23 серпня 2016 року Справа № 808/1905/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016, -
за участі представників сторін:
від позивача - Жечев С.О. (довіреність б/н від 24.06.2016)
від відповідача - Міщенко О.В.( довіреність № 81 від 30.12.2015)
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2016 № 0000231400, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 9663677,00 грн. та суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 8691639,00 грн.
Ухвалою суду від 02.08.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1905/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 10.08.2016. За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України. Судове засідання призначено на 23.08.2016.
Відповідно до ст.160 КАС України, 23.08.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказував, що господарські правовідносини з ТОВ "Імперіал Бренд", ТОВ "Інвестмент Кепітал Україна" , ТОВ "Гранада Груп" , ТОВ "Гранд-Форд" , ТОВ "Вейрон" , ТОВ "Альгабора" , ТОВ "Атлега" , ТОВ "Агаден" , ТОВ "Макрос-Ком", ТОВ "Сігма-Інвест" , ТОВ "Адемар" , ТОВ "Мускейп" , ТОВ "Міт Люкс" , ТОВ "Атлантис Інвест" , ТОВ "Тіда Груп" оформлені позивачем належним чином, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Товари (роботи та послуги), що отримані ТОВ "Імперіал Бренд", ТОВ "Інвестмент Кепітал Україна" , ТОВ "Гранада Груп" , ТОВ "Гранд-Форд" , ТОВ "Вейрон" , ТОВ "Альгабора" , ТОВ "Атлега" , ТОВ "Агаден" , ТОВ "Макрос-Ком" , ТОВ "Сігма-Інвест" , ТОВ "Адемар" , ТОВ "Мускейп" , ТОВ "Міт Люкс" , ТОВ "Атлантис Інвест" , ТОВ "Тіда Груп" були придбані для використання у господарській діяльності товариства та були використані у ній. Сума ПДВ, що була віднесена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджено відповідними податковими накладними, що оформлені із дотриманням усіх вимог законодавства.
Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.
Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. Зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
За результатами проведеного дослідження фінансово-господарських операцій ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" встановлено, що первинні документи ТОВ "Імперіал Бренд", ТОВ "Інвестмент Кепітал Україна" , ТОВ "Гранада Груп" , ТОВ "Гранд-Форд" , ТОВ "Вейрон" , ТОВ "Альгабора" , ТОВ "Атлега" , ТОВ "Агаден" , ТОВ "Макрос-Ком" , ТОВ "Сігма-Інвест" , ТОВ "Адемар" , ТОВ "Мускейп" , ТОВ "Міт Люкс" , ТОВ "Атлантис Інвест" , ТОВ "Тіда Груп" використовувалися для формування податкового кредиту Позивача та не підтверджують факт реального здійснення господарських операцій.
Тож, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Промелектроніка" з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ "Імперіал Бренд", ТОВ "Інвестмент Кепітал Україна" , ТОВ "Гранада Груп" , ТОВ "Гранд-Форд" , ТОВ "Вейрон" , ТОВ "Альгабора" , ТОВ "Атлега" , ТОВ "Агаден" , ТОВ "Макрос-Ком" , ТОВ "Сігма-Інвест" , ТОВ "Адемар" , ТОВ "Мускейп" , ТОВ "Міт Люкс" , ТОВ "Атлантис Інвест" , ТОВ "Тіда Груп" за період з 01.10.2014 р. по 31.01.2016 р.
За результатами перевірки складено Акт № 7/08-26-14/24510970 від 27.04.2016, яким встановлено: перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами - постачальниками за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 8691639 грн. та подальшу реалізацію товарів (робіт,послуг) контрагентам-покупцям на загальну суму ПДВ 9663677 грн.
Зважаючи на виявлені порушення на підставі матеріалів перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 р. № 0000231400 на зменшення податкового зобов'язання, заявленого у податкових деклараціях по ПДВ на суму 9663677 грн. та зменшення суми податкового кредиту на суму 8691639 грн., заявленої у податкових деклараціях по ПДВ.
