Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
21 вересня 2016 р. Справа № 805/1479/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Крилової М.М.,
суддів - Кониченка О.М., Голошивця І.О.,
при секретарі - Зикун Ю.В.
за участю
представника позивача - Трекке А.С. (за довіреністю),
представника відповідача - Бондаренка Н.О. (за довіреністю),
представника відповідача - Голік О.А. (за довіреністю),
представника відповідача - Кустової Т.В. (за довіреністю),
представника третьої особи - Гаврилюк Т.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боярбудінвест" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Людмили Михайлівни, державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Кукли Світлани Олександрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови НБУ від 22.12.2015 № 916, від 22.04.2016 № 284, визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 №235, від 21.03.2016 №378, від 25.04.2016 № 564, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію від 24.12.2015 №10731070014022984, від 25.03.2016 №1073107001622984, від 27.04.2016 №10731780017022984, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Боярбудінвест" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного банку України (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2), державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Людмили Михайлівни (відповідач 3), державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації Кукли Світлани Олександрівни (відповідач 4) про визнання протиправною та скасування постанови НБУ від 22.12.2015 № 916, від 22.04.2016 № 284, визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 №235, від 21.03.2016 №378, від 25.04.2016 № 564, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію від 24.12.2015 №10731070014022984, від 25.03.2016 №1073107001622984, від 27.04.2016 №10731780017022984.
Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 28.07.2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» (третя особа 1) та Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (третя особа 2).
Під час судового розгляду справи від представника відповідача 1 до суду надійшло клопотання про передачу даної адміністративної справи до Окружного адміністративного суду м.Києва за територіальною підсудністю, яке вмотивовано тим, що оскаржувані позивачем рішення Національного банку України вчинені стосовно конкретної юридичної особи - ПАТ «Банк «Софійський», а не позивача, внаслідок чого правила ч. 2 ст. 19 КАС України не підлягають застосуванню. Крім того, зазначає, що всі відповідачі по справі зареєстровані у м. Києві, у зв'язку з чим даний адміністративний позов повинен розглядатись Окружним адміністративним судом м.Києва.
З огляду на зазначене, судом на обговорення постановлено питання щодо передачі даної адміністративної справи на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Представники відповідачів та третьої особи 1 в судовому засіданні клопотання про передачу адміністративної справи підтримали, просили його задовольнити.
Представник позивача проти передачі адміністративної справи на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва заперечував.
Відповідачі 3, 4 та представник третьої особи 2, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.
Позивач в своїх позовних вимогах просить, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанови Національного банку України від 22.12.2015 року №916 «Про віднесення ПАТ «Банк «Софійський» до категорії неплатоспроможних» та від 22.04.2016 року №284 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Софійський».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він у відповідності до статутних документів є одноосібним акціонером та власником істотної частини ПАТ «Банк «Софійський». Втім, на думку позивача, оскаржувані постанови Національного банку України та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб порушують норми діючого законодавства відносно його права на отримання дивідендів, участі в управлінні справами банку, розпорядження своїми акціями, отримання у разі ліквідації банку частини його майна або вартості частини майна тощо, та інтереси акціонера.
Як слідує зі змісту ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон про систему гарантування), до предмету його регулювання відносяться в тому числі правовідносини із виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, а також повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із цього приводу.
Згідно ст. 2 вказаного закону, тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а виведення неплатоспроможного банку з ринку - це заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених цим Законом.
У відповідності ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
Разом з цим, ліквідація банку - це спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку, який передбачає відкликання банківської ліцензії, виплату (відшкодування) вкладникам належних їм вкладів у порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами Фонду, з подальшим припиненням неплатоспроможного банку як юридичної особи (п. 1.2 р. 1 гл. ІІ «Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» від 05.07.2012 р. № 2; надалі за текстом - Положення № 2).
На підставі ст. 46 Закону про систему гарантування, розділу 2 Положення № 2 з дня початку процедури ліквідації банку:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
При цьому, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом у межах 200000 гривень (ст. 26 Закону про систему гарантування).
З системного аналізу наведених вище правових норм слідує, що з моменту введення тимчасової адміністрації вкладники та інші кредитори банку обмежуються у праві на отримання, перерахування на інші рахунки грошових коштів, що містяться на поточних та/або депозитних рахунках.
Тобто, вкладники банку не можуть скористатися правами, визначеними ст.ст. 1058-1065 Цивільного кодексу України, зокрема на отримання суми вкладу зі спливом строку дії договору банківського вкладу, якщо такий строк повернення припадає на період дії тимчасової адміністрації. Більш того, вкладник має право на отримання вкладу в межах 200000 гривень під час ліквідації банку, навіть якщо фактична сума такого вкладу є більшою.
Разом з цим, у відповідності до приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
А отже, під час дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку, клієнти обмежені у праві на вільне розпорядження належними їм грошовими коштами, що містяться на їх поточних рахунках.
Таким чином, введення тимчасової адміністрації у банк, а також його ліквідація, зачіпає права та охоронювані Законом інтереси також і вкладників та інших клієнтів банку, а не тільки осіб, яки володіють частками у статутному капіталі такого банку (власників).
Згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Тобто вказаною статтею визначено альтернативу права вибору позивачем адміністративного суду для звернення за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Втім, з аналізу наведеної норми КАС України вбачається, що така альтернатива виникає безпосередньо з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань).
Приймаючи до уваги, що оскаржувані у межах даного судового провадження спірні постанови Національного банку України від 22.12.2015 року №916 «Про віднесення ПАТ «Банк «Софійський» до категорії неплатоспроможних» та від 22.04.2016 року №284 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Софійський» стосуються не тільки ПАТ «Банк «Софійський», але порушують права та інтереси як позивача, так і третіх осіб - вкладників та інших клієнтів банку, дана адміністративна справа повинна розглядатися за місцезнаходженням відповідача.
Зважаючи на те, що відповідачі, зокрема, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зареєстровані у м. Києві, дана адміністративна справа відноситься до територіальної юрисдикції окружного адміністративного суду м. Києва.
Керуючись статтями 22, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боярбудінвест" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Людмили Михайлівни, державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації Кукли Світлани Олександрівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови НБУ від 22.12.2015 № 916, від 22.04.2016 № 284, визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2015 №235, від 21.03.2016 №378, від 25.04.2016 № 564, зобов'язання вчинити певні дії та визнання протиправними та скасування записів про державну реєстрацію від 24.12.2015 №10731070014022984, від 25.03.2016 №1073107001622984, від 27.04.2016 №10731780017022984 передати до Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду по суті.
Повний текст ухвали складено 26.09.2016 року.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя Крилова М.М.
Судді Кониченко О.М.
Голошивець І.О.