикорупційному бюро України, за відсутнісю заподіяння істотної шкоди, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
З приводу невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення інших вищевказаних кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає таку бездіяльність правомірною, оскільки ці кримінальні правопорушення не підслідні Національному антикорупційному бюро України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги скаржника не знайшли своє доведення в судовому засіданні, оскільки з матеріалів справи та заяви про кримінальні правопорушення вбачається відсутність правових підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі викладених заявником обставин, а тому не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України № 69 від 17.08.2012 року, керуючись ст.ст. 2, 56, 214, 216, 303-307, 309, КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги - ВІДМОВИТИ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1 .