Рішення від 22.09.2016 по справі 911/2167/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 911/2167/16

Суддя А.С. Грєхов розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Конекс"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 300 502,61 грн

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_2 - довіреність б/№ від 24.06.2016;

Відповідача - не з'явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Приватне підприємство "Конекс" (надалі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 300 502, 61 грн, з яких 250 418,84 грн основного боргу та 50 083,77 грн штрафу, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №155-МТ від 25.06.2014.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2016 порушено провадження у справі №911/2167/16 та призначено її до розгляду на 28.07.2016 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2016 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/2167/16 за клопотанням позивача продовжено до 24.09.2016, розгляд справи відкладено на 15.09.2016

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2016 розгляд справи відкладено на 22.09.2016.

В судовому засіданні 22.09.2016 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 22.09.2016 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

встановив:

25.06.2014 між приватним підприємством "Конекс" (надалі-постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі-покупець) було укладено договір поставки № 155-МТ (надалі-договір), відповідно до положень якого постачальник зобовязується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною Договору. Кількість, асортимент кожної партії товару визначається у замовленні покупця, прийнятого до виконання постачальником, та визначається в супроводжуючих документах (накладних), які є невід'ємною частиною даного договору та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Ціна товару визначається постачальником в гривнях, є договірною, та фіксується в накладних на кожну партію які є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 календарних днів з моменту поставки (п.п. 2.1., 2.2.).

Підпунктом 2.3. Договору визначено, що моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за товар вважається дата надходження відповідної суми на розрахунковий рахунок або до каси постачальника.

При здійсненні безготівкового розрахунку за отриманий Товар, Покупець зобов'язаний зазначити підставу оплати товару в призначенні платежу (номер та дата договору поставки), предмет договору (за лікарські засоби та вироби медичного призначення) та обов'язково вказати, якщо зазначений платіж виконується без урахування податку на додану вартість (п.п. 2.4. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору поставка товару покупцю, на підставі даного Договору, проводится силами, засобами та за рахунок постачальника у місце визначене покупцем, протягом 2 робочих днів з моменту отримання заявки. Покупець за власним бажанням вправі здійснити самовивіз товару. Постачальнк забовязується одночасно з поставкою товару надати видаткову та податкову накладну , а також копії документів (при їх наявності), необхідних покупцю для використання в своїй господарській діяльності або для подальшої реалізації товару. Такими документами можуть бути: гігієнічні висновки, сертифікати якості, описання товару на українській (російській мові), а також інші документи надання яких буде визнано сторонами необхідним.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками покупця в пункті поставки. Приймання товару по кількості здійснюється на підставах даних, зазначених в супроводжуючих документах. Факт приймання товару по кількості засвідчується підписом уповноваженого представника Покупця на супроводжуючих документах. При виявленні невідповідності кількості та якості товару, зазначеної в документах, покупець приймає фактичну кількість товару, про що складається відповідний акт (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

За односторонню відмову або неналежне виконання власних зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та Договором в тому числі відшкодовують збитки, завдані таким невиконанням зобов'язань, в повному обсязі. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п.п. 6.1. Договору).

Відповідно до п.п. 6.4. Договору у випадку несплати покупцем повної вартості товару в строк більше ніж 30 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь постачальника крім установленого п. 6.2. даного Договору, штраф на користь постачальника за ухилення від оплати в розмірі 20 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах, процедура пролонгації терміну дії повторюється у кожному випадку збігу строку дії Договору та не вимагає укладення додаткових угод до Договору (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

Оскільки сторонами до 31.12.2015 не було підтверджено припинення дії договору, останній продовжив свою дію до 31.12.2016.

В обгунтування поданого позову позивачем зазначено, що ним було передано відповідачу товару на загальну суму 815 609, 74 грн. відповідно до видаткових накладних. Отримано плату за вказаний товар в сумі 565 190, 90 грн.

В подальшому, як зауважив позивач, між приватним підприємством "Конекс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було підписано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого станом на 28.01.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 301 741, 32 грн.

У судовому засіданні 22.09.2016 року представник позивача зазначив, що працівником приватного підприємства "Конекс" було втрачено частину видаткових накладних, тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 28.07.2016, а саме надати видаткові накладні що підтверджують поставку товару за договором № 155-МТ від 25.06.2014 на суму 198 654,36 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога про стягнення 250 418, 84 грн підлягає частковому задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з системного аналізу договору №155-МТ від 25.06.2014, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 655, ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, згідно вищенаведених законодавчих приписів, виникнення між суб'єктами господарювання взаємних прав та обов'язків презюмується лише за умови вчинення сторонами визначених правочином дій та, відповідно, їх оформлення у відповідності з погодженими договірними та законодавчими положеннями.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору передбачено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками покупця в пункті поставки. Приймання товару по кількості здійснюється на підставах даних, зазначених в супроводжуючих документах. Факт приймання товару по кількості засвідчується підписом уповноваженого представника Покупця на супроводжуючих документах. При виявленні невідповідності кількості та якості товару, зазначеної в документах, покупець приймає фактичну кількість товару, про що складається відповідний акт.

