копія
Справа № 536/1977/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1946/16Головуючий у 1-й інстанції Кузнецов А.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
20 вересня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого-судді Чумак О.В.,
суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.,
при секретарі Лимар О.М.,
за участі представника відповідача - адвоката Шудрі В.І., представника позивача - адвоката Чирви В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа відділ Держгеокадастру у Кременчуцькому районі Полтавської області, про розподіл житлового будинку між співвласниками та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Чумак О.В., -
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа відділ Держгеокадастру у Кременчуцькому районі Полтавської області, про розподіл житлового будинку між співвласниками та визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено.
Виділено ОСОБА_5 в натурі частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1, а саме: по житловому будинку літ. «А, А1, а, а1» - частину кімнати «1-2» площею 9.1 кв.м; кімнату «1-3» площею 16,1 кв.м; кімнату «1-4» площею 5,6 кв.м.; по надвірним будівлям і спорудам - вбиральню літ. « Г »; частину огорожі (L=16,21м) літ. « № 1 ».
Виділено ОСОБА_4 в натурі частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1, а саме:по житловому будинку літ. «А, А1, а, а1»- кухню «1-1» площею 11,0 кв.м; частину кімнати «1-2» площею 4,0 кв.м; кімнату «1-5» площею 4,5 кв.м; кімнату «1-6» площею 11,3 кв.м; веранду « І » площею 3,0 кв.м.; по надвірним будівлям і спорудам - літню кухню-сарай літ. «Б»; погреб літ. «бп»; літню кухню-сарай літ. «В»; колодязь літ. «к»; частину огорожі (L=10,45м) літ. «№ 1».
Визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1згідно Додатку № 5 до висновку експерта № 11/7-15 від 04 грудня 2015 року.
Виділено ОСОБА_5 у користування земельну ділянку площею 377 кв.м., яка зафарбована на викопировці плану земельної ділянки синім кольором.
Виділено ОСОБА_4у користування земельну ділянку площею 377 кв.м., яка зафарбована на викопировці плану земельної ділянки зеленим кольором.
Межа користування вказана на викопіровці плану земельної ділянкии червоним кольором і проходить по крапках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л; штриховкою червоного кольору зазначена зона земельного сервітуту площею 5,86 м2 на земельній ділянці, виділеній ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5 - для обслуговування та здійснення поточного ремонту житлового будинку літ. «А» з боку кімнат «1-2», «1-3».
Вирішено питання відшкодування понесених сторонами судових витрат.
Крім цього, ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа Відділ Держгеокадастру у Кременчуцькому районі Полтавської області про розподіл житлового будинку між співвласниками та визначення порядку користування земельною ділянкою в частині зобов'язання відповідача демонтувати віконний блок між приміщеннями 1-2/1, закласти проріз цеглою, влаштувати перегородку в кімнаті 1-2, дверний пройом в кімнаті 1-4,в частині будинку, запропонованого 2-му співвласнику, облаштувати кухню.
З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач по справі, оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що висновок судово-будівельної експертизи, на підставі якого суд здійснив розподіл житлового будинку, не відповідає будівельним нормам та правилам, чинним на момент розгляду справи.
Позивач, відповідач, третя особа в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ст. 305 ЦПК України неявка осіб, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи по суті.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача- адвоката Шудрі В.І., позивача - адвоката Чирви В.П., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.
У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 липня 2015 року, позов ОСОБА_5 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період часу з квітня 2005 року по вересень 2013 року .
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір в сумі 995,94 грн.
В позові ОСОБА_6 відмовлено (а.с.3-7).
Згідно договору купівлі-продажу від 07.10.2005 року та технічного паспорту житловий будинок з господарськими спорудами, 1959 року забудови, за адресою: АДРЕСА_1, складається з: житлового будинку літ. «А, А1, а, а1» - кімнати «1-2» площею 13.1 кв.м; кімнати «1-3» площею 16,1 кв.м; кімнати «1-4» площею 5,6 кв.м., кухні «1-1» площею 11,0 кв.м; кімнати «1-5» площею 4,5 кв.м; кімнати «1-6» площею 11,3 кв.м; веранди « І » площею 3,0 кв.м.; з господарських споруд: літня кухня-сарай літ. «Б»; погреб літ. «бп»; літня кухня-сарай літ.«В»; колодязь літ. «к»; вбиральня літ. «Г»; огорожа (L=26,66 м) 1». Садиба розташована на земельній ділянці площею 754 кв.м. (а.с.8-11).
