м. Вінниця
20 вересня 2016 р. Справа № 802/339/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Глюзи Н.В.
представника третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_4
до: Вінницької районної державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5
про: визнання протиправним рішення
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_4 до Вінницької районної державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання протиправним рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при зверненні позивача до реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області з метою державної реєстрації права власності на житловий будинок, їй було відмовлено в даній реєстрації, в зв'язку з чим ОСОБА_4 звернулась з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову №28338022 від 19.02.2016 р. відповідача у здійсненні за позивачем державної реєстрації права власності на житловий будинок «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по АДРЕСА_1; 2) зобов'язати відділ з питань державної реєстрації Вінницької РДА здійснити за ОСОБА_4 державну реєстрацію права власності на 1/2 частину житлового будинку «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по АДРЕСА_1, який є спільною частковою власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
16.02.2016 р. ОСОБА_4 звернулась із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області з проханням здійснити державну реєстрацію права власності на житловий будинок "А", цокольний поверх "п/А", тераса "а", сарай "п/а", гараж "Б", сарай "В", убиральня "Г" по АДРЕСА_1.
Рішенням № 28338022 від 19 лютого 2016 року відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме відповідно до п. 41 Постанови №1127 від 25.12.2015р., відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, на підставі якого гаситься штамп щодо самочинно збудованих будинків або переобладнання. Також відсутня письмова згода співвласника про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності).
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.
Спірні правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).
Відповідно до Закону 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV передбачено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.
Пунктом 18 Порядку передбачено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2014р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03.10.2014 р. позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано частково недійсною в частині забудовника ОСОБА_6 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 24.09.2012 р. №ВН 18212172373, згідно якої житловий будинок "А", цокольний поверх "п/А", тераса "а", сарай "п/а", гараж "Б", сарай "В", убиральня "Г" по АДРЕСА_1 закінчений і готовий до експлуатації. Визнано в декларації про готовність об'єкта до експлуатації справжніми забудовниками подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району, Вінницької області №142 від 27.09.2012р., яким вирішено оформити право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району, Вінницької області №142 від 27.09.2012р. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, проведену КП «ВООБТІ» 30.09.2012 р. Визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради, Вінницького району, Вінницької області від 22.06.2012 р., яким надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації про передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель, що були в користуванні, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району, Вінницької області.
Таким чином, відповідно до рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2014 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано забудовниками вищевказаного житлового будинку.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видно, що на підставі рішення про скасування, індексний номер 25690431 від 29.10.2015 р. скасовано право власності за ОСОБА_6 на житловий будинок "А", цокольний поверх "п/А", тераса "а", сарай "п/а", гараж "Б", сарай "В", убиральня "Г" по АДРЕСА_1.
Крім того, у судовому засіданні досліджено облікову справу №15647152, з якої видно, що позивач подала до реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції такі документи: 1) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), 2) довідку про адресу будинку, серія та номер 59, видана 15.02.2016 р. Лука-Мелешківською сільською радою Вінницького району, Вінницької області, 3) технічний паспорт, серія та номер 1789, виданий 17.02.2012 р. КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації». Подані ОСОБА_4 документи прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Бадюк О.В.
Приписами ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Пунктом 41 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992 р.); 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків надання відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинки); 4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Таким чином, ОСОБА_4 подала документи, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Позивачем не подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності), що підтверджується карткою прийому заяви №28256322.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно при прийнятті оскаржуваного рішення № 28338022 від 19 лютого 2016 року діяла на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
При ухваленні рішення в даній справі суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Згідно з положеннями статті 94 КАС України підстави для стягнення судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович