15 вересня 2016 року , о 16:45 годині,Справа № 808/2509/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Запорізька обласна рада, про визнання протиправним та скасування наказу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що оскаржуваний наказ Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Департамент) №0404 від 30.05.2016 «Про припинення та закриття набору дітей на навчання» є протизаконним та таким, що порушує право його дитини, ОСОБА_2, на отримання освіти. На підставі оскаржуваного наказу йому відмовлено в зарахуванні сина до КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР. Позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки батьки мають право обирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей, а місцеві державні адміністрації повинні реалізовувати державну політику в галузі освіти та виконувати програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти.
В судове засідання позивач не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. В матеріалах справи наявні письмові заперечення, в яких представник відповідача зазначає, що Департамент мав всі законні повноваження для видання оскаржуваного наказу, оскільки він прийнятий на виконання Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України №501/2015 від 25.082015, та наказу Міністерства освіти і науки №1436 від 31.12.2015 «Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі». Позивачем не наведено жодних доказів, що оскаржуваний наказ унеможливив або ускладнив реалізацію будь-яких його прав, оскільки КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР є не єдиним загальноосвітнім закладом м. Запоріжжя, і припинення набору учнів саме до цього закладу не робить неможливим отримання освіти мешканцями м. Запоріжжя. Також, в додаткових запереченнях від 08.09.2016 (вх. №26033 від 09.09.2016) представник відповідача зазначив, що наказом КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР №08 від 18.08.2016 дитину позивача зараховано до вказаного навчального закладу за індивідуальною формою навчання. Представник відповідача просить відмовити в позові.
До початку судового засідання від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що оскаржуваний наказ є передумовою перспективного плану оптимізації мережі шкіл-інтернатів у Запорізькій області на 2016-2018 роки, який затверджено наказом Департаменту №0410 від 31.05.2016. Так, останнім наказом передбачається послідовна реорганізація мережі шкіл-інтернатів у Запорізькій області протягом 2016-2018 років. Це, в свою чергу, призведе до скорочення вказаної мережі закладів та вплине на обсяг повноважень органу, який здійснює управління об'єктами, що є складовою цієї мережі, тобто Запорізької обласної ради, а також на обсяг освітніх послуг, що надаються певній категорії населення області. Вирішення питання припинення та закриття набору дітей до КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР має здійснюватися з урахуванням думки органу, уповноваженого на управління цим закладом. Будь-яких рішень з цього питання третьою особою не приймалося. Представник третьої особи просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, «особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами».
У зв'язку з вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що, згідно з витягом з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації №62/1536 від 04.05.2016, ОСОБА_2 (син позивача) має важкі порушення опорно-рухового апарату, затримку психічного розвитку резидуально-органічного ґенезу й порушення мовлення. У зв'язку із цим психолого-медико-педагогічною консультацією рекомендовано ОСОБА_2 навчання в індивідуальній формі за програмою для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, підготовчий клас для дітей з ЗПР, заняття з логопедом, спостереження у невролога.
Листом, вих. №360 від 09.08.2016, КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР повідомлено ОСОБА_1, що на виконання наказу Департаменту №0404 від 30.05.2016 «Про припинення та закриття набору дітей на навчання» припинено набір дітей у підготовчі (1) класи Запорізької школи-інтернату №1, тому дитина позивача не може бути зарахована до цього закладу.
Так, наказом Департаменту №0404 від 30.05.2016 «Про припинення та закриття набору дітей на навчання», на виконання Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України №501/2015 від 25.08.2015, наказу Міністерства освіти і науки України №1436 від 31.12.2015 «Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі», з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, на підставі протокольного доручення регіональної конференції з питань вдосконалення мережі навчальних закладів інтернатного типу у Запорізькій області від 13.05.2016, враховуючи наявність та стан матеріальної бази, територіальне розташування закладу та походження учнівського контингенту, наявність потенціалу педагогічних кадрів, створення найбільш сприятливих умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, з метою забезпечення реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту в загальноосвітньому просторі, розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивними та спеціальними класами, наказано:
«1. Директорам та виконуючим обов'язки директорів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів з 01.09.2016 року припинити набір дітей у підготовчі (1) класи дітей із затримкою психічного розвитку, крім дітей, які мають затримку психічного розвитку резидуально-органічного ґенезу, та влаштовуються на навчання до шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового розвитку.
2. Директорам та виконуючим обов'язки директорів: комунального закладу «Кам'янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради ОСОБА_3; комунального закладу «Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради ОСОБА_4; комунального закладу «Мелітопольська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Гармонія» Запорізької обласної ради ОСОБА_5; комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» Запорізької обласної ради ОСОБА_6; комунального закладу Новомиколаївська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів» Запорізької обласної ради ОСОБА_7 з 01.09.2016 року закрити набір вихованців до дошкільних відділень, учнів до підготовчих та 1-х класів навчальних закладів …».
