09 вересня 2016 року м. Житомир справа № 806/609/16
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Господарчук І.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Лисюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди у сумі 20000,00 грн.,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.07.2016 (а.с. 153-161), просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 19.10.2015 під час попередження про наступне вивільнення через два місяці всіх вакантних посад в ГУ ДФС у Житомирській області, зокрема, посади начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області;
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не переведення ОСОБА_1 з 09.12.2015 на посаду начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 при введенні в дію наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 №602, 19.10.2015 №615, 26.01.2016 №72 та 28.01.2016 №85 Організаційної структури та Штатного розпису всіх вакантних посад, зокрема, начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Житомирській області запропонувати ОСОБА_1 всі вакантні посади в ГУ ДФС у Житомирській області в т.ч. посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту, введену до Організаційної структури та Штату ГУ ДФС у Житомирській області згідно наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 №602, 19.10.2015 №615;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Житомирській області запропонувати ОСОБА_1 всі вакантні посади в ГУ ДФС у Житомирській області в т.ч. посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту, введену до Організаційної структури та Штату ГУ ДФС у Житомирській області згідно наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 26.01.2016, №72, 28.01.2016 №85;
- стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 допомогу з тимчасової втрати працездатності за період із 04.05.2016 по 18.05.2016;
- стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20000 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений за стягнення моральної шкоди судовий збір у сумі 551,21 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що скасувавши наказ №93-0 від 25.03.2016 та поновивши ОСОБА_1 на попередній посаді, відповідач, свідомо не запропонував їй посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту, вакантну на день винесення наказу № 93-0 про звільнення позивача, а залишив на попередній посаді, при цьому не забезпечивши засобами праці, позивач не здійснює організаційно-розпорядчих функцій ні як керівник підрозділу, ні як працівник, що є дискредитацією.
Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Державної фіскальної служби України № 602 від 15 жовтня 2015 року введено в дію перелік змін до Структури ГУ ДФС у Житомирській області (а.с. 115-118), згідно якого введено до структури Відділ фактичних перевірок (9 штатних одиниць).
16.10.2015 затверджено перелік змін №2 до штатного розпису ГУ ДФС у Житомирській області, який вводиться в дію 19 жовтня 2015 року (а.с. 119-123).
19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 попереджено про наступне вивільнення у зв'язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису ГУ ДФС у Житомирській області.
З 01.12.2015 посаду позивача, яку вона обіймала до введення в дію змін до Структури ГУ ДФС у Житомирській області, було виведено поза штат та установлено посадовий оклад в розмірі 2085,00 грн.
Наказом №95-0 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області.
Наказом ГУ ДФС у Житомирській області від 29.04.2016 №162-0 "Про втрату чинності наказу від 25.03.2016 №95-0 " Про звільнення ОСОБА_1.", позивача було поновлено на посаді начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області з дня звільнення та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 5-11 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом , зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Статтею 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 19.10.2015 під час попередження про наступне вивільнення через два місяці всіх вакантних посад в ГУ ДФС у Житомирській області, зокрема, посади начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області, суд зазначає наступне.
19.10.2015 ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення.
Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, у період із 19.10.2015 по день звільнення позивачу було запропоновано всі вакантні посади.
Представник позивача зауважила, що пропоновані посади не відповідають фаху ОСОБА_1, оскільки частина з них були вакантні на період відпустки по догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку, а решта - посади ревізорів-інспекторів (а.с. 18-20).
Разом з тим, судом безспірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що при попередженні та звільненні позивачу не було запропоновано посаду начальника відділу фактичних перевірок Управління податкового та митного аудиту, яка була вакантною на той час, що вказує на незабезпечення виконання відповідачем права позивача на працю.
Наказом від 25.03.2016 №93-0 позивача було звільнено. Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернулась до управління Держпраці у Житомирській області, за результатами перевірки якої було встановлено порушення відповідачем ч. з ст. 49-2 КЗпП України, а саме те, що ГУ ДФС у Житомирській області не було запропоновано ОСОБА_1 при попередженні та звільненні посаду відповідної професії чи спеціальності, зокрема: посаду начальника відділу фактичних перевірок Управління податкового та митного аудиту (акт від 31.03.2016 №06-03-055/0208, а.с. 27-28).
Отже, дії відповідача щодо незапропонування ОСОБА_1 під час попередження про наступне вивільнення через два місяці всіх вакантних посад в ГУ ДФС у Житомирській області, зокрема, посади начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області є протиправними. Відтак, позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не переведення ОСОБА_1 з 09.12.2015 на посаду начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2015 ОСОБА_1 написала заяву про переведення на вакантну посаду начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту, яку направила на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом (а.с. 21, 22).
Судом безспірно встановлено, що станом на 09.12.2015 всіх працівників, окрім ОСОБА_1, було переведено на посади, що були вакантні відповідно до нового штатного розпису. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, що визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
17.12.2015р. ОСОБА_1 надала керівнику відповідача службову записку №1063/6-30-22-05-21, в якій просила призначити її на посаду начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області, яка була вакантною (а.с. 24).
