номер провадження справи 12/75/16
22.09.2016 Справа № 908/1969/16
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/1969/16
за позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика”, м. Запоріжжя
про стягнення 18310,92 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 80 від 01.01.16 року
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 165/2-1 від 15.07.2016 року
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 року порушено провадження у справі № 908/1696/16 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до Публічного акціонерного товариства «Завод «Запоріжавтоматика» про стягнення плати за скид понаднормативних забруднень в сумі 18310,92 грн.
Від відповідача про справі 13.09.2016 року надійшло клопотання про припинення провадження у справі за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Безпосередньо в судовому засіданні 20.09.2016 року представником відповідача усно заявлено про відвід судді. Так, у судовому засіданні 20.09.2016 року з метою надання можливості заявникові викласти відвід у письмовій формі, згідно вимог ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 22.09.2016 року, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.
22.09.2016 року від відповідача по справі - Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” надійшов відвід судді.
Так, подана заява мотивована тими обставинами, що в судовому засіданні 13.09.2016 р., клопотання відповідача про припинення провадження по справі у відповідності до пункту 1-1 статті 80 ГПК України було проігнороване, процесуальне рішення по ньому не прийнято, а слухання продовжилось в звичному режимі. Разом з тим, заявник зазначає, що перед початком судового слухання по суті (друге засідання, що відбулося 13.09.2016 р.) не запропонував сторонам погодитись чи відмовитись від технічної фіксації судового процесу. В судовому засіданні, що відбулося 20.09.2016 р., в зв'язку з заявленим клопотанням Відповідача про технічну фіксацію судового процесу, здійснювалась технічна фіксація процесу, що потягло фактично слухання справи з самого початку - були оголошені позовні вимоги, Відповідачу було запропоновано оголосити повторно заявлене клопотання та інше. В зв'язку з тим, що в другому судовому засіданні був інший представник, що заявив свою некомпетентність в проведенні розрахунку суми позову, був втрачений суттєвий доказ по справі, з-за відсутності технічної фіксації судового процесу.
Крім того, суддя Смірнов О.Г. не вимагав від представника Позивача надання документів, які він витребував в попередньому судовому засіданні (13.09.2016 р.), а саме:
- нормативного акту, яким встановлювався норматив плати (виробнича собівартість), 2,232грн.,
- нормативного акту, яким встановлювався норматив плати (виробнича собівартість), 3,5604грн.,
- роз'яснювального нормативного акта про порядок визначення коефіцієнта перевищення (Кк), який дозволяв би порушувати порядок визначений «Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізування м. Запоріжжя», затверджених Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської Ради 20.05.2003 р. № 167.
- пояснень відносно на яких підставах виконувався розрахунок інженером-інспектором ІПВ КП «Водоканал», а не іншою посадовою особою,
- та інших усних клопотань Відповідача на підставі яких можливо встановить об'єктивність і законність суми позову.
В ухвалах суду по справі від 27.07.2016 р. (про порушення провадження по справі) та 01.09.2016 р. від сторін не вимагалось надання статутних та реєстраційних документів. Позивач їх взагалі не надав суду. Відповідачу не пропонувалось надати відзив на позовну заяву, а лише запропоновано надати пояснення.
Позовна заява від імені КП «Водоканал» подана представником за довіреністю. В судове засідання з'явився інший представник. За довіреністю представник, що подав позов, не мав права робити передоручення третій особі представництва інтересів які первинний представник представляв за дорученням. На думку Відповідача, це є порушенням вимог статей 244 (представництво за довіреністю) та 246 (довіреність юридичної особи) ЦК України. Суддя Смірнов О.Г. допустив іншого представника для участі в процесі, не прийнявши ніякого процесуального рішення за заявленим клопотанням представника Відповідача перед судовим засіданням.
В судових засіданнях 13.09.2016 р. та 20.09.2016 р. суддя Смірнов О.Г. під час розгляду спра ви проявив свою упередженість та не об'єктивність, не створив необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, не сприяв у реалізації Відповідачем як стороною спору прав, наданих Законом, що викликає сумніви у можливості постановлення судом законного та обґрунтованого рішення.
