01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26
"12" вересня 2016 р. Справа № 911/2210/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Промет”, с. Бишів Макарівського району,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Євразіябуд трейд”, смт. Бородянка Київської області,
про стягнення 93 347,76 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 04.04.2016р. б/н;
від відповідача: не з'явились;
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Промет», с. Бишів Макарівського району звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 11.07.2016р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд трейд», смт. Бородянка, в якому просить суд стягнути з відповідача 93 347,76 грн. заборгованості за договором №8Б будівельного підряду від 03.04.2013р., в тому числі: 54 923,20 грн. основного боргу, 7 135,47 грн. пені, 27 998,22 грн. інфляційних втрат, 3290,87 грн. процентів річних, а також покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як підрядник виконав на замовлення відповідача будівельні роботи по встановленню КТП та прокладенню та ремонту кабельних ліній для електропостачання житлової забудови по вул. Інтернаціоналу, 1Г в м. Ірпінь, та передав їх замовнику всього на суму 1 517 907,60 грн., проте відповідач в порушення умов договору прийняті роботи оплатив частково, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість в сумі 54 923,20 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку з врахуванням передбаченої договором пені та нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2015р. порушено провадження у справі №911/2210/16 та призначено її до розгляду на 01.08.2016р.
01.08.2016р. позивачем подано до суду додаткові документи із клопотанням від 01.08.2016р.
Ухвалою від 01.08.2016р. розгляд справи було відкладено на 12.09.2016р.
В судове засідання з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті позову та просив суд його задовольнити.
Відповідач в судові засідання 01.08.2016р. та 12.09.2016р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень свідчать про те, що відповідач копію ухвали про порушення провадження у справі отримав 22.07.2016р., а копію ухвали від 01.08.2016р. отримав 11.08.2016р., відповідно був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчать залучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, справа розглянута відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промет», с. Бишів Макарвського району (далі по тексту - ТОВ «Промет»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд», смт Бородянка Київської області (далі по тексту - ТОВ «Євразіябуд Трейд») , всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
03.04.2013р. між ТОВ «Євразіябуд Трейд» (замовник) та ТОВ «Промет» (виконавець) було укладено договір №8Б будівельного підряду (далі - Договір), відповідно до якого підрядник зобов'язаний виконати роботи по монтажу КТП БУ2х1000 кВА, комірок РП-13, прокладанню КЛ-10 кВ для електропостачання житлової забудови по вул. Інтернаціоналу 1Г в м. Ірпінь Київської області та введення об'єкту в експлуатацію з отриманням та погодженням дозвільних документів. Згідно умов договору:
- підрядник приступає до виконання робіт протягом 2-х робочих днів з моменту надходження на його рахунок першого платежу (пункт 2.1) та виконує роботи протягом 110 робочих днів (пункт 4.1);
- загальна ціна договору є твердою та становить 1 501 028,40 грн. з ПДВ (пункт 3.1). Ціна договору може змінюватись лише за наявності таких обставин: зміна обсягів і складу робіт за рішенням замовника; зміна за рішенням або з вини замовника строків будівництва; зупинка робіт за рішенням замовника (пункт 3.3). Додаткові роботи, не передбачені затвердженою проектно-кошторисною документацією, виконуються підрядником на підставі додаткових угод (пункт 3.3);
- замовник перераховує передоплату в розмірі 70% від загальної ціни протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок проводиться після закінчення робіт не пізніше 5 банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі робіт КБ-2в, КБ-3 (пункти 3.5.1, 3.5.2);
- при простроченні платежу за виконані будівельно-монтажні роботи і остаточного розрахунку за збудований об'єкт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення (пункт 7.2);
- всі зміни та доповнення набувають чинності у разі складення їх у письмовій формі та затвердження підписами повноважних представників та печатками сторін (пункт 11.1).
05.03.2014р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої, у зв'язку з виникненням необхідності виконання додаткових робіт по прокладці та ремонту кабельних ліній, не передбачених кошторисом, вартість яких сторони оцінили у 16 879,20 грн., сторони погодили, що загальна вартість договору з врахуванням додаткової угоди №1 становить 1 517 970,60 грн. з ПДВ.
Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи згідно договору (в редакції додаткової угоди №1), про що свідчать залучені до матеріалів справи копії підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін наступних документів:
за березень 2014року: Акт КБ-2в та довідка КБ-3 від 06.03.2014р. на суму 16 879,20 грн.;
за червень 2014 року: Акт КБ-2в та довідка КБ-3 від 25.06.2014р. на суму 1 501 028,40 грн.
Відтак, сторони зафіксували, що роботи загальною вартістю 1 517 907,60 грн. виконані якісно, в строк та в повному об'ємі, та прийняті замовником без жодних зауважень щодо якості або вартості.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відтак, кінцевий строк виконання замовником зобов'язань з оплати прийнятих робіт настав 07.07.2014 р. (з урахуванням положень п. 2.5.2 договору).
