"21" вересня 2016 р.Справа № 916/3292/15
Колегія господарського суду Одеської області у складі :
головуючого судді Никифорчука М.І.
суддів Шаратова Ю.А.
ОСОБА_1
при секретареві Шевченко К.О.
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 01.07.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_3 (директор), ОСОБА_4 за дорученням № 1005/06 від 22.06.2016р.;
від 3-ої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3292/15:
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь";
до відповідача: Комунального підприємства “Чорноморськводоканал” Чорноморської міської ради Одеської області;
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 підприємство “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області ;
про стягнення 993406,25 грн.
07.08.2015р. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ОСОБА_6) звернулось Комунального підприємства "Іллічівськводоканал” (далі - Підприємство) із позовом про стягнення заборгованості за договором надання ОСОБА_7 з поточним рахунком в сумі 993406,25 грн. з тих підстав, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором надання ОСОБА_7 з поточним рахунком № 2745-02-3 від 26.12.2014 щодо своєчасної та повної сплати отриманої суми кредиту, внаслідок чого станом на 07.07.2015 р. має борг з повернення кредитних коштів у сумі 766085 грн. 76 коп., борг по оплаті відсотків за користування кредитними коштами в сумі 81554,43 грн. за період з 26.12.2014 по 06.07.2015, а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу а ще й пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 13004,02 грн., 30 % річних за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 6296,60 грн. за період з 13.07.2015 по 22.07.2015, інфляційних витрат у сумі 126465,44 грн. за період з 01.04.2015 по 16.07.2015.
Одночасно, позивачем подана заява про забезпечення позову (вх. № 2-4359/15), в якій позивач просить накласти арешт на будь-яке майно та грошові кошти відповідача.
Відповідач з вимогами не згоден. про що зазанчив у відзиві на позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2015р. до участі у розгляді справи №916/3292/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено комунальне підприємство "Іллічівськтеплокомуненерго" (далі - 3-я особа), яка дала письмові пояснення щодо предмету спору та просила відмовити у позові.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2015 р. (суддя Цісельский О.В.) у позові публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2015 року у справі №916/3292/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господраського суду Одеської області від 13.04.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 916/3292/15 скасувані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
За розпорядженням керівника аппарату господарського суду Одеської області № 516 від 21.04.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3292/15.
Згідно довідки про автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2016р., справу № 916/3292/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. суддя Никифорчук М.І. прийняв справу № 916/3292/15 до свого провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2016р. справу № 916/3292/15 призначено до колегіального розгляду.
Ухвалою господарського суду від 29.06.2016р. у справі 916/3292/15 здійснено заміну відповідача ОСОБА_5 підприємство “Іллічівськводоканал” на його правонаступника ОСОБА_5 підприємство “Чорноморськводоканал” Чорноморської міської ради Одеської області.
Ухвалою суду від 18.07.2016р. у справі 916/3292/15 здійснено заміну третьої особи Комунального підприємства "Іллічівськтеплокомуненерго" на його правонаступника ОСОБА_5 підприємство “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області.
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
При новому розгляді справи, колегія суддів розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін та 3-оїх особи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, прийшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає що, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 26.12.2014р. між сторонами у справі було укладено договір № 2745-02-3 про надання ОСОБА_7 за поточним рахунком (ОСОБА_7 "Оптимальний" для корпоративних клієнтів), за яким ОСОБА_6 зобов'язується надати відповідачеві ОСОБА_7, а останній зобов'язується погашати заборгованість за ОСОБА_7, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з ОСОБА_6. ОСОБА_7 надається шляхом сплати протягом операційного дня з поточного рахунку Позичальника № 2600200346002 розрахункових документів на суму, що перевищує залишок рахунку в межах ліміту ОСОБА_7 на наступних умовах, зокрема: ліміт ОСОБА_7 - 2000000 грн.; максимальний строк безперервного користування овердрафтом - 356 календарних днів; кінцевий термін погашення заборгованості - 25.12.2015 р. включно з процентною ставкою 25% річних.
