печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44375/16-к
Іменем України
20 вересня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_8 про зміну застосованого до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, -
Захисник ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 із клопотанням про зміну останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обгрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2016 до ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.09.2016 залишено без змін. Вказує, що з моменту затримання ОСОБА_8 пройшло більше місяця, та за цей час із підозрюваним не було проведено жодної слідчої дії, окрім як двох короткострокових допитів, клопотання захисту про проведення одночасних допитів залишені без задоволення. Вважає, що справжньою причиною утримання ОСОБА_8 є інша, ніж передбачена ст. 177 КПК України. Вказує, що твердження про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 спростовується показаннями свідка ОСОБА_9 , якого допитано слідчим суддею під час досудового розслідування 07.09.2016.
Також зазначає про відсутність підстав для затримання, оскільки ОСОБА_10 було затримано 06.08.2016 о 12-14 год. в приміщенні Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, куди він з'явився добровільно, повідомлення про підозру було винесено напередодні 04.08.2016 і направлено на адресу, яка відрізняється від адреси проживання ОСОБА_8 , а тому він не мав можливості отримати повідомлення про підозру. На момент винесення ухвали про надання дозволу на затримання ОСОБА_8 не був обізнаний про наявність підозри відносно нього і жодні його дії після складання підозри 04.08.2016 до добровільної явки ОСОБА_8 в ГПУ 06.08.2016 не свідчили про намагання уникнути слідства.
Підозра є необґрунтованою, жодного доказу конкретних дій ОСОБА_8 , в чому полягає об'єктивна сторона інкримінованих йому злочинів, до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу не долучено, поряд із тим, під час проведення так званого референдуму ОСОБА_8 перебував на лікуванні за межами України в Республіці Чехія на лікуванні, в період підготовки референдуму перебував в м. Києві, був постійно на очах людей, ніяких заходів щодо організації референдуму не вчиняв. Жоден із допитаних слідчим свідків не вказує на протиправну діяльність ОСОБА_8 , яку він особисто спостерігав.
Вважав відсутніми передбачені ст. 177 КПК України ризики, оскільки прокурором не доведено, що ОСОБА_8 переховувався від слідства, намагався знищити, сховати або спотворити докази у кримінальному провадженні, впливати на свідків, потерпілих, які, виходячи з матеріалів, доданих до клопотання, на нього і не вказують, не намагався перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважає, що ухвала про обрання запобіжного заходу є відтворенням шаблонних законодавчих підстав для застосування до особи певного виду запобіжного заходу та не містить аналізу ризиків, які існують, з урахуванням особливостей кримінального провадження та особи підозрюваного. Слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу не було здійснено аналізу можливості забезпечення належної поведінки ОСОБА_8 шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею не були досліджені дані про особу підозрюваного та наявність достатніх підстав припускати вчинення ним протиправних дій у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Суд першої інстанції формально дослідив обставини провадження та не врахував відсутність належних та вагомих доказів вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, поєднаних з насильством, не прийняв до уваги міцні соціальні та економічні зв'язки підозрюваного, наявність репутаційних, політичних ризиків при спробі залишити територію України.
В судовому засіданні захисники, підозрюваний клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених в ньому обставин та зазначаючи про необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Вказали, що доказова база сторони обвинувачення в першу чергу ґрунтується на показаннях свідків, проте в свою чергу допитані в провадженні свідки або не вказують на ОСОБА_8 взагалі, або зазначають про те, що їм відомо з чужих слів і що вони не сприймали особисто. Також вказують, що за час досудового розслідування, та зокрема час тримання ОСОБА_8 під вартою слідством не проводиться із ним жодних процесуальних дій, що дає захисту підстави стверджувати, що мета його тримання під вартою - тиск з метою надати вигідні слідству показання, а не запобігання ризикам і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Прокурори проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що станом на 04.08.2016 стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_8 та відповідно було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України. З метою виклику ОСОБА_8 стороною обвинувачення отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо майна яке належить ОСОБА_8 та встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали № 757/36812/14-ц від 10.12.2014 обтяжена Печерським районним судом м. Києва в інтересах ОСОБА_8 . Інформації про інше майно, власником якого є ОСОБА_8 в Єдиному реєстрі відсутня, окрім майна, яке знаходиться в тимчасово окупованому Луганську, куди поштова кореспонденція не відправляється.
Сторона обвинувачення викликала ОСОБА_8 для вручення йому письмового повідомлення про підозру телефоном та шляхом направлення повістки про виклик. Однак зв'язатись з ОСОБА_8 не надалось можливим та відповідно до Генеральної прокуратури України він не прибув.
Встановивши квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , 04.08.2016 стороною обвинувачення скеровано повідомлення про підозру ОСОБА_8 за цією адресою. В ході проведення слідчих та процесуальних дій встановлено, що після затримання ОСОБА_11 . ОСОБА_8 переховувався від органів досудового розслідування та готувався до виїзду до тимчасово окупованої території - Автономної республіки Крим, де останній володіє нерухомістю.
У зв'язку із цим сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено.
Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на затримання ОСОБА_8 05.08.2016 орган досудового слідства шляхом проведення комплексу слідчих та процесуальних дій встановив місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 , який перебував в квартирі АДРЕСА_2 . У зазначеній квартирі ОСОБА_8 був не сам і коли слідчий зателефонував у квартиру та повідомив, що він прибув для вручення процесуальних документів ОСОБА_8 , жінка яка перебувала з ОСОБА_8 у квартирі повідомила, що він відсутній. Слідчий та працівники Служби безпеки України, розуміючи, що ОСОБА_8 знаходиться у вказаній квартирі, продовжили перебувати у будинку по АДРЕСА_3 для вручення ОСОБА_8 процесуальних документів та затримання останнього.
Через деякий час, інформація про те, що ОСОБА_8 перебуває за вказаною адресою підтвердилась, оскільки до нього прибув захисник ОСОБА_12 , а також прибули представники засобів масової інформації, які зайшли в квартиру, де перебував ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 підтвердив, що дійсно ОСОБА_8 перебуває в квартирі та адвокату було повідомлено про наявність у органу досудового розслідування ухвали про дозвіл на затримання ОСОБА_8 . В подальшому, достовірно знаючи про те, що в будинку, де знаходиться квартира в якій перебував ОСОБА_8 знаходиться слідчий у якого є ухвала на його затримання, ОСОБА_8 не виходив з квартири майже 20 годин та перебуваючи в квартирі надавав інтерв'ю представникам засобів масової інформації, яке в тому числі транслювалось в прямому ефірі одного з телеканалів.
Наступного дня, розуміючи, що ОСОБА_8 не вийде добровільно з квартири в якій він перебував, сторона обвинувачення звернулась до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про проведення обшуку. Отримавши інформацію про те, що орган досудового розслідування звернувся з клопотанням про обшук квартири, ОСОБА_8 скористався моментом, вийшов із квартири та прибув до Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, начебто добровільно.
Слідство вважає, що в той час, коли ОСОБА_8 майже добу не виходив з квартири, знаючи про наявну ухвалу про затримання, він міг знищувати докази, які були в квартирі, телефонним та іншим зв'язком надавати доручення іншим особам про знищення доказів та перешкоджання розслідування та надавати вказівки щодо подальших дій після його затримання. Також до ОСОБА_8 в квартиру заходили та виходили сторонні особи, які також могли знищувати та виносити докази.