Так, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” про відвід судді за № 215/2-1 від 20.09.2016 року, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Фактично, станом на 20.09.2016 року розгляд справи № 908/1969/16 по суті не закінчено, а тому, кожна сторона має право надати будь-які докази на підтвердження своїх доводів, які підлягають оцінці судом з урахуванням приписів ст. 43 ГПК України.
Клопотання заявника в порядку ст. 80 ГПК України було прийнято судом до розгляду. Разом з тим, норми процесуального закону, що є чинними на час розгляду спору судом не зобов'язують суд за результатами розгляду кожного клопотання сторін в обов'язковому порядку приймати окремий процесуальний документ. Господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує суд в судовому засіданні вказувати причини відмови в задоволені клопотання або причини його задоволення.
Відповідно до приписів статті 84 ГПК України, описова частина судового рішення має містити окремий виклад, зокрема, клопотань сторін та їх представників, інших учасників процесу, у мотивувальній частині рішення вказуються, зокрема, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання сторін.
Отже, результати розгляду клопотань учасників судового процесу повинні відображатися в судовому рішенні, прийнятому по суті спору. Разом з тим, судом враховано, що клопотання в порядку ст. 80 ГПК України вирішується судом в процесі розгляду справи по суті спору.
Якщо ж господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), результати розгляду клопотання учасників судового процесу відображаються у відповідних ухвалах.
Обов'язкового винесення ухвали як окремого процесуального документа стосовно кожного (будь-якого) клопотання учасника процесу ГПК України не передбачає.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду. Однак, до суду не надходило клопотань, в т. ч. усних від учасників судового процесу щодо фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Усні заяви і клопотання учасників судового процесу повинні зазначатися в протоколі судового засідання, а результати розгляду таких клопотань (з викладенням стислого змісту останніх) мають відображатися у відповідних рішеннях та ухвалах господарського суду.
В судовому засіданні 13.09.2016 року було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.
Згідно з положеннями ст. 59 ГПК України подання до суду відзиву на позовну заяву є правом Відповідача, а згідно зі статтею 33 ГПК України саме на сторін покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Повноваження представника ОСОБА_3 на представництво інтересів Комунального підприємства «Водоканал» підтверджуються довіреністю № 59 від 18.02.2016 року, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи № 908/1969/16. При цьому повноваження вказаного представника були перевірені судом на початку судового засідання 13.09.2016 року, внаслідок чого вказаний представник був допущений до участі в судовому процесі як представник позивача - Комунального підприємства «Водоканал».
Згідно ч. 4 ст. 20 ГПК України, відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.
Зазначені Відповідачем в заяві обставини не є тими підставами, які чітко визначені в ч. 1 ст. 20 ГПК України та є основою для відводу судді. Разом з тим, заявником не надано конкретних доказів, які підтверджують зазначені в заяві обставини, в т.ч. щодо упередженності та необ'єктивності судді Сімрнова О.Г. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Однак, фактично, зміст заяви Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” про відвід судді містить лише припущення про упередження та необ'єктивність судді Сімрнова О.Г. та передчасні висновки щодо результату розгляду справи по суті.
В п. 1.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” підкріплено, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас згідно з ч. 3 ст.22 ГПК України сторони (так само і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
В даному випадку, з приведених вище обставин лише слідує, що Відповідач проявляє недобросовісність у користуванні правами та зловживання ними, а такі дії свідчать про наміри вчинення перешкод у розгляді справи № 908/1696/16 та спроби затягування судового процесу.
За таких обставин обґрунтування заявника не відповідають ст. 20 ГПК України, є безпідставними та спростовуються фактичними обставинами, а вище перелічені дії Відповідача у справі - Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” у своїй сукупності зводяться до того, щоб примусити суд вчиняти саме ті процесуальні дії, які йому необхідні, в т.ч. для затягування розгляду справи у часі.
Керуючись ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства “Завод “Запоріжавтоматика” № 2315/2-1 від 20.09.2016 року про відвід судді у справі № 908/1969/16 залишити без задоволення.
Суддя О.Г.Смірнов