ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.08.2016Справа №910/10126/16
За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
про усунення перешкод у користуванні майном
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"
до 1) Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"
2) Київської міської ради
про встановлення сервітуту
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача-1 за зустрічним): Гуцул. В.О. - за довіреністю;
від відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним): Вакуленко С.В. - за довіреністю;
від відповідача-2 за зустрічним позовом: Семенюк Н.М. - за довіреністю;
Обставини справи :
Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" про усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Телесистеми України" умов Договору №225/136 про надання в користування мережевого (кабельного) каналу від 01.03.2009 року (зі змінами та доповненнями) та після визнання вказаного договору недійсним ТОВ "Телесистеми України" продовжує користуватися місцем в мережевому каналі штучних споруд.
З цих підстав, позивач (Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст") просив суд задовольнити позов:
1) Зобов'язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» усунути перешкоди у здійснені підприємством «Київавтошляхміст» права користування та розпоряджання мережевими (кабельними) каналами штучних споруд, які закріплені за ним на праві господарського відання;
2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» демонтувати свої кабелі, які розміщені в мережевих (кабельних) каналах штучних споруд, а саме:
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1033,7 м.п. прокладений на мосту Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку;
- 2 (два) кабелі загальною довжиною 3189,4 м.п. прокладені на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка;
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1256,0 м.п. прокладений на Південному мосту;
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1543,2 м.п. прокладений на Мосту ім. Є.О. Патона;
3) Стягнувши з ТОВ "Телесистеми України" судовий збір.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29.06.2016 року.
24.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" та Київської міської ради про встановлення сервітуту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 року розгляд справи відкладено на 02.08.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 року зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами судом повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" без розгляду.
15.07.2016 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" та Київської міської ради про встановлення сервітуту.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" в силу свого монопольного становища ігнорує звернення (листи) ТОВ "Телесистеми України" щодо укладання договору про надання в користування місця в мережевому каналі штучних споруд для кабелів електрозв'язку, прокладених згідно недійсного договору №225/136 від 01.03.2009 року на Південному мосту довжиною 1256,0 метрів погонних (надалі - м.п.) (один кабель), Мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку довжиною 1033,7 м. п. (один кабель), Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка довжиною 3189,4 м.п. (два кабелі) та мосту ім. Є. О. Патона довжиною 1543,2 м.п. (один кабель), загальною довжиною 7022,3 м.п.
З цих підстав, позивач за зустрічним позовом (ТОВ "Телесистеми України") просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги та:
1) Постановити рішення, яким встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» особовий строковий оплатний сервітут щодо Південного мосту, Мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку, Московського мосту через р. Дніпро та р. Десенка та мосту ім. Є. О. Патона, а саме місця в мережевому каналі штучних споруд для кабелів електрозв'язку на Південному мосту довжиною 1256,0 метрів погонних (надалі - м.п.) (один кабель), Мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку довжиною 1033,7 м. п. (один кабель), Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка довжиною 3189,4 м.п. (два кабелі) та мосту ім. Є. О. Патона довжиною 1543,2 м.п. (один кабель), загальною довжиною 7022,3 м.п.
2) Визначити істотні умови сервітуту:
- вид сервітуту: право Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» з метою прокладання та експлуатації кабелів електрозв'язку користуватися визначеними сервітутом місцями в мережевих каналах штучних споруд;
- строк дії сервітуту: з моменту набрання даним рішенням законної сили по 16 травня2026 року;
- об'єкт, на який поширюється сервітут: місця в мережевому каналі штучних споруд для кабелів електрозв'язку, а саме на:
- 1) Південному мосту довжиною 1256,0 метрів погонних (надалі - м.п.) (один кабель);
- 2) Мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку довжиною 1033,7 м. п. (один кабель);
- 3) Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка довжиною 3189,4 м.п. (два кабелі);
- 4) мосту ім. Є. О. Патона довжиною 1543,2 м.п. (один кабель).
- плата за встановлення та користування сервітутом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» сплачує на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» безготівковим перерахунком до 25-го числа за попередній місяць місячну плату у розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень 88 коп. на місяць (в т. ч. ПДВ 63 грн. 48 коп.).
3) Зобов'язати Київську міську раду та Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» перешкоди у користуванні сервітутом щодо місця в мережевому каналі штучних споруд для кабелів електрозв'язку на Південному мосту довжиною 1256,0 метрів погонних (надалі - м.п.) (один кабель), Мосту Метро через р. Дніпро і міст через Русанівську протоку довжиною 1033,7 м. п. (один кабель), Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка довжиною 3189,4 м.п. (два кабелі) та мосту ім. Є. О. Патона довжиною 1543,2 м.п. (один кабель), загальною довжиною 7022,3 м.п.
