33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"23" вересня 2016 р. Справа № 3/32-Б
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демянчук Ю.Г.
судді Юрчук М.І. ,
судді Крейбух О.Г.
при секретарі судового засідання Дика А.І.
за участю представників:
арбітражний керуючий - Кіналевський М.І.
кредиторів - не з'явився
боржника - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Атлант-Будсервіс" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б
за заявою Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс"
до Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж"
про визнання банкрутом
У провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №3/32-Б за заявою Малого приватного підприємства "Атлант- будсервіс" про визнання банкрутом Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж" на стадії ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 11 розділу X Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (із змінами та доповненнями), розгляд даної справи здійснюється господарським судом з врахуванням положень зазначеного Закону в редакції від 04.11.2012 (далі - Закон в редакції від 04.11.2012 ).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 року (суддя Маріщенко Л.О.), серед іншого, задоволено клопотання арбітражного керуючого Кіналевського М.Є. № 02-04/09-12 від 25.08.2015 та стягнуто з Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" (по тексту - МПП "Атлант-Будсервіс") на користь арбітражного керуючого Кіналевського М.Є. 7689,00 грн. боргу з оплати послуг; задоволено клопотання ліквідатора Кіналевського М.Є. про приведеня у відповідність до законодавства реєстр вимог кредиторів. Вимоги кредитора - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Житомирської дирекції в сумі 1347131,88 грн, не задоволені за рахунок реалізації заставного майна, віднесено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж".
Не погодившись із вказаною ухвалою, МПП "Атлант-Будсервіс" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати зазначену ухвалу в частині пунктів 6, 10 резолютивної частини, постановити нове рішення, яким віднести витрати на оплату послуг розпорядника майна за рахунок реалізованого майна банкрута, а також скасувати рішення щодо віднесення незадоволених вимог від реалізації заставного майна в сумі 1347131,88 грн. ПАТ "Райффайзен банк Аваль" до четвертої черги реєстру вимог до повної реалізації заставного майна.
Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року у справі № 3/32-Б (колегія суддів у складі: головуючий - Демянчук Ю.Г., суддя - Крейбух,Г., суддя - Саврій В.А.) прийнято апеляційну скаргу МПП "Атлант-Будсервіс" до провадження та призначено до розгляду на 18.08.2016 року.
Згідно з розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 17.08.2016 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Саврія В.А. у період період з 15.08.2016р. по 13.09.2016р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суддів.
Протоколом автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 17.08.2016 визначено колегію у такому складі: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою суду від 17.08.2016 р. апеляційну скаргу МПП "Атлант-Будсервіс" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б прийняти до провадження у новому складі колегії: головуючий суддя - Демянчук Ю.Г., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.
Ухвалами суду від 18.08.2016 та 05.09.2016 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.
17.08.2016 року від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відділення виконавчої дирекції фонду у м. Коростені Житомирської області) до суду надійшли заперечення, в яких кредитор вказує, що оскаржувана ухвала є законною, вважає скаргу МПП "Атлант-Будсервіс" необгрунтованою та безпідставною, спрямованою на затягування розгляду справи, а не на вирішення спірних питань по суті. Просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
18.08.2016 року від МПП "Атлант-Будсервіс" надійшла заява про процесуальне правонаступництво у справі. Заява обгрунтована посиланням на договір про відступлення права вимоги за договором субпідряду № 16/10 від 16.10.2008р.
Арбітражний керуючий у відзиві та безпосередньо в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скаги заперечував, просив ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Решта учасників провадження по справі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.
Колегія суддів розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Кіналевський М.Є. звернувся до суду з клопотанням № 02-04/09-12 від 25.08.2015 про стягнення з МПП "Атлант-будсервіс" 7689,00 грн боргу з оплати послуг.
Ухвалою суду від 14.04.2016 р. суд першої інстанції задоволив зазначене клопотання.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р.)
Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 31 Закону, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 10 статті 31 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витратарбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Ухвалою суду від 14.10.2010р. введена процедура розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кіналевського М.Є.