Зазначає, що сторона обвинувачення вжила всіх заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 , вручення йому повідомлення про підозру та затримання останнього на підставі ухвали слідчого судді. Тобто, ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні 04.08.2016, а його дії свідчать про переховування від органу досудового розслідування та про те, що останній буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів для того, щоб обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, зокрема такі:
1) показання, які містяться у протоколах допитів свідків:
- ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- ОСОБА_9 , якого допитано в Печерському районному суді м. Києва з урахуванням вимог ст. 225 КПК України;
- ОСОБА_19 , якого допитано в Печерському районному суді м. Києва з урахуванням вимог ст. 225 КПК України;
- показаннями ОСОБА_20 ;
2) відеозаписами щодо подій весни 2014 року, які відбувались в місті Луганськ, протоколами їх огляду та висновками експертиз щодо вказаних відеозаписів;
3) інформацією про телефонні з'єднання ОСОБА_21 весною 2014 року згідної якої між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 була смс-переписка;
4) висновками судово-лінгвістичних, судових криміналістичних експертиз матеріалів та засобів відео-, звукозапису та інших;
5) іншими матеріалами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Також прокурор вказує, що у кримінальному провадженні є ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку прокурора, обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є такі: ОСОБА_23 складено повідомлення про підозру у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності; протягом 2010-2012 років ОСОБА_8 був депутатом Луганської міської ради, протягом 2012-2014 років був народним депутатом України, а тому може використовувати наявні у нього зв'язку в органах державної влади, правоохоронних та судових органах для перешкоджанню досудовому розслідуванню та впливу на осіб, які допитані або підлягають допиту як свідки у кримінальному провадженні; Оскільки ОСОБА_8 підтримував тісні стосунки із колишніми вищими посадовими особами держави, які на даний час оголошені в розшук, то на теперішній час існують реальні ризики, що останні можуть сприяти йому переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; ОСОБА_8 тривалий час проживав та працював в місті Луганськ, здобувши при цьому стійкі суспільні та трудові зв'язки, які може використати для ухилення від кримінальної відповідальності шляхом виїзду на тимчасову не підконтрольну територію Україні.
Прокурор звертає увагу, що будучи допитаним як підозрюваний ОСОБА_8 повідомляв, що він не перебував з червня 2014 року в місті Луганську, однак таке твердження спростовується наявним у відкритих джерелах відеозаписом згідно якого у 2015 році ОСОБА_8 повідомив журналісту, що він регулярно буває у місті Луганську.
ОСОБА_8 також повідомляв, що у нього були виключно службові стосунки з ОСОБА_11 , однак це спростовується показаннями свідків, зокрема ОСОБА_24 , який вказує, що ОСОБА_8 бував на багатьох родинних заходах родини ОСОБА_25 .
Також ОСОБА_8 вказує, що весь бізнес яким він володів, залишився у тимчасово окупованому місті Луганську, однак це спростовується інформацією колишнього керівника Департаменту міського благоустрою КМДА, а нині народного депутата України ОСОБА_26 , який повідомив, що у квітні 2016 року йому погрожував ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що вказаний Департамент зніс літню площадку ресторану R&B по вул. Басейній в м. Києві.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень спрямованих на зміну меж території та державного кордону на порушення порядку встановленого Конституції України з метою відділення Луганської області від України причетні багато осіб. На даний час вирішується питання щодо притягнення зазначених осіб до кримінальної відповідальності. Проте встановлено, що більшість із таких осіб перебувають або на тимчасово не підконтрольній території Луганської області або на території Російської Федерації.
Також необхідно звернути увагу на те, що працівниками Служби безпеки України затримувались окремі особи, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень спрямованих на зміну меж території та державного кордону на порушення порядку встановленого Конституції України з метою відділення Луганської області від України.
Так, протягом березня-травня 2014 року Службою безпеки України затримано наступних осіб: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та громадянин Федеративної Республіки Німеччини, який проживав на території Луганської області ОСОБА_33 та інших.
Зазначені особи одразу після звільнення їх з-під варти залишили межі України або виїхали на тимчасово окуповану територію Луганської області та таким чином уникли кримінальної відповідальності.
Також народний депутат України 7 скликання ОСОБА_34 , який в травні 2014 року спільно з ОСОБА_11 виступав в Державній Думі Російської Федерації, з 2014 року перебуває в Російській Федерації.
З огляду на викладене єдиним запобіжним заходом, який не дасть можливість підозрюваним спілкуватись між особою та з іншими співучасниками злочину, а також який не допустить виїзд за межі країни, є тримання під вартою.