Згідно п. 10.1 договору, останній набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до моменту повного виконання Позичальником зобов'язань за ОСОБА_6.
Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі та перерахував відповідачеві кредитні кошти у сумі 2.000.000 грн. та цей факт не заперечується жодною із сторін.
Відповідно до п.3.1. ОСОБА_6 ОСОБА_7 надається Банком Позичальнику шляхом сплати з рахунку протягом операційного дня розрахункових документів Позичальника на суму, що перевищує залишок на рахунку, в межах встановленого договором ліміту ОСОБА_7.
Відповідно до п.3.3. ОСОБА_6 усі надходження на рахунок Позичальника спрямовуються на погашення заборгованості за ОСОБА_6.
Пунктом 3.10. ОСОБА_6 встановлено, що всі платежі Позичальника, передбачені ОСОБА_6, вважаються здійсненими в установлений строк, якщо сума платежів в повному розмірі надійшла на рахунок Банку до закінчення операційного дня, що є терміном сплати платежу, передбаченого ОСОБА_6.
Згідно із п.3.11. ОСОБА_6 шляхом підписання договору Позичальник надає право (доручає) Банку здійснювати договірне списання коштів з рахунку (рахунків) Позичальника для погашення заборгованості за договором в сумах, необхідних для повернення заборгованості Позичальника за ОСОБА_7, сплати процентів за користування ним та інших платежів, встановлених договором: у випадку невиконання Позичальником зобов'язань щодо повернення ОСОБА_7 (у повному обсязі або частині) в терміни (строки), встановлені договором та/або; у випадку невиконання Позичальником обов'язку щодо сплати нарахованих процентів та інших платежів в терміни (строки), встановлені договором, в тому числі штрафних санкцій та/або; у разі невиконання Постачальником вимоги Банка про дострокове повернення заборгованості за договором в строки, зазначені у вимозі Банка.
Згідно п.5.2.3. договору ОСОБА_6 має право здійснювати договірне списання коштів з рахунку та інших рахунків Позичальника в порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 5.2.8 договору нараховувати штрафні санкції, передбачені договором, за весь час прострочення виконання Позичальником своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання .
Пунктом 8.1.договору сторони передбачили, що у випадку порушення максимального строку безперервного користування ОСОБА_7 та/або сплати процентів Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення.
Згідно із п.8.2. ОСОБА_6 у випадку Позичальником кінцевого терміну погашення заборгованості за ОСОБА_7, встановленого п.2.1.3. договору, Позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за ОСОБА_7, нарахованими процентами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Пунктом 9.2. ОСОБА_6 має право зупинити подальше виконання ОСОБА_7 Позичальнику та/або вимагати дострокового повернення кредитних коштів, сплати процентів, винагород Банку, штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені договором, а також відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або поручителями (заставодавцями, іпотекодавцями, гарантами) умов договору та/або договорів забезпечення, а Позичальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів, з дати надіслання Банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по ОСОБА_7, що залишилась, сплатити проценти, винагороду Банку та інші платежі за договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі настання випадків, передбачених п.9.2.2. - 9.2.20.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати суми кредиту у сумі 800.000 грн. виконав у повному обсязі.
Решта частина боргу з повернення отриманної суми кредиту у розмірі 1200.000 грн. відповідно до рішення Іллічівської міської ради від 20.03.2015 р. № 598 "Про надання дозволу комунальному підприємству "Іллічівськтеплоенерго" на виділення поворотної фінансової допомоги комунальному підприємству "Іллічівськводоканал""' було надано дозвіл КП "Іллічівськтеплоенерго" на виділення поворотної фінансової допомоги КП "Іллічівськводоканал" у сумі 1.200.000 грн. з терміном повернення до 31.12.2015р. та на укладення договору про виділення поворотної фінансової допомоги з КП "Іллічівськводоканал".