18.11.2011р. відбулося перше засідання комітету кредиторів боржника, про що складено протокол №1, на якому було встановлено розмір оплати послуг розпоряднику майна (з уточненнями внесеними рішенням комітету кредиторів від 07.12.2011р., оформленими протоколом № 2) в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців перед порушенням провадження у справі про банкрутство - 2330 грн. на місяць). Присутня на засіданні комітету кредиторів 18.11.2011 р. керівник апелянта ОСОБА_4 не заперечувала проти прийнятих рішень.
Рішенням комітету кредиторів від 10.05.2012 р., оформленим протоколом № 5, затверджені звіти про оплату послуг арбітражного керуючого Кіналевського М.Є. за кожен місяць здійснення ним повноважень розпорядника майна, за період з 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р.
На виконання вимог постанови суду від 12.06.2012р. (п. 11,13), щодо розгляду на засіданні комітетів кредиторів боржника питання щодо того, хто повинен здійснити оплату послуг розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є. за який період та в якому розмірі, комітетом кредиторів 27.08.2012р. (№ 7) прийняте рішення про те, що комітет кредиторів не заперечує проти оплати послуг розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є. за період з 14.10.2010 р. по 14.01.2011 р. в розмірі 7689,00 грн. ініціюючим кредитором МПП "Атлант-Будсервіс", з чим погодився ініціюючий кредитор. Присутня на засіданні комітету кредиторів керівник ОСОБА_4 не заперечувала проти прийнятих рішень.
Ухвалами суду від 25.09.2012р. та від 02.10.2012 р. (про виправлення технічних описок) затверджено звіти про оплату послуг арбітражного керуючого Кіналевського М.Є. за кожен місяць здійснення ним повноважень розпорядника майна за період 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р. та затверджено оплату послуг розпоряднику майна за період з з 14.10.2010 р. по 14.01.2011 р. в розмірі 7689,00 грн., оплату якої здійснює ініціюючий кредитор - МПП "Атлант-Будсервіс". За період з 15.01.2011р. по 17.11.2011 р. в сумі 22929,32 грн. оплату якої здійснює боржник - ПП "ВАЛком-монтаж". Присутня на засіданнях суду керівник апелянта ОСОБА_4 не заперечувала проти прийнятих судом рішень. Зазначені ухвали не ускаржувалися та вступили в законну силу.
Як вбачається з матеріалів справи, МПП "Атлант-Будсервіс" оплату послуг, визначеною ухвалою суду від 25.09.2012р., не здійснив, у зв'язку з чим арбітражний керуючий звернувся до апелянта з листом - вимогою від 14.08.2015 за № 02-04/13-06 про сплату вказаної заборгованості. Зазначена вимога підприємством залишена без розгляду та задоволення. Що слугувало підставод для звернення арбітражного керуючого з клопотанням № 02-04/09-12 від 25.08.2015 до суду про стягнення з МПП "Атлант-Будсервіс" заборгованості по оплаті послуг розпорядника майна, за період з 14.10.2010 р. по 14.01.2011р. в сумі 7689,00 грн. та видачу наказу.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції дійшов вірного висновку що клопотання № 02-04/09-12 від 25.08.2015 ліквідатора Кіналевського М.Є. про стягнення з МПП "Атлант-будсервіс" 7689,00 грн боргу з оплати послуг, оскільки дана оплата праці передбачена законодавством про банкрутство.