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року призначено по даній справі судово-будівельну експертизу, на розгляд якої поставлено питання щодо можливості реального розподілу житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, при умові, що двом співвласникам належить по ? частині. Запропонувати варіанти реального відповідно до ідеальних рівних часток співвласників та визначити варіанти користування прилеглою земельною ділянкою. Виконання ухвали доручено експерту Шлапак С.Л. (а.с. 22).
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 жовтня 2015 року залучено до проведення судово-будівельної експертизи спеціалістів-землевпорядників ТОВ «Терра-Макс» для проведення геодезичних обмірів земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та виготовлення технічної документації проведених топографо-геодезичних робіт.
04 грудня 2015 року експертом Шлапак С.Л. складено висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 11/7-15, в якому запропоновано три варіанти розподілу житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також три варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36-70).
Зазначений висновок погоджений Кременчуцьким МРУ Головного управління ДСНС України у Полтавській області; сектором містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Кременчуцької РДА, Кам»янопотоківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 159- 162).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених вимог, з чим погоджуєтьсяколегія суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Згідно зі ст. 367 ЦК майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідні роз'яснення щодо порядку проведення поділу містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7.
Так, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири (п. 6 постанови).
В п. 7 цієї постанови зауважено, що в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Оскільки мова йде про виділ відокремлених частин майна, слід керуватися тими ж вимогами, що й у виділі в натурі частки із спільної часткової власності одним із співвласників. Що стосується будинку (квартири), то це можливо, коли кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку (квартири) з ізольованими жилими та підсобними приміщеннями з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, або якщо наявна технічна можливість переобладнати будинок (квартиру) в ізольовані квартири.
Згідно ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними якщо інше не встановлено домовленістю між ними абозаконом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
В абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7, вказано, що в разі, якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Але при цьому слід враховувати, що надання компенсації співвласнику можливе лише за його згодою.
За правилами ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Відповідно до ч. ч. 2,4 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
В разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК (435-15), а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V ( 997-16) - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни
її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування (п. 18 Постанови пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 р.).
Встановивши обставини справи, здійснивши аналіз правових норм, що регулюють дані правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову та з урахуванням висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 11/7-15 від 04.12.2015 р. здійснив реальний розподіл спірного житлового будинку з господарськими спорудами та визначив порядок користування земельною ділянкою між сторонами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду.
Ст.ст. 10,27,60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України).
Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом (ст. 66 ЦПК України ).
Висновок судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 11/7-15 від 04.12.2015 р. виконаний у відповідності з вимогами Державних будівельних норм, з урахуванням особливостей спірного житлового будинку з господарськими спорудами, який побудований 1959 року. Погоджений сектором містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Кременчуцької районної державної адміністрації та іншими державними установами. Його відповідність державним будівельним нормам та правилам не викликає сумнівів у колегії суддів.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав висновок експерта належним доказом у розумінні ст. 58 ЦПК України та поклав його в основу рішення, провівши розподіл житлового будинку з господарськими спорудами та визначивши порядок користування земельною ділянкою між сторонами у відповідності до ІІ-го варіанту висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 11/7-15 від 04.12.2015 р. та з урахуванням заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що відповідачу за вказаним варіантом розподілу виділено 13/20, а позивачу - 7/20 часток спірного домоволодіння, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації вартості 3/20 часток, яка становить 1747,00 грн.
Розподіл судових витрат місцевим судом проведено у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких прийшов до висновку про задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий-суддя (підпис) О. В. Чумак
Судді: (підпис) О.І.Обідіна
(підпис) Л.І.Пилипчук
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області О. В. Чумак