Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"14" вересня 2016 р. Справа № 911/2737/16
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО УКРАЇНА”
до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд”
про стягнення 12538,20 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 47 від 01.01.2016 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі - відповідач) про стягнення 12538,20 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Опель», д/н НОМЕР_1, яким під час ДТП керував водій ОСОБА_2, та автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, яким під час ДТП керував ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована в ПАТ «СК «Скайд» згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АЕ/4047030, було пошкоджено застрахований у ПрAT «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» транспортний засіб «Опель», д/н НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія». Позивач у відповідності з умовами договору страхування № 250593318.14 від 24.06.2014 р. здійснив виплату 25076,41 грн. страхового відшкодування ТОВ «Перша лізингова компанія».
Оскільки відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13110/15-п та постанови від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13109/15-п зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водіями автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_5, позивач просив суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» половину розміру страхового відшкодування в сумі 12538,20 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2016 р. позовні вимоги підтримувала та зазначила, що в дорожньо-транспортній пригоді брав участь також автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5, якого постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13109/15-п було також визнано винним у скоєнні вказаного ДТП.
Відповідач у судове засідання 14.09.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач до суду не подав.
Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 14.09.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
24.06.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (далі - страхувальник) було укладено договір страхування № 250593317.14, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Опель», д/н НОМЕР_1 (пункт 2 договору).
07.05.2015 р. у м. Києві на вул. О. Теліги відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем транспортного засобу «Опель», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на час ДТП керував ОСОБА_2 автомобіля марки «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, яким на час ДТП керував ОСОБА_4, та автомобіля марки «Шевроле», державний реєстраційний номер НОМЕР_6, яким на час ДТП керував ОСОБА_5
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13109/15-п дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок недотримання безпечної дистанції водієм автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_7, водій якого постановою від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13110/15-п також визнаний винним у вчиненні ДТП, оскільки не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із застрахованим у ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1.
Згідно з умовами договору № 250593318.14 від 24.06.2015 р., на підставі рахунку-фактури № Я000000612 від 04.09.2015 р., було складено страховий акт № 133229 від 29.09.2015 р. з розрахунком суми страхового відшкодування на загальну суму 32945,80 грн. На підставі наказу № 133229 від 29.09.2015 р. позивачем було виплачено на користь страхувальника страхове відшкодування в загальній сумі 25076,41 грн. (за вирахуванням суми, що не відноситься до страхового випадку в розмірі 5490,97 грн., та франшизи в розмірі 2378,42 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 8100 від 07.10.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи.
Зважаючи на той факт, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Хюндай», який постановою Шевченківського районного суду визнаний одним з винуватців ДТП, державний реєстраційний номер НОМЕР_5, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ № АІ/4047030, позивачем було направлено на адресу відповідача заяву щодо виплати страхового відшкодування № 08268 від 23.12.2015 р, з урахуванням обопільної вини водіїв - учасників ДТП з проханням на користь позивача здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 12538,20 грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без реагування, у зв'язку з чим ПрAT «АСК «ІНГО УКРАЇНА» і звернулось до суду з даним позовом.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 Закону України “Про страхування” розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно з приписами статей 22, 36 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Згідно з п. 37.4 ст. 37 “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
У відповідності до статей 979, 993 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України “Про страхування”, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як слідує з матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень, у зазначеній вище дорожно-транспортній пригоді брав участь також автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5, якого постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2015 р. у адміністративній справі № 761/13109/15-п також було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП (копію постанови долучено до матеріалів справи).
За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору здійснив виплату 25076,41 грн. страхового відшкодування за договором № 250593318.14 від 24.06.2014 р., що становить загальну суму відшкодування, до нього в силу приписів ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги до ПАТ «СК «Скайд» щодо половини суми страхового відшкодування, виплаченого позивачем, в сумі 12538,20 грн.
Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 як страхувальника щодо автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_5, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Скайд» на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ № АІ/4047030, відповідно до якого відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, то особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України, є саме відповідач.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 р. у справі № 910/14328/13.
Також слід зазначити, що у відповідності з приписами ст. 9 Закону України “Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У відповідності до п. 2 договору № 250593318.14 від 24.06.2014 р. страхування наземного транспорту за програмою “АВТОКАСКО” розмір франшизи становить 2378,42 грн., у зв'язку з чим відповідну суму було відраховано позивачем із належної до виплати страхувальникові суми страхового відшкодування.
Поряд з цим, у відповідності до Полісу № АІ4047030 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_4 розмір франшизи становить 0,00 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач у судове засідання представника не направив, відзиву на позов та доказів сплати суми страхового відшкодування суду не наддав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору, позивач набув права зворотної вимоги до відповідача у сумі страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (07353, Київська обл., Вишгородський район, село Старі Петрівці, вул. Дніпровська, будинок 4-А, офіс 3, код 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код 16285602) - 12538 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 20 коп. витрат зі страхового відшкодування, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Повне рішення підписане 19.09.2016 р.
Суддя В.М. Бабкіна