22.12.2015р. позивач отримала листа ГУ ДФС у Житомирській області від 21.12.2015р. №815/14/06-30-04-27 (відповідь на свою заяву від 07.12.2015р.), з якої дізналася, що заява від 07.12.2015 оформлена неналежним чином (відсутнє погодження з безпосереднім керівником).
Разом з тим, представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 було запропоновано всі посади, які були вакантні на день попередження про її звільнення, однак позивач відмовилась від них, зазначивши, що бажає обіймати лише посаду начальника відділу фактичних перевірок Управління податкового та митного аудиту. Проте, на вказану посаду погоджено іншого працівника, який проходив стажування на цю посаду із 15.12.2015 по 21.12.2015 та по закінченню стажування його було призначений на дану посаду, що підтверджується листом від 21.12.2015р. №815/14/06-30-04-27.
Отже, судом безспірно встановлено, що посада начальника фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту була вакантною на час попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення у зв'язку зі зміною організаційної структури та штатного розпису ГУ ДФС у Житомирській області, та на час подання заяви про призначення на вказану вакантну посаду. Однак, в порушення законодавства України про працю, ОСОБА_1 не було переведено на дану посаду. Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 при введенні в дію наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 №602, №615 від 19.10.2015, №72 від 26.01.2016 та №85 від 28.01.2016 Організаційної структури та Штатного розпису всіх вакантних посад, зокрема, начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області були введені в дію накази ГУ ДФС у Житомирській області №602 від 15.10.2015, №615 від 19.10.2015, №72 від 26.01.2016 та №85 від 28.01.2016 Організаційної структури та Штатного розпису (а.с. 119-137, 217), якими введено до штатного розпису, зокрема, посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.03.2016 посада начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту була вакантною, однак в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України, відповідачем не було включено зазначену посаду до переліку вакантних посад, що пропонувались ОСОБА_1 відповідно до її фаху, а тому суд вбачає протиправною бездіяльність відповідача. Суд звертає увагу, що представником відповідача не надано до суду доказів того, що позивачу було запропоновано всі без винятку посади, які були вакантні при вивільненні працівника.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДФС у Житомирській області запропонувати ОСОБА_1 всі вакантні посади в ГУ ДФС у Житомирській області, в т.ч. посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту, введену до Організаційної структури та Штату ГУ ДФС у Житомирській області згідно наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 №602, 19.10.2015 №615 та зобов'язати Головне управління ДФС у Житомирській області запропонувати ОСОБА_1 всі вакантні посади в ГУ ДФС у Житомирській області в т.ч. посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту, введену до Організаційної структури та Штату ГУ ДФС у Житомирській області згідно наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 26.01.2016, №72, 28.01.2016 №85, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що наказом №235-0 від 11.08.2016, ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту (а.с. 188).
Враховуючи те, що на день розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 є працевлаштованою, та беручи до уваги те, що станом на день розгляду справи її не було попереджено про звільнення із зазначеної посади у зв'язку із змінами в організації, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення допомоги з тимчасової втрати працездатності за період із 04.05.2016 по 18.05.2016 суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у період із 04 травня 2016 року по 18 травня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується Довідкою про тимчасову непрацездатність особи №10 від 04.05.2016 (а.с. 164)
При зверненні до відповідача з вимогою виплатити допомогу з тимчасової непрацездатності на підставі вказаної Довідки, позивач отримала відмову, оскільки підставою для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності.
Статтею 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999, № 1105-XIV визначено документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Так, частиною 1 ст. 31 вказаного закону встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Отже, суд не вбачає в діях відповідача порушень норм чинного законодавства щодо відмови у нарахуванні позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі Довідки.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 20000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Із наведеного випливає, що обов'язок з відшкодування моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.
Так, обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач зазначив, що вчинене відповідачем порушення його трудових прав призвело до моральних страждань, що пов'язані приниженням (після скасування наказу № 93-0 позивачу надали робочий кабінет, який не замикався, відповідач не забезпечив ОСОБА_1 засобами, оргтехнікою для виконання функціональних обов'язків та ін.), емоційне перенапруження та моральні страждання, які призвели до погіршення стану здоров'я, загострення хронічних захворювань.
Разом з тим, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З огляду на викладене суд, враховуючи ступінь душевних страждань позивача та нетривалий період порушення його права приходить до висновку, що моральна шкода в розмірі, що просить ОСОБА_1 є дещо завищеною, а тому, враховуючи вимоги розумності та справедливості вважає, що відшкодуванню підлягає сума 5000,00 грн.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,21 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.
Отже, судові витрати позивача підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 19.10.2015 під час попередження про наступне вивільнення через два місяці всіх вакантних посад в ГУ ДФС у Житомирській області, зокрема, посади начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не переведення ОСОБА_1 з 09.12.2015 на посаду начальника відділу фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Житомирській області.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не запропонування ОСОБА_1 при введенні в дію наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 15.10.2015 № 602, 19.10.2015 № 615, 26.01.2016 № 72 та 28.01.2016 № 85 Організаційної структури та Штатного розпису всіх вакантних посад, зокрема, начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС у Житомирській області.
Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений за стягнення моральної шкоди судовий збір у сумі 551,21 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя І.Е.Черняхович
Повний текст постанови виготовлено: 15 вересня 2016 р.