Відповідач обов'язок з оплати робіт виконав частково, а саме сплатив всього 1 462 984,40 грн., в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 54 923,20 грн. (1 517 907,40 грн. (вартість робіт) - 1 462 984,40 грн. (оплата) = 54 923,20грн.).
Так, позивачем до позову додані копії банківських виписок, які свідчать про оплату відповідачем:
04.07.2013р. - 350 000,00 грн. (платіжне доручення №1398);
11.07.2013р. - 44 000,00 грн. (платіжне доручення №1411);
01.11.2013р. - 100 000,00 грн. (платіжне доручення №1620);
18.11.2013р. - 100 000,00 грн. (платіжне доручення №1653);
20.11.2013р. - 100 000,00 грн. (платіжне доручення №1657);
21.01.2014р. - 200 000,00 грн. (платіжне доручення №767);
28.01.2014р. - 150 000,00 грн. (платіжне доручення №785);
04.02.2014 р. - 50 000,00 грн. (платіжне доручення №801);
19.02.2014р. - 50 000,00 грн. (платіжне доручення №841);
20.02.2014р. - 100 000,00 грн. (платіжне доручення №846);
23.04.2014р. - 50 000,00 грн. (платіжне доручення №999);
24.04.2014р. - 50 000,00 грн. (платіжне доручення №1003);
28.05.2014р. - 40 000,00 грн. (платіжне доручення №1092);
03.06.2014р. - 36 984,40 грн. (платіжне доручення №1103);
04.06.2014р. - 17 000,00 грн. (платіжне доручення №1106);
05.06.2014р. - 15 000,00 грн. (платіжне доручення №1107);
10.06.2014р. - 10 000,00 грн. (платіжне доручення №1115)
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 14.07.2016р., від 01.08.2016р. зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором, докази пред'явлення претензій та/або зауважень щодо кількості, якості та вартості виконаних робіт. Відповідач відзив на позов не подав, доводи позивача не спростував, доказів оплати коштів в розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, суду не представив. Відповідачем на надано суду також жодних доказів звернення до позивача з претензіями щодо якості та обсягу виконаних робіт.
З врахуванням ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за договором №8Б будівельного підряду від 03.04.2013р. у сумі 54 923,20 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 27 998,22 грн. інфляційних втрат (за період з 08.07.2014р. по 06.07.2016р.), 3 290,87 грн. 3% річних (за період з 08.07.2014р. по 06.07.2016р.) та 7 135,47 грн. пені (за період з 08.07.2014р. по 08.01.2015р.).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення строків оплати замовник виплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися наступного дня після спливу передбаченого договором строку оплати, та припинитися або в переддень виконання грошового зобов'язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені - пункт 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14) або через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку після кінцевого строку оплати.
Крім того, частина 2 ст. 343 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» обмежує максимальний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. У наведених нормах закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).
Враховуючи те, що за заявлений позивачем період встановлений Постановами правління НБУ розмір подвійної облікової ставки в день є більшим, ніж передбачена договором пеня 0,01% в день, при розрахунку штрафних санкцій має бути застосована саме ставка пені, зазначена у договорі - 0,01% в день, і пеня має бути розрахована за шість місяців з 08.07.2014р. по 08.01.2015р.:
Сума боргу, грн. Період простроченняСтавка пеніПеня,грн.
54 923,2008.07.14 - 08.01.150,01%1016,08
За таких обставин, судом встановлено, що належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня становить 1016,08 грн.
Положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням втрат від інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).
Оскільки проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Таким чином виходячи з наступного розрахунку:
Сума боргу, грн.Період прострочення3% річних, грн.Інфляційні втрати, грн.
54 923,2008.07.14 - 06.07.163295,39
серпень 2014-травень 2016 37 349,87
Судом встановлено, що з відповідача на користь позивача належать до стягнення 3295,39 грн. процентів річних та 37 349,87 грн. інфляційних втрат. Позивачем заявлено до стягнення 3290,87 грн. процентів річних та 27 998,22 грн. інфляційних втрат, суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак, зазначені вимоги позивача належить задовольнити повністю в заявлених сумах.
Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, та приймає рішення про стягнення з відповідача 54923,20 грн. основного боргу, 1016,08 грн. пені, 3290,87 грн. 3% річних, 27998,22 грн. інфляційних втрат.
Суд у відповідності до ст. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам.
З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд» (07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 1Б, ідентифікаційний код 32740115)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» (08072, Київська обл., Макарівський район, с. Бишів, вул. Гагаріна, буд. 39, ідентифікаційний код 30473061)
54 923,20 грн. (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять три гривні двадцять копійок) основного боргу,
1016,08 грн. (одну тисячу шістнадцять гривень вісім копійок) пені,
3290,87 грн. (три тисячі двісті дев'яносто гривень вісімдесят сім копійок) 3% річних,
27998,22 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень двадцять дві копійки) інфляційних втрат,
1308,43 грн. (одна тисяча триста вісім гривень сорок три копійки) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 28.09.2016р.
Суддя О.В. Конюх