Справа № 528/446/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2124/16Головуючий у 1-й інстанції Шпідько В. Г. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
27 вересня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді: Кривчун Т.О.
Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» - Міщенка Андрія Леонідовича
на ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2016 року
за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову
по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів та захисту прав споживачів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
03 червня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити зазначений позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 40000,00 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2, МФО 351005, відкритому у АТ «УкрСиббанк» на ім'я ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», код ЄДРПОУ 39733392, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44.
В обгрунтування доводів заяви зазначав, що на виконання умов договору з відповідачем ним на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» № НОМЕР_2, МФО 351005, код ЄДРПОУ 39733392 було сплачено 40000,00 грн. з призначенням платежу: «Авансовий платіж згідно договору Фін. Лізингу №004431 від 11.05.2016 року ОСОБА_3 (НОМЕР_1)». Вважає, що вказаний договір Фінансового Лізингу №004431 від 11.05.2016 року укладений з чисельними порушеннями чинного законодавства та повинен бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину. Вказує, що у розпорядженні відповідача є декілька інших рахунків, та ним постійно змінюються рахунки, з переведенням коштів з одного на інший. А тому у позивача існують реальні побоювання, що з моменту отримання копії позовної зави відповідачем будуть вживатися заходи щодо зняття вказаних коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_2, на який ОСОБА_3 були перераховані кошти, що унеможливить виконання рішення у майбутньому.
Зазначає, що, оскільки накладення арешту матиме місце лише щодо суми коштів позовних вимог, а саме у розмірі 40000,00 грн., то це не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача.
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2016 року забезпечено позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів та захисту прав споживачів.
Накладено арешт на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 40000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.), що знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2, МФО 351005, ЄДПРОУ 39733392 відкритому в АТ «УкрСиббанк» на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО».
З вказаною ухвалою не погодився представник ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» Міщенко А.Л., який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати.
В обгрунтування доводів скарги зазначає, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про небажання відповідача повертати ОСОБА_3 сплачені кошти чи доказів неможливості виконання рішення суду.
Також вважає, що місцевим судом не було належним чином досліджено наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у майбутньому та наявності перешкод у вчиненні господарської діяльності Товариства накладенням арешту.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 11.05.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» було укладено Договір фінансового лізингу № 004431.
24.05.2016 року ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просив визнати Договір фінансового лізингу №004431 від 11.05.2016 року, укладеного між ним та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» недійсним; стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», код ЄДРПОУ 39733392, юридична адреса 01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44 на його користь адміністративний та авансовий платіж в сумі 40000,00 грн.; вирішити питання судових витрат (а.с.14-28).
Як зазначено вище, 03.06.2016 року ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду з заявою про забезпечення позову (а.с.2-4), та 03.06.2016 року місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу (а.с.9-10).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що є достатньо підстав для забезпечення позову, оскільки виконання в майбутньому рішення суду по справі може стати утрудненим.
Такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам та не ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.1,2 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною третьою ст.152 ЦПК України установлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За приписом ч.5 ст.153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
У відповідності до п.4 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Пунктом 7 вказаної постанови передбачено, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Оскаржувана ухвала фактично не містить мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а відтак, не відповідає вимогам ст.210 ЦПК України.
Судом першої інстанції також не враховано, що вжиття заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача, не повинно перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Всупереч наведених норм закону місцевий суд, при винесенні ухвали, не пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову,не проаналізовано балансу прав та інтересів сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, а відтак, вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» - Міщенка Андрія Леонідовича, - задовольнити
Ухвалу Гребінківського районного суду Полтавської області від 03 червня 2016 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
/підпис/ О.В. Чумак
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.О. Кривчун