"22" вересня 2016 р.Справа № 916/1982/16
Позивач: Приватне акціонерне товариство „Микитівський гранітний кар'єр”
Відповідач: Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „ Автомобільні дороги України”
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №01/Ю від 08.01.2016р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) „Микитівський гранітний кар'єр”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „ Автомобільні дороги України” (далі - ДП „Одеський облавтодор” ) про стягнення заборгованості у сумі 56 106 грн. 87 коп.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про дату та місце судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:
28 жовтня 2011р. між ПрАТ „Микитівський гранітний кар'єр” (Постачальник) та ДП „Одеський облавтодор” (Покупець) був укладений Договір поставки №46, згідно якого в порядку та на умовах цього Договору Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар: щебінь фракції 5-20 (10-20), щебінь фракцій 5-10 , щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 20-70, щебінь фракції 40-70, відсів 0-5, відсів 0-10, пісок митий, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість якого зазначені у п.1.2 Договору. При цьому, зазначена у п.1.2 Договору кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається відповідно до заявок Покупця.
Строк дії Договору - з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.10.1.).
За умовами розділу ІІІ Договору ціна за одиницю товару встановлюється за домовленістю сторін, з урахуванням ринкових цін, умов поставки, термінів розрахунків і фіксується в додаткових угодах до Договору. Сума Договору складається з загальної вартості товару, отриманого за цим Договором.
Згідно п.п.4.1,4.2 Договору розрахунки між Постачальником та Покупцем здійснюються у національній грошовій одиниці шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата товару проводиться згідно виставлених Постачальником рахунків - фактур.
Відповідно до п.6.1.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Позивач у справі зазначає, що протягом строку дії Договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди до Договору, у яких визначали найменування товару, що підлягає поставці, кількість товару, а також його вартість. Крім того, сторони домовилися, що розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом передоплати в розмірі 100% від вартості окремої партії товару, замовленої Покупцем у відповідності до п.5.2 Договору. За період дії Договору , на виконання його умов, позивач поставив Покупцю товар на загальну суму 1 244 054 грн. 35 коп. (з ПДВ), але Покупець оплатив за отриманий товар лише частково, у сумі 1 187 947 грн. 48 коп., у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, за ДП „Одеський облавтодор” утворилася заборгованість за отриманий за накладними №1239, №1240, №1241 від 02.08.2013р. товар у сумі 56 106 грн. 87 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 21.07.2016р. направив на адресу відповідача вимогу на суму 56 106 грн. 87 коп., яку відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.
Неоплату відповідачем наявної заборгованості позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 56 106 грн. 87 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2011р. між ПрАТ „Микитівський гранітний кар'єр” (Постачальник) та ДП „Одеський облавтодор” (Покупець) був укладений Договір поставки №46, згідно якого в порядку та на умовах цього Договору Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця , а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар: щебінь фракції 5-20 (10-20), щебінь фракцій 5-10 , щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 20-70, щебінь фракції 40-70, відсів 0-5, відсів 0-10, пісок митий , найменування (номенклатура, асортимент) та кількість якого зазначені у п.1.2 Договору. При цьому, зазначена у п.1.2 Договору кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначається відповідно до заявок Покупця.
Матеріали справи свідчать про укладення сторонами додаткових угод до Договору №46 від 28.10.2011р. , якими було визначено найменування товару, що підлягає поставці, кількість товару, а також його вартість. Крім того, сторони домовилися, що розрахунки за отриманий товар здійснюються шляхом передоплати в розмірі 100% від вартості окремої партії товару, замовленої Покупцем у відповідності до п.5.2 Договору.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно матеріалів справи, вимога про оплату 56 106 грн. 87 коп. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, разом з копіями видаткових накладних №№1239,1240,1241 від 02.08.2013р. та рахунками №№771 ,772 ,773 від 19.07.2016р. була отримана ДП „Одеський облавтодор” 28.07.2016р., але , у встановлений законодавством строк, зазначена вимога задоволена не була.
За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ДП „Одеський облавтодор” заборгованості у сумі 56 106 грн. 87 коп.
У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Микитівський гранітний кар'єр ” - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (м.Одеса, вул.Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Приватного акціонерного товариства „Микитівський гранітний кар'єр” (Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт. Олександрівка, вул. Микитівська,1, поштова адреса : Миколаївська обл.., м.Вознесенськ, а/с 48, рр 26007513874800 в ПАТ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 01033255) заборгованість у сумі 56 106 грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 27 вересня 2016 р.
Суддя Н.В. Рога