ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" вересня 2016 р. Справа № 809/1022/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Пиріг Х.І.,
за участю: представники сторін не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання протиправними розрахунків по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 101350,25 грн., -
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання протиправними розрахунків по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 101350,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту набрання чинності Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов'язковим платежем, а тому вимоги відповідача щодо їх сплати, викладені в оскаржуваному повідомленні від 16.11.2015 за № 1518/04, є протиправними. З дня набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску, а тому вважає, що відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним Законом до складу єдиного внеску не віднесено. Позивач зазначає, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську порушено строки надсилання оскаржуваного повідомлення, визначені пунктами 6.4 і 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі вих.№1207/09 від 20.09.2016.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав, викладених у запереченні. У задоволені позову просила відмовити та розглядати справу за її відсутності (а.с.29-31).
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області повідомленням № 1518/04 від 16.11.2015 надіслано позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та повідомлено про необхідність щомісячно до 25 числа перераховувати до Пенсійного фонду України зазначену у повідомлені суму фактичних витрат на виплату та доставку даних пенсій (а.с. 7).
Згідно вказаного повідомлення, місячний розмір відшкодування, починаючи з 01.11.2015 складає за Списком № 1 - 68741,90 грн., за Списком № 2 - 31362,12 грн., сплата за попередні періоди станом на 01.11.2015 згідно розрахунків, що надійшли з відділів призначення пенсій органів Пенсійного фонду України по Списку № 1- 759,07 грн. та по Списку № 2 - 487,16 грн.
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 Закону, його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону (стаття 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодовуються згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, в розмірі 100 відсотків фактичних витрат.
Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого указом Президента України від 01.03.2001 №121, затверджено інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».
Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6 вказаної Інструкції встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
У відповідності до пунктів 6.4, 6.5 вказаної інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Пункт 6.7. інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Пунктом 6.8 вказної Інструкції, передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи пенсійного фонду, які також повідомляють про зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, відшкодовується тими підприємствами, на яких цей стаж було відпрацьовано. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Підприємство може звертатись до управління Пенсійного фонду України з метою узгодження таких витрат на відшкодування.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсій таким особам здійснюється до 01.01.2005 за рахунок коштів ПФУ, а з 01.01.2005 - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.
Таким чином, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, позивач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених відповідачем. При цьому, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачем.
Як наслідок, відповідач на виконання вимог вказаних нормативно-правових актів правомірно, у вказаний законом строк надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до підпункту “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевказаного, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області правомірно надіслано приватному акціонерному товариству "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" повідомлення від 16.11.2015 за № 1518/04 щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, такі дії відповідача правомірні, вчинені в межах та спосіб передбачений чинним законодавством.
Також, слід заначити, що безпідставним є посилання позивача на ту обставину, що з моменту набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є загальнообов'язковим платежем і обов'язку відшкодування вказаних витрат не встановлено. Відшкодування вказаних витрат регулюється та здійснюється відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", які на момент виникнення даних спірних правовідносин, є чинними, та не суперечить Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, а позов таким що не підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 27.09.2016.