Вважаючи вказане повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як свідчать матеріали справи та пояснював представник відповідача в ході судового розгляду, висновки перевірки базують на наступному:
"В ході перевірки на підставі наданих документів встановлено, що ТОВ "Промелектроніка" включено до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за за період жовтень 2014р. - січень 2016р. податкові накладні по взаємовідносини з ризиковими контрагентами - постачальниками, а саме: ТОВ "ІНВЕСТМЕНТ КЕПІТАЛ Україна, ТОВ "Агаден", ТОВ "Мунскейп", ТОВ "Альгабора", ТОВ "Сігма Інвест"
- При проведенні перевірки використана податкова інформація , яка надійшла від ДПІ у м. Краматорську ГУ Мін доходів в Донецькій області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНВЕСТМЕНТ КЕПІТАЛ УКРАЇНА" №44/05-15-22-02-39203259 від 17.03.2015. Відповідно до якої встановлено , що провести зустрічну звірку неможливо у зв'язку з тим, що ТОВ "ІНВЕСТМЕНТ КЕПІТАЛ УКРАЇНА" за юридичною адресою не знаходиться.
Відсутність за юридичною адресою ТОВ "ІНВЕСТМЕНТ КЕПІТАЛ УКРАЇНА", в свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно - транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.
- Податкова інформація від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві по ТОВ "Агаден" код 39571675 № 8175 /7/26-59-15-02-63 від 25.06.2015р. відповідно до якої: ТОВ "Агаден" звітує по податковій звітності з нульовими показниками
- Податкова інформація від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області №31/11-23-14-02/39818753 від 12.03.2016р. відповідно до якої встановлено , що Аналізом баз даних Кіровоградської ОДПІ не встановлено наявність у ТОВ "Мунскейп" будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, кількість працюючих - 1 особа. Отже відсутність основних засобів та 1 працівник у штаті підприємства не дає можливості здійснювати операції з придбання та реалізації широкої номенклатури товарів .
- Податкова інформація від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №846/26-59-22-06-19 від 18.08.2015р. відповідно до якої встановлено, що ТОВ "Альгабора" не подавало податкову звітність з податку на додану вартість за період із 29.09.2014 по 28.02.2015.
ТОВ "Альгабора" здійснювало придбання товарів (цукру, склопакетів, склопрогдукції, електроприбори та компоненти, комплектуючі), ремонтних послуг та техобслуговування та реалізацію автозапчастин, комплектуючих, електроприбори. Деякі позиції товарів містили коди згідно УКТ ЗЕД. Проте відсутні контрагенти - постачальники послуг, зокрема: транспортних, транспортно - експедиційних, складських та логістичних послуг, послуг митного оформлення імпортованих товарів та інших. Власні співробітники на вказаному СГ - відсутні.
По ТОВ "Альгабора" - порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченими ч.2 ст.205, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2015 року.
- Податкова інформація від Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області № 30/11-23-14-04/39822870 від 09.03.2016р. відповідно до якої встановлено , що ТОВ "Сігма Інвест" , не маючи в наявності основних фондів та виробничих потужностей реалізовував великий обсяг товарів (робіт, послуг), номенклатура та обсяг яких свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо.
Крім того, до перевірки не надано документів підтверджуючим факт транспортування товарів від контрагентів постачальників ТОВ "Імперіал Бренд", ТОВ "Інвестмент Кепітал Україна" , ТОВ "Гранада Груп" , ТОВ "Гранд-Форд" , ТОВ "Вейрон" , ТОВ "Альгабора" , ТОВ "Атлега" , ТОВ "Агаден" , ТОВ "Макрос-Ком" , ТОВ "Сігма-Інвест" , ТОВ "Адемар" , ТОВ "Мускейп" , ТОВ "Міт Люкс" , ТОВ "Атлантис Інвест" , ТОВ "Тіда Груп" за період з 01.10.2014р. по 31.01.2016р. до покупця ТОВ "Промелектроніка"."
Дослідивши матеріали справи, та заслухавши представників сторін, суд не може погодитись із твердженнями податкового органу та вважає обставин, на які посилається відповідач такими, що не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена в Акті щодо встановлених порушень не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні".
Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операції, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією.
Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.
Як було встановлено матеріалами справи безпосередні контрагенти позивача, на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ.
Доказів анулювання свідоцтва платника контрагентів позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.
Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.
Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, та до складу валових витрат, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам ПКУ, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту та суми податку до складу валових витрат, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу.
Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаних вище угод не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і покладення на платника відповідальності за наслідки господарської діяльності третіх осіб є прямим порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії. Можливі порушення контрагентами чи іншими особами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків, в даному випадку позивача, права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також не можуть впливати на формування останнім валових витрат.
Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності своїх контрагентів та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 ПКУ .
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу з результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення, тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області від 19.05.2016 №0000231400.
Судовий збір у розмірі 275 329,74 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 74 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС в Запорізькій області
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя О.М. Нечипуренко