Ухвала
іменем україни
14 вересня 2016року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року в справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору недійсним,
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року, позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»)задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору від 22 квітня 2008 року у розмірі сумі 3 522,03 долари США, що в еквіваленті складає 79 394,50 грн., з яких: 3 091,07 долар США заборгованості за кредитом, еквівалент - 69 679,50 грн.; проценти за користування кредитом - 430,96 доларів США, еквівалент - 9 714,78 грн., а також пеню у розмірі 36 933,54 грн., штраф за порушення умов кредитного договору - 5 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судом встановлено, що 22 квітня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 13 490 доларів США для придбання автомобіля строком до 21 квітня 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних.
Пунктом 5.3. вказаного договору сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п. 3.3 цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставне майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат Банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.
Пунктом 2.1. кредитного договору сторони погодили, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є: договір застави від 22 квітня 2008 року, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 та договір поруки від 22 квітня 2008 року, укладений між АКБ «Форум» та ОСОБА_3
Згідно п. 1.1. договору поруки, ОСОБА_3 як поручитель поручається перед банком як поручителем за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 22 квітня 2008 року, у повному обсязі, а також згідно п. 2.1. зобов'язується в разі невиконання та/або порушення ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором. Згідно п. 2.2. договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язувалась відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
Банк свої зобов'язання по наданню кредитних коштів виконав належним чином, надавши відповідачу суму 13 490 доларів США, однак ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання, допустивши прострочення в погашенні суми кредиту і відсотків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини 1, 2 ст. 533 ЦК України).
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходив із того, що ОСОБА_2 не виконував належним чином умови кредитного договору, а отже порушив взяті на себе грошові зобов'язання, тому з відповідачів як солідарних боржників підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором. Спірний договір споживчого кредиту укладено в письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позичальник ОСОБА_2 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи апеляційної скарги та вірно зазначив, що наявність підписаного обома сторонами кредитного договору свідчить про те, що обидва його учасники бажали укласти договір та розуміли його, таке укладення відповідало внутрішній волі сторін, жодна з них не була примушена до укладення такого договору, а відтак, волевиявлення позивача за зустрічним позовом було вільним і відповідало його внутрішній волі. При укладенні договору позивачу за зустрічним позовом були відомі всі умови договору та не існувало ніяких інших обставин, які б примусили його прийняти умови договору на вкрай невигідних для себе умовах.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М.Фаловська