Правомірність пунктів 1-2 наказу Департаменту №0404 «Про припинення та закриття набору дітей на навчання» є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що фактично спір виник через відмову КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР ОСОБА_1 в зарахуванні його дитини до закладу на підставі оскаржуваного наказу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції: встановлюють, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування; здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних закладах; вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги; створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів; визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону; вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з наданням особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, можливості здобувати загальну середню освіту.
Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на: управління навчальними закладами, що є комунальною власністю; організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти; координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку; контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.
Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 18 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991, навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Навчальні заклади незалежно від їх статусу і належності забезпечують якість освіти в обсязі вимог державних стандартів освіти.
Згідно з п.п.1,3-4 ч.1 ст.22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV від 09.04.1999, місцева державна адміністрація: 1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; 3) виконує програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; 4) вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про освіту», батьки мають право вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей.
Зі змісту оскаржуваного наказу судом встановлено, що його винесено на виконання Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України №501/2015 від 25.08.2015 та наказу Міністерства освіти і науки України №1436 від 31.12.2015 «Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі».
Згідно з розділом «Забезпечення права на освіту» Національної стратегії у сфері прав людини, передбачається забезпечення гарантованого доступу до якісної і конку- рентоспроможної освіти, створення ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини відповідно до її індивідуальних здібностей та потреб, очікуваним результатом якого має стати упровадження інклюзивного навчання для можливості реалізації людьми з інвалідністю права на освіту. Розділом «Забезпечення прав дитини» Національної стратегії передбачено створення умов для розвитку і виховання дітей у сім'ях або в умовах, максимально наближених до сімейних, й здійснення реформування інтернатних закладів та проведення їх поступової ліквідації.
Відповідно до п. 3 Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1436 від 31.12.2015, Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій наказано забезпечити організацію навчально-виховного процесу у спеціальних класах загальноосвітніх шкіл та комплектування їх учнями відповідно до Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 №1224, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1412/18707. Пунктом 14 вказаного Плану Департаментам освіти і науки обласних державних адміністрацій наказано розробити перспективний план оптимізації мережі інтернатних закладів та розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивними та спеціальними класами до травня 2016 року.
Відповідно до абз. 1 пп. 5 п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015, обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування доручено забезпечити для задоволення потреб населення у високоякісних послугах затвердження у двомісячний строк регіональних планів створення освітніх та культурних округів, об'єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ (із збереженням фінансової самостійності) для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону, забезпечивши при цьому: реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтересах кожної дитини; перетворення існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або у загальноосвітні навчальні заклади; перепрофілювання закладів та оптимальне їх використання.
На виконання пп. 5 п. 6 Прикінцевих положень вищевказаного Закону Департаментом винесено наказ №0410 від 31.05.2016 «Про затвердження перспективного плану оптимізації мережі шкіл-інтернатів у Запорізькій області на 2016 - 2018 роки».
Отже, оскаржуваний наказ Департаменту №0404 «Про припинення та закриття набору дітей на навчання» винесено на виконання Національної стратегії у сфері прав людини, наказу Міністерства освіти і науки України №1436 від 31.12.2015 «Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі» та пп. 5 п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015 в частині оптимізації мережі шкіл-інтернатів у Запорізькій області в 2016-2018 роках.
Водночас, дослідивши зміст оскаржуваного наказу, можна дійти висновку, що фактично позивач отримав відмову в зарахуванні його дитини до КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР через неоднозначність викладу пункту 1 спірного наказу. Цей пункт викладено такий чином, що він допускає неоднозначне трактування його змісту в частині дітей, які мають затримку психічного розвитку резидуально-органічного ґенезу та влаштовуються на навчання до шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового розвитку. Зазначене спричинено тим, яким чином розставлені знаки пунктуації в пункті 1 цього наказу.
Фактично за змістом спірного наказу припинено набір дітей у підготовчі (1) класи дітей із затримкою психічного розвитку, крім дітей, які мають затримку психічного розвитку резидуально-органічного ґенезу та влаштовуються на навчання до шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового розвитку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, син позивача, має затримку психічного розвитку резидуально-органічного ґенезу, через що він не підпадає під дію цього наказу.
Отже, фактично оскаржуваний наказ не порушує прав позивача, оскільки його дитина не підпадає під дію наказу, й фактично відмову в зарахуванні ОСОБА_2 до КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР було надано через незрозумілість викладення оскаржуваного наказу.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що наказом КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР №08 від 18.08.2016 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зараховано з 01.09.2016 за індивідуальною формою навчання підготовчого класу на підставі Витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації №62/1536 від 04.05.2016. Матеріали справи також містять письмову заяву ОСОБА_8 до директора КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1» ЗОР ОСОБА_6 від 13.09.2016, де позивач відмовився від переводу його дитини з індивідуальної форми навчання на групову форму навчання. Позивач також зазначив про бажання провести учбовий 2016-2017 рік на індивідуальній формі навчання.
З огляду на вищевикладене суд констатує, що під час розгляду справи не було встановлено ознак протиправності наказу Департаменту №0404, а отже й підстав для його скасування немає.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві, зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити.
Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд
у позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш