26.09.2016 р. Справа№ 914/2456/16
Суддя Трускавецький В.П., розглянув матеріали справи
за позовом:
Державного підприємства «Бібрське лісове господарство», м. Бібрка, Перемишлянський р-н., Львівська обл.,
до відповідача:
Товарної біржі «Львівська Універсальна», м. Львів,
про:
стягнення 22.335,44 грн.
Державне підприємство «Бібрське лісове господарство» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою №535/06 від 12.09.2016 р. до Товарної біржі «Львівська Універсальна» про стягнення 22.335,44 грн.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділ VIII Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до пункту два частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з «Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є опис вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Згідно з вищезазначеними Правилами розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Таким чином, належними доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Натомість, заявником додано до позовних матеріалів лише копію фіскального чеку на підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками. Проте, вищезазначена копія фіскального чеку не може вважатися належним доказом надсилання Товарній біржі «Львівська Універсальна» - відповідачу у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки невідомо, які документи скеровано останньому. Тобто, позивачем порушено вимоги ст. 56 ГПК України, згідно з якими позивач зобов'язаний надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З наведеного вище вбачається, що заявником не виконано обов'язку направлення копії позовної заяви з усіма додатками відповідачу, що підтверджується поданими до суду документами, та тягне передбачені законом наслідки щодо повернення позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Також, суд звертає увагу заявника на те, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини другої статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Проте заявником у порушення зазначених вище правових норм, було проставлено лише відтиск печатки, без зазначення решти відомостей, що спричинило подання до суду позовної заяви з додатками засвідченими не належним чином.
Відтак, у суду відсутні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, передбачені статтями 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши подані матеріали, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, суд звертає увагу заявника, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 56, 57, пунктом 6 частини 1 статті 63, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути без розгляду позовну заяву Державного підприємства «Бібрське лісове господарство» до Товарної біржі «Львівська Універсальна» про стягнення 22.335,44 грн.
Додаток: - позовна заява з додатками, у тому числі платіжне доручення №2320 від 12.09.2016 р. - на 169 аркушах.
Суддя Трускавецький В.П.