21 вересня 2016 року Справа № 803/1366/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Порхун А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару: апельсини свіжі - 6747 кг., лимони свіжі - 5184 кг., персики свіжі - 4018 кг., нектарини свіжі - 2496 кг., урожаю 2016 року, які ввозилися на територію України відповідно до контракту №2 від 18 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та компанією «BURY Trade Sp.z о.о.» (Польща), він самостійно визначив митну вартість товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявив цей показник у митній декларації від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/030788, до якої були додані усі обов'язкові документи, такі як контракт, рахунок фактура, CMR, інвойс, експортна декларація, сертифікат походження, сертифікат відповідності, однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою ним митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу. Рішення про коригування митної вартості так і картка відмови, винесені відповідачем, ґрунтувались на тому, що декларантом не було подано митному органу додаткових документів, які могли б, на думку відповідача, стати єдиною підставою для встановлення митної вартості. Позивач вважає, що митницею не доведено наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену ним митну вартість є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову та в судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що документи, які були подані позивачем для підтвердження митної вартості містили розбіжності, що стало підставою для витребування додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом. Так, відповідно до довідки про транспортні витрати від 17 серпня 2016 року витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після перетину кордону - 60,0 грн./км; відповідно до контракту від 18 вересня 2015 року № 2 оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення, а у фактурі від 16 серпня 2016 року №FX/00390/2016/MG зазначено, термін оплати - 14 днів. В експортній декларації країни відправлення від 16 серпня 2016 року по інвойсу від 16 серпня 2016 року відсутні відомості щодо ціни товару. Крім того, в заявці-договорі на перевезення №4 від 15 серпня 2016 року не вказано кількість (маса) вантажу, а також тоннажність транспортного засобу, необхідна для перевезення партії товару.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем, Волинською митницею ДФС, не доведено правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
Судом встановлено, що 17 серпня 2016 року декларантом в електронному вигляді було подано митну декларацію №205070000/2016/030788 для митного оформлення товарів: апельсини свіжі - 6747 кг (торговельна марка - ANONIMO-EXSA), лимони свіжі - 5184 кг. (торговельна марка - VERAVI), персики свіжі - 4018 кг. (торговельна марка - FRUMA, AGRACAM), нектарини свіжі - 2496 кг. (торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD), урожаю 2016 року.
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18 вересня 2015 року №2; рахунок-фактура експортна від 16 серпня 2016 року №FX/00390/2016/MG та №FSC/00220/2016/MSC; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 16 серпня 2016 року №059931, копії митних декларацій країни відправлення від 16 серпня 2016 року № 16PL302010Е0110310, № 16PL302010NU09VPM3, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації.
При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/030788 товар було задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.
У зв'язку з тим, що подані документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: фактури на закупівлю товару у виробника; прайс-лист від виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються попередніх розрахунків з продавцем; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
17 серпня 2016 року декларантом листом за вих. №128 на митницю було додатково подано: висновок про вартісні та якісні характеристики №В-1717 від 17 серпня 2016 року; платіжне доручення про оплату товару №1 від 20 липня 2016 року; виписку з банку про оплату товару від 20 липня 2016 року; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України.
17 серпня 2016 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00237. Як зазначено у вказаній картці відмови, м/п "Луцьк" за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: у зв'язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2.
У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості №205070000/2016/00237 від 17 серпня 2016 року.
