Ухвала
іменем україни
09 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «АкцентБанк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») заборгованість за кредитним договором від 19 травня 2007 року, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5 295,90 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 18 829,38 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 566,08 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні пені та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пеню у розмірі 5 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів в частині відмови в задоволенні стягнення штрафів та зменшення пені, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог, а у решті - залишити без змін.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судом встановлено, що 19 травня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 5 940 грн. і зобов'язалася повернути його до 19 травня 2009 року та сплатити проценти у розмірі 1 % на місяць за користування кредитними коштами.
Зобов'язання позичальника за цим договором у розмірі 10 000 грн. забезпечено порукою на підставі договору поруки, укладеного 20 жовтня 2010 року з публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк».
З боку позичальника мало місце неналежне виконання своїх обов'язків за кредитним договором, що явилось підставою для звернення банку до суду з даним позовом.
Згідно з п. 6.1. умов надання споживчого кредиту фізичним особам у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Разом з тим, нарахована позивачем пеня у розмірі 21 932,85 грн., значно перевищує розмір боргового зобов'язання.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення розміру пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором до 5 000 грн.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав, або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час вказаними умовами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції в нескасованій частині та апеляційного суду не спростовують.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до публічного акціонерного товариства «АкцентБанк», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ І.М. Фаловська