Окрім того, 14.04.2016 від ліквідатора надійшла письмова позиція щодо приведення у відповідність до законодавства реєстр вимог кредиторів боржника, шляхом віднесення вимог кредитора ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Житомирської дирекції в сумі 1347131,88 грн, не задоволених за рахунок реалізації заставного майна, до четвертої черги.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника", не встановлено порядку розгляду вимог кредиторів та затвердження реєстру у ліквідаційній процедурі. Цей недолік Закону виправив Вищий господарський суд України вказавши в інформаційному листі від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, що порядок розгляду грошових вимог здійснюється в порядку ст. 23 Закону із затвердженням реєстру вимог кредиторів та формуванням представницьких органів кредиторів. В той же час, слід мати на увазі, що ст. 23 Закону унормовує діяльність арбітражного керуючого та дії кредиторів щодо порядку і форми заявлення вимог до боржника та їх розгляду. Заяви з грошовими вимогами, що виникли після порушення справи про банкрутство, пред'являються протягом двох місяців. Конкурсні кредитори, вимоги яких розглянуті і включені до реєстру за результатами попереднього засідання в процедурі розпорядження майном, фактом оприлюднення відомостей про визнання боржника банкрутом не зобов'язані до подачі нових заяв. Це правильно, оскільки мета оприлюднення відомостей полягає у скликанні нових кредиторів до участі у конкурсних процедурах.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у такому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів і вирішує питання про затвердження реєстру. Оскільки Законом в ліквідаційній процедурі не визначено іншого порядку, то застосовуються приписи ст. 25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника", які визначають процесуальний (судовий) порядок розгляду вимог кредиторів та формування реєстру. Системний підхід до оцінки алгоритму формування, розгляду і затвердження реєстру (ст. 23, 25 Закону) приводить до висновку, що судом в ліквідаційній процедурі повинен затверджуватися реєстр вимог конкурсних кредиторів, як єдиний цілісний документ, а не доповнення до реєстру з вимогами нових кредиторів. Затверджений реєстр має відображати фактичний стан грошових зобов'язань боржника, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку боржника, заявах кредиторів і їх юридичній оцінці судом на день його затвердження.
Отже, законодавець при встановленні випадків внесення змін до реєстру керувався принципом, що є загальним для будь-яких реєстрів - принципом поновлювальності реєстру. Це означає, що періодично або за певною ініціативою реєстр має піддаватися актуалізації щодо відомостей, внесених до нього (внесення чи знищення записів, зміну чи уточнення даних реєстру) у строки та в порядку, що встановлені Законом.
Відтак, господарський суд, враховуючи вищевикладене та відсутність заперечень від кредиторів щодо перенесення вимог ПАТ "Райфайзен банк Аваль" дійшов вірного висновку про задоволення клопотання ліквідатора Кіналевського М.Є. про приведення у відповідність до законодавства реєстр вимог кредиторів шляхом перенесення вимог кредитора - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Житомирської дирекції в сумі 1347131,88 грн, не задоволені за рахунок реалізації заставного майна, з першої до четвертої черги реєстру вимог кредиторів Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж".
Окрім того, в судовому засіданні 14.04.2016 року на якому розглядалося клопотання ліквідатора про приведення у відповідність реєстру вимог кредиторів була присутня керівник апелянта ОСОБА_4 яка не заперечувала проти винесення оскаржуваного рішення.
Щодо доводів скаржника про нереалізацію предмету застави обладнання БСУ (бетонно-розчинного вузла) колегія суддів зазначає таке.
Матеріалами справи стверджується, що дане обладнання не було включено до складу ліквідаційної маси за результатами проведеної інвентаризації в липні 2012 року по причині неможливості його ідентифікації, в подальшому у вересні 2014 року обладнання було проінвентаризоване, включене до складу ліквідаційної маси, проведена його незалежна оцінка та в 2015 році у складі майнового комплексу банкрута майно було реалізоване на аукціоні.
Щодо заяви про процесуальне правонаступництво, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Так, у даному випадку, Приватне підприємство "Коростенська будівельна компанія" Атлант" не набув статусу кредитора у даній справі про банкрутство в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки застосування процесуального правонаступництва у справі про банкрутство тягне за собою зміни до реєстру вимог кредиторів боржника то повинно бути вчинено господарським судом першої інстанції на підставі всебічного та повного розгляду всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Особливістю судових доказів є наявність процесуальних норм, які виступають в якості гарантії достовірності отриманої інформації. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування ( ст. 34 ГПК України).
Усе вищенаведене дає підстави апеляційному суду вважати, що твердження скаржника, викладені в його апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, зроблені при довільному трактуванні норм чинного законодавства і дійсних обставин справи, а також всі вищенаведені факти ним не спростовані належними доказами.
Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому ухвала господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б (пункти 6, 10 резолютивної частини) винесена без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 14.04.2016 р. у справі № 3/32-Б в частині п.п 6, 10 резолютивної частини - залишити без змін, апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Атлант-Будсервіс" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Матеріали справи № 3/32-Б повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.