Згідно із графами 30 рішення про коригування митної вартості товару від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 митним органом було визначено митну вартість товарів: персики свіжі - 4018 кг, клас якості - І, урожай 2016 року (торговельна марка - FRUMA, AGRACAM) за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); нектарини свіжі - 2496 кг, клас якості - І, урожай 2016 року (торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD) за ціною 1,05 дол. США за 1 кг (замість 0,75 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності, а саме: згідно довідки про транспортні витрати б/н від 17 серпня 2016 року транспортні витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після кордону - 60,0 грн./км; в експортній декларації країни відправлення №16PL302010NU09VPM3 від 16 серпня 2016 року по інвойсу №FSC/00220/2016/MSC від 16 серпня 2016 року відсутні відомості щодо ціни товару, проте в експортній декларації країни відправлення №16PL302010Е0110310 від 16 серпня 2016 року по інвойсу №FX/00390/2016/MG від 16 серпня 2016 року дані щодо ціни наявні; в заявці-договорі №4 не вказано кількість (маса) вантажу, а також тоннажність транспортного засобу необхідна для перевезення партії товару, обумовлена договором на перевезення; в п.4.2 контракту від 19 вересня 2015 року №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та п.4.3. передбачено, що можлива передоплата за товар, а у фактурі №FX/00390/2016/MG від 16 серпня 2016 зазначено, що термін оплати - 14 днів;
Декларанту запропоновано надати додаткові документи: фактуру на закупівлю товару у виробника; прайс-лист від виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються попередніх розрахунків з продавцем; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів на території України; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
З метою пропуску товару через митний кордон ФОП ОСОБА_3 подано нову митну декларацію від 17 серпня 2016 року № 205070000/2016/030886. Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - другою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Частинами першою - третьою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товарів: «персики свіжі», «нектарини свіжі», імпортованих на підставі контракту від 18 вересня 2015 року № 2 між компанією "BURY Trade Sp.z о.о." (Польща) та ФОП ОСОБА_3, за основним методом (за ціною договору) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Суд вважає за необхідне зазначити, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому імперативною умовою для витребування вказаних документів є наявність у митного органу саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку суду, сумніви митного органу можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про обов'язок митного органу зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен чітко вказати які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.
Частина четверта статті 54 МК України передбачає обов'язок органу доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Однак, як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів фактично ґрунтувалось на тому, що декларантом не було надано всіх витребувуваних додаткових документів, які б стали підставою для визначення митної вартості товарів за методом, обраним декларантом.
На думку суду, позивачем були надані усі документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: контракт від 18 вересня 2015 року №2; рахунок-фактура експортна від 16 серпня 2016 року №FX/00390/2016/MG та №FSC/00220/2016/MSC; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 16 серпня 2016 року №059931, копія митних декларацій країни відправлення від 16 серпня 2016 року № 16PL302010Е0110310, №16PL302010NU09VPM3; висновок про якісні та вартісні характеристики №В-1717 від 17 серпня 2016 року; прайс-лист компанії-постачальника "BURY Trade" Sp.z o.o. (Польща) на товар від 16 серпня 2016 року; платіжне доручення про оплату товару №1 від 20 липня 2016 року; виписку з банку про оплату товару від 20 липня 2016 року; виписку з бухгалтерської документації, що стосується відчуження оцінюваних товарів;
Із зазначених документів слідує, що заявлена декларантом у митній декларації митна вартість товарів: «персики свіжі», вагою 4018 кг, клас якості - І, урожай 2016 року, торговельна марка - FRUMA, AGRACAM (0,75 дол. США за 1 кг), «нектарини свіжі», вагою 2496 кг, клас якості - І, урожай 2016 року, торговельна марка - FRUBELSA, FRUTAS SALUD (0,75 дол. США за 1 кг) повністю підтверджується, а зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
На вимогу митного органу позивачем також було надано експертний висновок Волинської торгово-промислової палати № В-1717 від 17 серпня 2016 року, яким ще раз підтверджено, що вартість, зазначена у фактурах №FX/00390/2016/MG, інвойсу №FSC/00220/2016/MSC від 16 серпня 2016 та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми "BURY Trade" Sp.z о.о. (Польща) від 16 серпня 2016 року, відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу фруктів.
Також декларантом були надані документи, що підтверджують факт використання транспортних послуг та понесені витрати на них, а саме: договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 березня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3; довідку про транспортні витрати від 17 серпня 2016 року, заявку-договір на автоперевезення № 4 від 15 серпня 2016 року, розрахунок транспортних витрат №17-08/2016 від 17 серпня 2016 року.
Таким чином, документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.
Щодо розбіжностей відносно транспортних витрат (транспортні витрати до кордону становлять 38,89 грн./км, а після кордону 60,0 грн./км), суд зазначає наступне.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажів транспортними засобами від 01 березня 2016 року, за яким замовник доручає, а перевізник бере на себе обов'язок здійснювати на підставі письмових заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення, вантажними транспортними засобами по території України та за її межами.