Сторона захисту зазначає, що начебто немає доказів про можливий вплив на свідків, спеціалістів, експертів з боку підозрюваного, однак з цим не можна погодитись, оскільки такі докази наявні в матеріалах кримінального провадження, зокрема вони містяться в показаннях свідків, заявах свідків про зміну анкетних даних з метою забезпечення їх безпеки. Також слідчими суддями Печерського суду м. Києва перевірялись наявні ризики щодо свідків та задоволено ряд клопотань сторони обвинувачення про допит свідків під час досудового розслідування в суді.
В рамках вказаного кримінального провадження, необхідно допитати велику кількість свідків, які проживали або проживають на території Луганської області.
Прокурор вказує, що з урахуванням того, що на даний час є підстави вважати, що за дорученням підозрюваного може здійснюватись вплив на свідків, зокрема їх життю та здоров'ю може загрожувати небезпека, тому для забезпечення безпеки учасників кримінального провадження, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявні підстави щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання а також матеріали, надані сторонами в судовому засіданні, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000628 від 16.07.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження ОСОБА_8 є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.10.2016.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2016 - без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
При постановленні слідчим суддею ухвали від 08.08.2016 про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_8 та ухвали апеляційного суду м. Києва від 06.09.2016, якою означене судове рішення слідчого судді залишено без змін, були предметом дослідження наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у інкримінованих йому злочинах, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Як на нові обставини захист посилається на показання свідка ОСОБА_9 , допитаного 20.09.2016 слідчим суддею в судовому засіданні, показання свідків ОСОБА_35 від 07.09.2016. Також захист вказує, що свідки ОСОБА_36 (протокол допиту від 18.08.2016), ОСОБА_37 (протокол допиту від 23.08.2016), ОСОБА_38 (протокол допиту від 09.08.2016), ОСОБА_39 (протокол допиту від 22.08.2016), ОСОБА_40 (протокол допиту від 10.08.2016) дають показання, які не стосуються ОСОБА_8 , або повідомляють про обставини, які їм відомі з чиїхось слів, тобто не можуть обґрунтовувати підозру.
Поряд із тим, прокурором в судовому засіданні в підтвердження обґрунтованості підозри надано протоколи допиту свідків ОСОБА_41 від 02.09.2016 та від 03.09.2016, ОСОБА_42 від 18.08.2016, ОСОБА_43 від 29.08.2016, протокол огляду від 19.09.2016. Також прокурор зазначив, що захист стверджує про не підтвердження показаннями свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_44 , ОСОБА_38 обґрунтованості підозри ОСОБА_8 , проте такі твердження пов'язані із суб'єктивним сприйняттям та тлумаченням захистом відповідних показань.
Дослідивши надані сторонами протоколи у їх сукупності, слідчий суддя надходить до висновку, що на даний час обґрунтованість ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України, не спростована та підтверджується сукупністю матеріалів, зібраних органом досудового розслідування.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що на стадії досудового розслідування та при прийнятті рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не оцінюються докази з точки зору їх допустимості, проте подані сторонами матеріали оцінюються з точки зору достатності для висновку про наявність чи відсутність обставин, які вказують на те, що особа, можливо, вчинила злочин( які в своїй сукупності навіть в стороннього спостерігача не можуть викликати розумних сумнівів).
Крім того, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваним від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного; можливість впливу на інших учасників кримінального провадження, враховуючи інкримінування вчинення злочинів за співучастю з іншими, в тому числі не встановленими на час розгляду клопотання слідством особами, а відтак вважає неможливим забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного в умовах, які не пов'язані з триманням під вартою та відповідно запобігання вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Інші доводи сторони захисту, в тому числі і щодо неврахування слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відсутності підстав для затримання ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваного, формального вивчення доказів щодо обґрунтованості підозри та існування ризиків, фактично зводяться до незгоди із прийняти слідчим суддею рішенням про застосування запобіжного заходу та за своїм змістом є доводами апеляційної скарги, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу не має права надавати оцінку рішенням слідчого судді про його застосування.
За наявності даних про обґрунтовану підозру на даній стадії провадження та існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а також положень ч. 5 ст. 176 КПК України, слідчий суддя надходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_8 про зміну застосованого до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1