Беручи до у ваги характер спірних у даній справі правовідносин та умови Договору, виникнення у відповідача обов'язку по сплаті коштів, ставиться в залежність від виконання позивачем власного договірного обов'язку по передачі продукції замовнику з оформленням відповідних підтверджуючих відповідну поставку документів.

Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До того ж, відповідно до пп. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (надалі - первинні документи).

Враховуючи вищевикладені положення норм закону та укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що належними доказами поставки позивачем товару за договором є належним чином оформлені та підписані сторонами видаткові накладні.

За приписами статей 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 51 764, 48 грн за видатковими накладними №179960 від 15.07.2015, №179959 від 15.07.2015, №190942 від 29.07.2015, №190940 від 29.07.2015, №99293 від 10.04.2015, №99292 від 10.04.2015, №92491 від 03.04.2015, №92489 від 03.04.2015, №92488 від 03.04.2015, №55992 від 28.02.2015, №55993 від 28.02.2015, №70827 від 14.03.2015, №70828 від 14.03.2015, №75283 від 18.03.2015, №75223 від 18.03.2015, №75222 від 18.03.2015, №75225 від 18.03.2015, №86078 від 27.03.2015, №86075 від 27.03.2015, копії яких містяться в матеріалах справи.

Виходячи з вищезазначеного, умов Договору, зокрема з п.п. 2.2. Договору, вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, керуючись положеннями ст.253 Цивільного кодексу України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, суд встановив відповідні строки оплати за поставлений товар:

- за видатковими накладними №179960, №179959 від 15.07.2015 - до 30.07.2015 року;

- за видатковими накладними №190942, №190940 від 29.07.2015 - до12.08.2015 року;

- за видатковими накладними №99293, №99292 від 10.04.2015 - до 25.04.2015 року;

- за видатковими накладними №92491, №92489, №92488 від 03.04.2015- до 18.04.2015 року;

- за видатковими накладними №55992, №55993 від 28.02.2015 - до 15.03.2015 року;

- за видатковими накладними №70827, №70828 від 14.03.2015 - до 29.03.2015 року;

- за видатковими накладними №75283, №75223, №75222, №75225 від 18.03.2015 - до 02.04.2015 року;

за видатковими накладними №86078, №86075 від 27.03.2015 - до 11.04.2015 року;

Оскільки відповідач в обумовлений Договором строк свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 250 418, 84 грн підлягає частковому задоволенню в сумі 51 764, 48 грн. В частині стягнення 198 654, 36 грн слід відмовити у зв'язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження даної грошової вимоги.

Також позивач заявляє до стягнення з відповідача 50 083,77 грн штрафу. Враховуючи умови Договору, період прострочення оплати товару, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 50 083,77 грн штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 352, 82 грн, а саме

- за видатковими накладними №179960, №179959 від 15.07.2015 на суму 3 062, 53 грн. - штраф 20% з 28.08.2015 у сумі 612, 50 грн.

- за видатковими накладними №190942, №190940 від 29.07.2015 на суму 2 838, 27 грн - штраф 20% з 11.09.2015 у сумі 567, 65 грн.;

- за видатковими накладними №99293, №99292 від 10.04.2015 на суму 8 086, 85 грн - штраф 20% з 25.05.2015 у сумі 1 617, 37 грн.;

- за видатковими накладними №92491, №92489, №92488 від 03.04.2015 на суму 9 001, 07 грн- штраф 20% з 17.05.2015 у сумі 1 600, 21 грн.;

- за видатковими накладними №55992, №55993 від 28.02.2015 на суму 6 265, 17 грн - штраф 20% з 13.04.2015 у сумі 1 253, 03 грн.;

- за видатковими накладними №70827, №70828 від 14.03.2015на суму 7 568, 68 грн - штраф 20% з 28.04.2015 у сумі 1 513, 73 грн.;

- за видатковими накладними №75283, №75223, №75222, №75225 від 18.03.2015 на суму 8 182, 99 грн - штраф 20% з 02.05.2015 у сумі 1 636, 59 грн;

- за видатковими накладними №86078, №86075 від 27.03.2015 на суму 7 758,92 грн - штраф 20% з 11.05.2015 у сумі 1 551, 78 грн;

В частині стягнення 39 730, 95 грн штрафу слід відмовити як безпідставно заявлених.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, суду не подано.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 764,48 грн основного боргу та 10 352, 82 грн штрафу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07200, Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Івана проскури, буд 14, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства "Конекс" (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136-г, код 23060192) 51 764,48 грн (п'ятдесят одну тисячу сімсот шістдесят чотири гривні сорок вісім копійок) основного боргу, 10 352 ,82 грн (десять тисяч триста пятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки) штрафу та 931,75 грн (дев'ятсот тридцять одна гривня тридцять п'ять копійок) витрат по сплаті судового збору.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 вересня 2016 року

Суддя А.С. Грєхов

Попередній документ
61563489
Наступний документ
61563491
Інформація про рішення:
№ рішення: 61563490
№ справи: 911/2167/16
Дата рішення: 22.09.2016
Дата публікації: 30.09.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: поставки товарів, робіт, послуг