4) Стягнути з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» понесені витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду та призначено її розгляд на 02.08.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року розгляд справи відкладено на 10.08.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року розгляд справи відкладено на 17.08.2016 року.
В судовому засіданні 17.08.2016 року представник позивача за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом) та відповідача-2 за зустрічним позовом первісні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнали, представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, первісні позовні вимоги не визнав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом), відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) та відповідача-2 за зустрічним позовом, Господарський суд міста Києва, -
01.03.2009 року між Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (далі по тексту - позивач за первісним позовом, відповідач-1 за зустрічним позовом, КП «Київавтошляхміст», сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (далі по тексту - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ «Телесистеми України», сторона-2) укладено Договір №225/136 про надання в користування мережевого (кабельного) каналу (далі по тексту - Договір), за умовами якого КП «Київавтошляхміст» надало ТОВ «Телесистеми України» в користування місця в мережевому каналі Південного мосту, Московського мосту та мосту ім. Є.О. Патона для прокладання кабелів загальною довжиною 4393,9 м.п.
18.06.2010 року між КП «Київавтошляхміст» та ТОВ «Телесистеми України» укладено додаткова угоду №2 до Договору, згідно якої внесено зміни до Договору, зокрема КП «Київавтошляхміст» відповідно до умов Договору надало ТОВ «Телесистеми України» в користування місця в мережевих каналах штучних споруд для прокладання кабелів загальною довжиною 7022,3 м.п., а саме:
- на мосту Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1033,7 м.п.;
- на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка для прокладання 2 кабелів загальною довжиною 3189,4 м.п.;
- на Південному мосту для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1256,0 м.п.;
- на Мосту ім. Є.О. Патона для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1543,2 м.п.
Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 18.06.2016 року) передбачено, що плата за користування місцями у мережевому каналі в сумі 18 731,67 грн. в т.ч. ПДВ 3 121,95 грн. вноситься стороною-2 щомісячно, не пізніше 30-го числа поточного місяця, на підставі рахунку сторони-1, виставленого до 15-го числа поточного місяця.
Відповідно до п. 7.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.11.2009 року), даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010 року з правом пролонгації.
Згідно з п. 7.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.11.2009 року), у разі, якщо за 30 днів до завершення строку дії Договору жодна з сторін не вимагає його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік.
Відповідно до п. 5.1. Договору, всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору або в зв'язку з ним, в тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» (зареєстрований Міністерством юстиції України 14.09.2004 року, свідоцтво № 001-т.с.) згідно з його регламентом, за місцезнаходженням цього Третейського суду: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/2,оф.70. Рішення Третейського суду буде остаточним і обов'язковим для сторін та буде виконуватися ними у зазначені строки.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» від 14.08.2015 року у справі №32/15 (далі по тексту - третейський суд) визнано договір №225/136 від 01.03.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02090, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726705) та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01014, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2. Код ЄДРПОУ 03359018) недійсним; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02090. м. Київ, вул. Червоногвардійська, 27-А, код ЄДРПОУ 34726705) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01014, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2. код СДРПОУ 03359018) 595 887,31 грн. заборгованості за договором №225/136 від 01.03.2009 року та 6 208,87 грн. витрат по сплаті третейського збору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (ст. 12 Закону України «Про третейські суди»).
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» від 14.08.2015 року у справі №32/15 не оскаржено та є таким що підлягає виконанню, а тому суд дійшов до висновку, що Договір №225/136 про надання в користування мережевого (кабельного) каналу від 01.03.2009 року є таким що припинено на майбутнє (визнано недійсним з моменту винесення рішення третейського суду від 14.08.2015 року).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за первісним позовом зазначив, що у зв'язку з визнанням Договору недійсним у відповідача за первісним позовом відсутня правова підстава користуватися місцями в мережевих каналах штучних споруд для прокладання кабелів загальною довжиною 7022,3 м.п. (а саме:- на мосту Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1033,7 м.п.; - на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка для прокладання 2 кабелів загальною довжиною 3189,4 м.п.; - на Південному мосту для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1256,0 м.п.; - на Мосту ім. Є.О. Патона для прокладання 1 кабелю загальною довжиною 1543,2 м.п.).
Листом-вимогою щодо демонтажу кабелів зв'язку від 15.04.2016р. вих. №38/01-11/516 КП «Київавтошляхміст» звернулося до ТОВ «Телесистеми України» з вимогою про демонтаж кабелів зв'язку, які були прокладені відповідно до Договору №225/136 про надання в користування мережевого (кабельного) каналу від 01.03.2009 року. Однак ТОВ «Телесистеми України» не демонтовано кабелі зв'язку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів (ч. 1 ст. 67 ГК України).