20.03.2015р. між КП "Іллічівськтеплоенерго" (позикодавець) та КП "Іллічівськводоканал" (позичальник) було укладено договір № 99 про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.2.1. договору сторони погодили, що поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 1.200.000 грн. без ПДВ.
Пункт 2.4. договору сторони погодили, що кошти, отримані від позикодавця повертаються позичальником у строк до 31.12.2015р.
З виписки по особовому рахунку № 2600200346002 КП "Іллічівськводоканал", що відкритий у Чорноморській філії ПАТ "Банк "Київська Русь" станом на 20.03.2015р. на рахунок відповідача від КП "Іллічівськтеплоенерго" було зараховано 1 200 000 грн., як фінансова допомога згідно рішення Іллічівської міської ради від 20.03.2015р. без ПДВ.
Згідно виписки Чорноморської філії ПАТ "Банк "Київська Русь" за 20.03.2015р. станом на початок робочого дня дебет по рахунку № 2600200346002 КП "Іллічівськводоканал" становив 1 533 558,32 грн., а обороти по рахунку відповідача на кінець робочого дня 20.03.2015р. становили - 1 966 386,81 грн., залишок по закінченню дня на рахунку склав - 432 8228,49 грн.
23.03.2015р. КП "Іллічівськводоканал" отримало від Чорноморської філії ПАТ "Банк "Київська Русь" довідку за № 274/01 в якій зазначено, що станом на 20.03.2015 р. залишок коштів на поточному рахунку КП "Іллічівськводоканал" № 2600200346002 складає 432 828,49 грн. Заборгованість за кредитом у вигляді ОСОБА_7 перед ПАТ "Банк "Київська Русь" станом на 20.03.2015р. - відсутня.
Постановою Національного банку України від 19.03.2015 р. № 190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), 19.03.2015 р. прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку.
15.06.2015 р, Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Банку до 19.07.2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у Банку ОСОБА_8 до 19.07.2015 р.
Згідно листа Банку від 17.06.2015р. № 797/01-7727 станом на 16.06.2015р. залишок коштів на поточному рахунку КП "Іллічівськводоканал" в національній валюті № 2600200346002 складає 448 303,27 грн.
Також цим листом позивач повідомив що у відповідача є заборгованість за кредитом у вигляді ОСОБА_7 перед ПАТ "Банк "Київська Русь", а саме: за основним боргом - 0,00 грн.; за процентами 24 307,91 грн.
Листом № 5398/16 від 23.06.2015р. Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк "Київська Русь" повідомив відповідач, що правочин з перерахування грошових коштів в сумі 1 200 000 грн. з рахунку № 2600900979001, який належить КП "Іллічівськтеплоенерго" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок № 2600200346002, який належить КП "Іллічівськводоканал" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" з призначенням платежу - фінансова допомога згідно рішення Іллічівської міської ради від 20.03.2015р. без ПДВ - є нікчемним.
В цьому ж листі уповноваженої особи Фонду зазначила, що отримані кошти було спрямовано на погашення ОСОБА_7 за поточним рахунком.
13.07.2015р. відповідач платіжними дорученнями № 1534 та № 1535 від 13.07.2015 р. перерахував Банку пеню у розмірі 3476,36 грн. та проценти за період з 27.02.2015р. по 20.03.2015р. в сумі 24307,91 грн.
З аналізу наведеного колегія суддів зазначає наступне.
Щодо листа Позивача від 23.06.2015р. № 5398/16 про визнання правочину з перерахування грошових коштів в сумі 1 200 000 грн. з рахунку № 2600900979001, який належить КП "Іллічівськтеплоенерго" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок № 2600200346002, який належить КП "Іллічівськводоканал" - нікчемним, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту вказаного листа в випливає, що уповноважена особа Фонду визнала дії банку по перерахуванню коштів з рахунку № 2600900979001, який належить КП "Іллічівськтеплоенерго" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" на рахунок № 2600200346002, який належить КП "Іллічівськводоканал" як правочин.
