Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"22" вересня 2016 р. Справа № 911/2190/16
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк”
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СЛК УКРАЇНА”
про зобов'язання визнати грошові вимоги на суму 41 656,17грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Представники:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №5366-К-Н-О від 26.01.2016);
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (далі - ПАТ КБ “Приватбанк”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СЛК УКРАЇНА” (далі - ТОВ “СЛК УКРАЇНА”) про зобов'язання визнати грошові вимоги на суму 41 656,17грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що, відповідачем порушено зобов'язання за угодою від 17.10.2012, в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за управління кредитом. Позивач звернувся до комісії з припинення ТОВ “СЛК УКРАЇНА” з заявою, яка містила вимогу визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відповідача грошові вимоги позивача. Однак відповідач ухиляється від розгляду заяви позивача.
05.08.2016 позивачем подано заяву про зміну предмету позову відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію ТОВ “СЛК УКРАЇНА” визнати грошові вимоги у загальному розмірі 41 656,17грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Вказана заява позивача розцінюється судом, як заява про виправлення описки у прохальній частині позовної заяви, оскільки як вбачається з першого абзацу позовної заяви позивач звертається з позовом про зобов'язання визнати грошові вимоги та включити їх до реєстру кредиторів.
Відповідна заява прийнята судом до розгляду.
Відповідач у справі - ТОВ “СЛК УКРАЇНА” документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Як вбачається з відомостей з сайту Міністерства юстиції України ТОВ “СЛК УКРАЇНА” з 28.03.2016 знаходиться в стані припинення, при цьому строк визначений засновниками для заявлення кредиторами встановлено до 28.05.2016.
20.05.2016 позивач звернувся до відповідача заявою від 17.05.2016 (а.с.35-37) кредитора з грошовими вимогами, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (а.с.34).
Відповідно до вказаної заяви позивач вимагав визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ “СЛК УКРАЇНА”, як до позичальника грошові вимоги ПАТ КБ “Приватбанк” на загальну суму 41 656,17грн станом на 05.04.2016, а саме заборгованості за кредитом в розмірі 12 000,00грн, заборгованості за процентами в розмірі 12 014,67грн, комісії в розмірі 2567,78грн та пені в розмірі 15 073,72грн.
Вказані грошові вимоги позивача до відповідача складаються з вимог за договором від 17.10.2012, що укладені між позивачем та відповідачем, про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої відповідач погодився з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (а.с.9-11), згідно якої позивачем був відкритий позивачу рахунок №26006053117337.
Відповідно до вказаної заяви, відповідач (Клієнт) приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), тарифах відповідача - договорі банківського обслуговування у цілому.
При цьому, у заяві про відкриття поточного рахунку від 17.10.2012 сторони погодили, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua чи інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).
Згідно з п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до “Умов та правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом “першого” підпису; підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Отже, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах, що фактично складають договір банківського обслуговування в цілому.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 17.10.2012 перед ПАТ КБ “Приватбанк” у повному обсязі не виконував, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 12 000,00грн, заборгованості за процентами в розмірі 12 014,67грн, комісії в розмірі 2567,78грн та пені в розмірі 15 073,72грн.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів сплати заборгованості за договором банківського обслуговування від 17.10.2012 перед ПАТ КБ “Приватбанк”.
Як зазначає, позивач, а також підтверджується відомостями з сайту УДППЗ «Укрпошта» вказане відправлення, в якому позивачем 20.05.2016 направлялась заява з вимогами про визнання кредиторських вимог в розмірі 41656,17 та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, повернута позивачу 29.06.2016 з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.
Згідно ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, як вбачається з відомостей з ЄДРПОУ щодо відповідача, місцезнаходженням юридичної особи відповідача є 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Пархоменка, 87-А, саме за вказаною адресою позивачем згідно цінного листа (а.с.34) направлялась заява про визнання грошових вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.
Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.8 ст. 111 ЦК України).
Відповідно до ч. 9 вказаної статті, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Так, позивач дізнався про ухилення від розгляду його заяви під час повернення конверту в якому направлялась відповідна вимога, а саме 29.06.2016.
Згідно ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Таким чином, враховуючи, що заяву кредитора з грошовими вимогами надіслано позивачем відповідачу 20.05.2016, тобто в межах строку для заявлення кредиторських вимог, і така заява не була розглянута відповідачем позивач 08.07.2016 надіслано до суду дану позовну заяву.
Тобто , ухилення від розгляду заяви оскаржено позивачем в межах місячного строку з дати коли він дізнався про таку відмову.
Проте, відповідачем не надано суду доказів розгляду та відповіді на вказану заяву.
За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок грошових вимог до відповідача суд вважає його вірним, а вимоги позивача про включення таких грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ “СЛК УКРАЇНА” такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1378,00грн
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СЛК УКРАЇНА” в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” на загальну суму 41 656,17грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “СЛК УКРАЇНА” на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” 1378,00грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 28.09.2016.
Суддя С.І. Чонгова