Згідно з пунктами 1, 2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд констатує що між відповідачем за первісним позовом та позивачем за первісним позовом не існує жодних правовідносин щодо можливості користування відповідачем за первісним позовом місцями в мережевих каналах штучних споруд для прокладання кабелів загальною довжиною 7022,3 м.п., а тому суд дійшов до висновку що знаходження майна відповідача за первісним позовом (1 (один) кабель загальною довжиною 1033,7 м.п. прокладений на мосту Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку; 2 (два) кабелі загальною довжиною 3189,4 м.п. прокладені на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка; 1 (один) кабель загальною довжиною 1256,0 м.п. прокладений на Південному мосту; 1 (один) кабель загальною довжиною 1543,2 м.п. прокладений на Мосту ім. Є.О. Патона) - є неправомірним та перешкоджає у користуванні позивачем за первісним позовом власним майном, яке закріплене за ним на праві господарського відання (додаток до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 07.12.2007р. №404).
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач за первісним позовом в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем за первісним позовом, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог про встановлення сервітут, суд зазначає наступне.
Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою обґрунтовані тим, що на думку ТОВ «Телесистеми України» (позивач за зустрічним позовом) прокладання кабелів на балансових спорудах Відповідача-1 за зустрічним позовом (КП «Київавтошляхміст») є неможливим без їх обтяження сервітутом і задоволення в такий спосіб потреб Позивача за первісним позовом, оскільки, дані потреби неможливо задовольнити будь-яким іншим способом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
За результатами розгляду первісного та зустрічного позову Третейський суд 14.08.2015 прийняв рішення по справі № 32/15, відповідно до якого вирішив, договір № 225/136 від 01.03.2009 визнати недійсним на майбутнє та стягнути з Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом заборгованість в розмірі 595 887,31 грн.
Зважаючи на те, що договір №225/136 від 01.03.2009р. визнано недійсним, Позивач за первісним позовом неодноразово звертався до Відповідача за первісним позовом з вимогою демонтувати кабеля з мережевих (кабельних) каналів штучних споруд, які були прокладені відповідно до умов Договору (копії листів містяться в матеріалах справи). Однак вимоги позивача за первісним позовом щодо демонтажу кабелів залишені відповідачем за первісним позовом без задоволення.
Загальні положення про право користування чужим майном (сервітут) містяться в главі 32 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Тобто, статтею 401 ЦК України встановлено, що сервітут є формою користування чужим майном - земельною ділянкою, іншими природними ресурсами або іншим нерухомим майном - для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.
Частиною 1 статті 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
Таким чином, сервітут передбачає обмежене право на користування чужим майном (що, зокрема, проявляється у наданні можливості проходу, проїзду та інших подібних можливостей) і закріплюється за власниками або користувачами суміжних (сусідніх) земельних ділянок або об'єктів нерухомого майна. При цьому, істотною обставиною, яка відрізняє сервітут від інших речових прав на об'єкт нерухомості, є неможливість використання цього майна в інший передбачений законом спосіб, про що прямо зазначено в ст. 401 ЦК України.
Суд зазначає, що частина 3 статті 404 ЦК України надає право (можливість) власникові нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) встановити іншій особі право користування цим майном (сервітут) але водночас не зобов'язує його до цього.
Відповідно до ч. 7 ст. 319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних норм на вимогу особи право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено виключно щодо сусідньої земельної ділянки для обслуговування своєї земельної ділянки (земельний сервітут).
Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій, які відповідно до цього Закону внесені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України.
Тобто, Законом України «Про телекомунікації», який є спеціальним законом, також передбачене право вимагати встановлення виключно земельного сервітуту, а не сервітуту щодо іншого нерухомого майна. При цьому, розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту встановлює Кабінет Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації» порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником. Тобто, в даному випадку Законом України «Про телекомунікації» передбачена можливість укладення договору про надання в користування місць в мережевому каналі штучних споруд для прокладання кабелів, а не встановлення щодо них сервітуту.
Таким чином, використання кабельної каналізації, яка знаходиться на балансових об'єктах відповідача-1 за зустрічним позовом, можливе виключно шляхом укладення договору оренди та або договору про надання в користування місця в мереженому каналі штучних споруд для прокладання кабелів електрозв'язку.
Крім того, Позивачем за зустрічним позовом не надано жодного доказу на підтвердження того, що задоволення його потреби у прокладанні кабелів електрозв'язку з лівого берегу на правий берег не можливе в інший спосіб ніж обтяження сервітутом мережевих кабельних каналів мості, які знаходяться на балансі відповідача-1 за зустрічним позовом.
Так, відповідно до ст. 31 Закону України "Про телекомунікації", замовникам будівництва телекомунікаційних мереж дозволяється в порядку, встановленому законодавством України, прокладати кабельні підземні, підводні та надземні лінії телекомунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі.
Згідно з п. 13 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 135 від 29 січня 1996 року (зі змінами), операторам телекомунікацій в охоронних зонах за відсутності ліній електрозв'язку інших операторів дозволяється: будівництво шляхів, під'їздів, мостів та інших споруд, необхідних для технічного обслуговування ліній електрозв'язку; риття ям, траншей або котлованів та проведення інших земляних робіт для ремонту ліній електрозв'язку; обрізування гілок дерев та вирубування чагарників у встановленому законодавством порядку для забезпечення встановленої ширини просік.
Таким чином, прокласти кабелі електрозв'язку Позивача за первісним позовом з правого берега на лівий можливо, зокрема, шляхом:
- створення спеціальних штучних споруд призначених для прокладання кабелів;
- прокладання кабелів по дну р. Дніпро;
- прокладання кабелів над р. Дніпро тощо.
Суд зазначає, що на Південному мосту, на мосту ім. Є.О. Патона, на мосту Метро та на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка знаходиться також кабельна каналізація, яка є власністю КМФ ПАТ «Укртелеком» та КП «Київський метрополітен» та яка також надається іншим суб'єктам господарювання для прокладання кабелів електрозв'язку з лівого берега р. Дніпро на правий або навпаки, що в свою чергу підтверджується постановами апеляційної та касаційної інстанції по справі №910/9954/14 (копії зазначених постанов містяться в матеріалах справи).
Разом з тим, Позивачем за первісним позовом не надано доказів щодо неможливості прокладання кабелів електрозв'язку в кабельній каналізації, яка належить КМФ ПАТ «Укртелеком» та КП «Київський метрополітен», а також доказів про те, що він звертався до даних суб'єктів господарювання з проханням надати в користування кабельну каналізацію.
Крім того, слід зазначити, що Позивач за зустрічним позовом не направляв на адресу Відповідача-1 та Відповідача-2 за зустрічним позовом проект договору про встановлення сервітуту з визначенням його істотних умов.
Більш того, обґрунтовуючи розмір плати за встановлення та користування сервітутом в розмірі 380,88 грн. на місяць, Позивач за зустрічним позовом посилається на Висновок експертно-економічного дослідження від 22.08.2014 № 0930.
Однак, як вбачається з даного висновок він був зроблений на підставі Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 30.12.2013 № 861. Тобто, дані Граничні тарифи встановлені виключно для операторів телекомунікацій, в той час як Відповідач-1 не є оператором телекомунікацій і не зобов'язаний дані тарифи застосовувати у своїй господарській діяльності. Не вказує на необхідність застосування Відповідачем даних тарифів і Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України в своєму рішенні від 20.03.2014 року №4/02-р/к на яке також посилається Позивач за зустрічним позовом.
Більш того, дані граничні тарифи були розроблені для прокладання кабелів зв'язку в кабельній каналізації, яка проходить безпосередньо по суходолу. В той час, як кабельна каналізація, яка знаходиться на мостах та шляхопроводах, потребує значно більших витрат для її утримання, а також витрат на утримання самих штучних споруд, оскільки, існування кабельної каналізації можливе лише при умові існування і належного функціонування самих штучних споруд.
Суд зазначає, що висновок експерта за результатами проведеного експертно-економічного дослідження №0930 від 22.08.2014 не є належним доказом у розумінні статей 32-34 ГПК України, а тому Позивачем за зустрічним позовом не доведений розмір щомісячної плати, яку він просить визначити як істотну умову при встановленні та використанні сервітуту.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача за зустрічним позовом, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої зустрічних позовних вимог, а тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -
1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02094, м. Київ, Червоногвардійська, 27-а; код ЄДРПОУ 34726705) усунути перешкоди у здійснені Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, Печерський р-н., Набережно-Печерська Дорога, будинок ; код ЄДРПОУ 03359018) права користування та розпоряджання мережевими (кабельними) каналами штучних споруд, які закріплені за ним на праві господарського відання.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (02094, м. Київ, Червоногвардійська, 27-а; код ЄДРПОУ 34726705) демонтувати свої кабелі, які розміщені в мережевих (кабельних) каналах штучних споруд, а саме:
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1033,7 м.п. прокладений на мосту Метро через р. Дніпро і мосту через Русанівську протоку;
- 2 (два) кабелі загальною довжиною 3189,4 м.п. прокладені на Московському мосту через р. Дніпро та р. Десенка;
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1256,0 м.п. прокладений на Південному мосту;
- 1 (один) кабель загальною довжиною 1543,2 м.п. прокладений на Мосту ім. Є.О. Патона;
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (02094, м. Київ, Червоногвардійська, 27-а; код ЄДРПОУ 34726705) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, Печерський р-н., Набережно-Печерська Дорога, будинок ; код ЄДРПОУ 03359018) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.. - судового збору.
5. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.09.2016 року.