Із заявки-договору на автоперевезення № 4 від 15 серпня 2016 року слідує, що позивачем було замовлено у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 послуги з перевезення вантажу (овочі, фрукти на палетах) за маршрутом "(Польща) Люблін - (Україна) Луцьк" автомобілем з д. н. з. НОМЕР_1/НОМЕР_2. Витрати на перевезення, здійснені відповідно до заявки-договору на автоперевезення № 4 від 15 серпня 2016 року, підтверджуються довідкою про вартість перевезення вантажу від 17 серпня 2016 року, розрахунком транспортних витрат №17-08/2016 від 17 серпня 2016 року.
Відтак, оскільки позивач самостійно перевезення товару не здійснював, оплатив по факту виставлений перевізником рахунок та немає відношення до господарської діяльності перевізника, суд не бере до уваги твердження відповідача про можливе заниження транспортних витрат до кордону України і як наслідок заниження ціни товару. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів (актів перевірок, експертних висновків тощо) на підтвердження того, що розрахунок транспортних витрат № 17-08/2016 від 17 серпня 2016 року, наданий ФОП ОСОБА_4, суперечить нормам чинного законодавства України, а позивач поніс інші (більші) витрати на перевезення ніж ті, які включив у митну вартість товарів.
Посилання представника відповідача на практику Вищого адміністративного суду України (ухвала від 04 листопада 2015 року №К/800/34536/15) щодо розбіжностей транспортних витрат на перевезення товару не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у наведеній справі транспортні витрати, що заявлені в калькуляції не відповідали транспортним витратам, які були зазначені у рахунку-фактурі. Крім того, на виконання вимог органу доходів і зборів позивачем у цій справі не було надано витребовуваний документ, зокрема договір про транспортні перевезення, що слугувало прийняттю рішення про коригування митної вартості товару.
Однак, у вказаній справі ФОП ОСОБА_3 було надано необхідні документи, що підтверджують порядок перевезення товару та транспортні витрати, зокрема, договір перевезення вантажів транспортними засобами, довідку про вартість перевезення вантажу, заявку-договір на автоперевезення.
Щодо ненадання декларантом прайс-листа від виробника товару та фактури на закупівлю товару у виробника, суд звертає увагу на те, що у позивача були господарські відносини з продавцем задекларованого товару, а не з його виробником, а тому декларант надав всі наявні в нього документи, які підтверджують закупівельну вартість придбаного товару в продавця.
Суд також зазначає, що згідно графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: МД №209000019/2016/013247 від 05 липня 2016 року, МД №100270001/2016/261789, МД №209000019/2016/013115 від 04 липня 2016 року, МД №209000019/2016/013438 від 06 липня 2016 року. Однак, відповідачем не було надано вказані митні декларації, хоч судом витребовувались всі матеріали, що були взяті до уваги відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень. Відтак, неможливо встановити, за яким методом визначено ціну товару у таких деклараціях, тим більше, якщо така ціна визначена у зв'язку з коригуванням митним органом вартості товару, то чи оскаржував декларант рішення про визначення митної вартості саме у такому розмірі. Також відсутня інформація про ціну за одиницю товару, умови поставки (які складові включалися до митної вартості декларантами).
Також не заслуговують на увагу претензії відповідача відносно того, що у заявці-договорі №4 не вказано кількість (маса) вантажу, адже в МД, яка надавалася для митного оформлення, декларантом чітко вказано вагу кожного виду товарів, його кількість та розпізнавальні особливості.
Крім того, під час вирішення даного спору суд також враховує, що митна вартість відповідачем була відкоригована лише щодо товару: «персики свіжі», «нектарини свіжі», який був задекларований за 1 методом, тобто за ціною контракту, в той час як щодо іншого товару - «лимони свіжі», «апельсини свіжі», задекларованого також за 1 методом, тобто за ціною контракту, який оформлявся за однією МД та перевозився одним і тим же транспортним засобом, митним органом зауважень щодо митної вартості не було висунуто.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено заявлену митну вартість товарів: апельсини свіжі - 6747 кг., лимони свіжі - 5184 кг., персики свіжі - 4018 кг., нектарини свіжі - 2496 кг., урожаю 2016 року, за електронною митною декларацією №205070000/2016/030788 від 17 серпня 2016 року, а відтак суд визнає протиправними та скасовує рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
Частиною першою статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн., сплачений при поданні адміністративного позову платіжним дорученням № 108 від 08 вересня 2016 року (а.с.2).
Керуючись статтями 3, 11, 17, 71, 72, 94, 158, 160, 163, Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати: рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/000012/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17 серпня 2016 року №205070000/2016/00237.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 вересня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський