Червоноармійський районний суд Житомирської області
Справа № 292/283/16-ц
Номер провадження 2/292/313/16 У Х В А Л А
27 вересня 2016 року смт. Пулини
Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання Ридановій Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні в смт.Пулинах цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в натурі.
У судовому засіданні брали участь представник позивачки ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3.
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_3, в якому просить постановити рішення, яким визнати об"єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - нерухоме майно: незданий в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок №25 по вул.Шевченка смт.Пулини Пулинського району Житомирської області, який збудовано в період 1991 року-грудня 1994 року під час перебування у шлюбі, та господарські будівлі, які збудовано в період 1994-1995 років, а також земельну ділянку площею 0,10 га., з цільовим призначенням для будівництва індивідуального жилого будинку, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 25 смт.Пулини Пулинського району Житомирської області, і на якій збудовано житловий будинок, що вцілому складають садибу; визначити ідеальні частки подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в спільному сумісному майні-незданому в експлуатацію закінченому будівництвом житлового будинку , господарських спорудах , а також земельній ділянці площею 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, за адресою: вул. Шевченка, 25 смт.Пулини Пулинського району Житомирської області, на якій збудовано житловий будинок, що вцілому складають садибу - по 1/2 частині; поділити в натурі спільне сумісне нерухоме майно подружжя- незданий в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок та господарські будівлі за адресою: вул.Шевченка, 25 смт.Пулини Пулинського району Житомирської області ,а також земельну ділянку площею 1,10 га., з цільовим призначенням для будівництва індивідуального жилого будинку, що знаходиться за вище вказаною адресою , що згідно висновку судової будівельно-земельно-технічної експертизи та в цілому складають садибу, всі судові витрати покласти на відповідача, стягнувши на її користь суми сплачених нею судових витрат.
27 вересня 2016 року представник позивачки ОСОБА_4 подав заяву від імені позивачки ОСОБА_2 про вжиття заходів із забезпечення позову, яку підтримав та в якій просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити Пулинській селищній раді приймати рішення про приватизацію ОСОБА_3 земельної діляки , площею 0,25 га, в т.ч. 0,10 га для будівництва індивідуального житлового будинку та 0,15 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: смт.Пулини Пулинського району Житомирської області, вул.Шевченка,25, оскільки неприйняття цих заходів призведе до неможливості виконання в подальшому рішення суду про поділ житлового будинку, що розташований на цій земельній ділянці.
Вислухавши доводи представника позивача щодо поданої ним заяви про забезпечення позову, думку відповідача, який з приводу даної заяви покладається на розсуд суду, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 1, ч. 3 ст. 151 ЦПК України). Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України). Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст. 153 ЦПК України).
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивачка звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме визнання об"єктами права спільної сумісної власності подружжя - нерухомого майна : незданого в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку № 25 по вул. Шевченка в смт.Пулини Пулинського району, господарські споруди, а також земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва індивідуального житлового будинку площею 0,10 га. за вище вказаною адресою, на якій збудовано житловий будинок.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обсягу позовних вимог, наданням належної оцінки спірним правовідносинам, суд приходить до висновку, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Так, між сторонами дійсно виник спір з приводу поділу майна, а саме: житлового будинку, який побудований на земельній ділянці, площею 0,10 га за адресою: вул.Шевченка,25 смт.Пулини та у випадку приватизації цієї земельної ділянки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову. Тому заява в частині заборони Пулинській селищній раді прийняти рішенння про приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,10 га підлягає до задоволення .
Що ж стосується земельної ділянки, площею 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства, то в цій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки вказана земельна ділянка не є предметом судового розгляду.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153, 209 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, суд , -
Заяву ОСОБА_7 про вжиття заходів із забезпечення, позову задовольнити частково.
Заборонити Пулинській селищній раді Житомирської області приймати рішення про приватизацію ОСОБА_3 земельної діялнки, площею 0,10 га для будівництва індивідуального житлового будинку, що знаходяться за адресою: смт. Пулини Пулинського району Житомирської області, вул.Шевченка,25.
Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.
Суддя О. В. Гуц