22.09.16 Справа № 904/7539/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТОКОМБУД", м. Дніпро
до комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-1" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 116 657,22 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Нерух Н.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.04.2016
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1175 від 09.08.2016
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОКОМБУД» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-1» Дніпропетровської міської ради (надалі - Відповідач) про стягнення 94 437,60 грн. за договором №2016/01/01/о на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення від 01.01.216.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
19.09.2016 Позивач подав Заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, в зв'язку зі збільшенням періоду нарахування пені та 3% річних, позовні вимоги були збільшені до 116 657,22 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за виконані роботи. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №2016/01/01/о на виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення від 01.01.2016 з додатками №№1, 2 до нього, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 31.01.2016, №13 від 29.02.2016, №19 від 31.03.2016, №28 від 30.04.2016, вимог про сплату заборгованості від 01.02.2016, 01.03.2016, 01.04.2016, 11.05.2016, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 по справі №904/4426/16.
Позивач керуючись п.п.2.2, 4.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача три відсотки річних в сумі 9 727,69 грн., пеню в сумі 106 929,53 грн.
Відповідач 22.09.2016 в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що прострочення заборгованості зумовлено наявністю багатьох укладених договорів з підрядниками на виконання інших робіт, з якими також необхідно було здійснювати оплату з метою забезпечення виконання передбачених Статутом завдань. Жодних вимог щодо сплати за виконані роботи Позивачем Відповідачу на заявлялось.
В судовому засіданні 22.09.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
01.01.2016 товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТОКОМБУД» (Позивач, ОСОБА_3) та комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-1» Дніпропетровської міської ради (Відповідач, Замовник) уклали договір №2016/01/01/о (надалі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив та зобов'язався оплатити ОСОБА_3, а ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання безпосередньо або шляхом залучення на договірних засадах фізичних та юридичних осіб організувати і виконувати роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення в будинках житлового фонду, згідно переліку робіт/послуг (додаток №1) та згідно дислокації обслуговуючих будинків (додаток №2) у відповідності до Правил утримання жилих будинків а прибудинкових територій, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 №76 та Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудникових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 10.08.2004 №150 (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.2.1. Договору, вартість робіт за цим договором визначається по статтях витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення, згідно переліку робіт/послуг та їх вартості в межах діючого тарифу.
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що до 05-го числа місяця, наступного за звітним ОСОБА_3 дає Замовнику акти виконаних робіт (далі - ОСОБА_3) і рахунок на оплату. Замовник підписує ОСОБА_3, засвідчує підпис печаткою і у 3-денний термін повертає один примірник ОСОБА_3. На підставі підписаних ОСОБА_3 та рахунку ОСОБА_3, Замовник здійснює розрахунок за виконані роботи протягом двадцяти днів з дати підписання.
Позивач виконав в повному обсязі обумовлені Договором роботи на загальну суму 1 838 488,90 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 31.01.2016, №13 від 29.02.2016, №19 від 31.03.2016, №28 від 30.04.2016, та не заперечується сторонами.
Проте Відповідач розрахунок за виконані Позивачем роботи здійснив з порушенням строку, встановленого п.2.2. Договору, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 по справі №904/4426/16 та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 по 15.09.2016.
Згідно із приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, в зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати виконаних робіт, просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 9 727,69 грн. (за загальний період прострочення з 28.05.2016 по 08.09.2016 включно).
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати виконаних робіт, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме, підлягають стягненню 9 727,69 грн. 3% річних.
Згідно з п.4.2. Договору, у разі несвоєчасної оплати Замовник сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки та відшкодовує заподіяні збитки.
За розрахунком Позивача розмір пені за загальний період прострочення з 28.05.2016 по 08.09.2016 включно складає 106 929,53 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарським судом встановлено, що Відповідачем порушено строки здійснення розрахунку за виконані Позивачем роботи.
Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснений вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення 106 929,53 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов суд вважає необґрунтованими, оскільки умовами укладеного Договору (п.2.2.) Сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт, а саме - остаточний розрахунок Замовник здійснює на підставі підписаних ОСОБА_3 та рахунку виконавця. При цьому Позивачем були надані Відповідачу вимоги про сплату заборгованості від 01.02.2016, 01.03.2016, 01.04.2016, 11.05.2016, копії яких містяться в матеріалах справи
Судові витрати по справі відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства «ЖИЛСЕРВІС-1» Дніпропетровської міської ради (49008, м. Дніпро, вул. Робоча, буд.73, блок 4, код ЄДРПОУ 32350283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТОКОМБУД» (49099, м. Дніпропетровськ, бульвар Рубіновий, будинок 14, код ЄДРПОУ 39397553) 9 727,69 грн. - 3% річних, 106 929,53 грн. - пені, 1 749,86 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.09.2016.
Суддя ОСОБА_4