З цими доводами Банку колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
За ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тобто при правочині виникають змінюються або припиняються цивільні права та облов'язки.
Вказані дії Банку по перерахуванню коштів від КП "Іллічівськтеплоенерго" до КП "Іллічівськводоканал" фактично є просто діями (операцією) Банку по перерахуванню коштів, тобто ОСОБА_6 здійснив проводку коштів по рахунку Водоканалу на підставі договору про відкриття банківського рахунку.
При цьому колегія суддів зазначає, що вказаними діями Банку нічиї права та обов'язки не виникли, не змінились та не припинились.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає визнання уповноваженою особою Фонду дій Банку щодо проведення коштів між вказаними підприємствами нікчемними є неправильним. Тому з цих підстав колегія суддів вказаний лист Банку до уваги не приймає.
Крім того, колегія суддів зазначає, що перерахування коштів від КП "Іллічівськтеплоенерго" до КП "Іллічівськводоканал" відбулось Банком за поточним рахунком № 2600900979001, який належить КП "Іллічівськтеплоенерго" та відкрито у ПАТ "Банк "Київська Русь" за договіром Банківського рахунку № 320-00 від 28.03.2011 р. за яким ОСОБА_6 є Банком, Відповідач - Клієнтом. Тобто вказаний рахунок № 2600900979001 КП "Іллічівськтеплоенерго" обслуговується Банком.
Щодо виписки з рахунку Водоканалу від 20.03.2016 р. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 61 від 19.03.2015 р. з 20.03.2015р. у банку запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Банку.
За вказаним рішенням Фонду від 19.03.2016р. тимчасова адміністрація у Банку введена з 20.03.2016 р. При цьому доказів коли саме (час) ОСОБА_6 був повідомлений про введення тимчасової адміністрації з 20.03.2016 р. Банком не надано.
Вказане рішення було прийнято 19.03.2016 р. та на наступний день тимчасова адміністрація вже була введена. У той же день - 20.03.2016 р., - було зроблено проведення Банком коштів від КП "Іллічівськтеплоенерго" до КП "Іллічівськводоканал" по поточному рахунку № 2600900979001. який є рахунком КП "Іллічівськтеплоенерго" за договіром Банківського рахунку.
З приведеного, на думку суду випливає, що проведення Банком вказаних коштів відбулось не після введення тимчасової адміністрації, а саме у день її введення.
З приведеного на суду випливає, що оскільки Банком не доведено коли саме 20.03.2016 р. (час) він був повідомлений про введення тимчасової адміністрації то операція по проведенню Банком вказаних коштів є правомірною з боку Банку.
Також суд зазначає, що у вказаній проводці коштів ОСОБА_6 виступає лише як сторона яка обслуговує цей рахунок.
Щодо довідки Банку про відсутність у Відповдаач боргу за договором овердрафту від 23.03.2016р. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон N 4452-VI) під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
За ч.1 ст.36 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Тобто з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку.
Вказана довідка підписана заступником голови Правління керуючим Чорноморською філією ПАТ „Банк”Київська Русь” та датована 23.03.2016 р. - тобто вона підписана посадовою особою Банку у період запровадженяну у Банку тимчасової адміністрації, тобто у період коли призупиняються всі повноваження органів управління Банку.
З приведеного випливає, що заступник голови Правління керуючим Чорноморською філією ПАТ „Банк”Київська Русь” у період введення тимчасової адміністрації не мав відповідних повноважень та права підписувати подібну довідку. Саме з цих підстав та обставин суд не приймає вказану довідку як належний доказ у справі.
Аналізуючи вишенаведене колегія суддів вважає позов Банку необґрунтованим, не законним і тому не підлягаючим задоволенню.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 69.77 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" - відмовити повністю.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26 вересня 2016 р.
Головуючий суддя М.І. Никифорчук
Суддя Шаратов Ю.А.
Суддя Бездоля Д.О.