ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
20 вересня 2016 року Справа № 913/875/16
Провадження №33/913/875/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК”, м.Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєронецьк Луганської області
про стягнення 16 417 грн 50 коп.,
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 29.12.2015;
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю “МІК” звернулося до господарського суду Луганської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит” про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 16417 грн 50 коп., нарахованих за період з жовтня 2015 року по червень 2016 року, з огляду на прийняте раніше у справі №913/994/15 рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2015 (яким було стягнуто інфляційні втрати, заявлені за попередній період прострочення), а також здійснені відповідачем проплати в межах виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.08.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 23.08.2016.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.08.2016 розгляд справи відкладено до 20.09.2016 у зв'язку з неявкою обох представників сторін, ненадання сторонами всіх необхідних документів для вирішення спору.
В судове засідання 20.09.2016 прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю та надав додаткові документи на підтвердження здійснених відповідачем часткових проплат на виконання рішення суду у справі у 913/994/15 у виконавчому провадженні.
Відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, під час розгляду спору не забезпечив участі повноважного представника у судових засіданнях від 23.08.2016 та 20.09.2016, не надав суду відзив на позовну заяву та додаткові документи, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також те, що від останнього не надходило обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, ухвалою суду явка не визнавалася обов'язковою, за висновком суду неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
У судовому засіданні від 20.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
31.01.2014 між сторонами у справі укладено договір поставки №141/14-4СА, на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується передати згідно з умовами даного договору покупцю (відповідачу) товар/продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, у кількості, в строки, по ціні та якісним характеристикам, погодженим сторонами в даному договорі та специфікаціях, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором (п.п. 1.1.,1.2. договору).
На виконання умов договору та специфікації №4/4 від 01.08.2014 позивач поставив відповідачу товар на суму 337379 грн 50 коп., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором та специфікацією, що підтверджено видатковою накладною від 08.10.14 №РН-10/08/16 на суму 337379 грн 50 коп. та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ №1806 від 07.10.2014.
Відповідач 29.12.2014 здійснив лише часткову оплату отриманого товару на суму 70000 грн, повністю прийнятий товар не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 267379 грн 50 коп.
Враховуючи зазначене, позивач просив стягнути суму основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні нарахування у зв'язку із допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі №913/994/15, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору, допущенням прострочення у виконанні грошового зобов'язання, позов задоволено частково, присуджено до стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" основний борг у сумі 267379 грн 50 коп., пеню в сумі 18545 грн 20 коп., 3% річних у сумі 6768 грн 73 коп., інфляційні втрати в сумі 109625 грн 60 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 6034 грн 78 коп. В іншій частині позову відмовлено.
На виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі №913/994/15 позивачу як стягувачу було видано наказ від 11.01.2016, який було пред'явлено для виконання до органу державної виконавчої служби.
Вищевказаним судовим рішенням було підтверджено наявність боргу відповідача перед позивачем у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань в частині проведення повного розрахунку з позивачем за придбану продукцію за договором поставки № 141/14-4СА та допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.
Таким чином, факт належного виконання позивачем зобов'язань за вказаним договором, зокрема, поставки відповідачу продукції не потребує повторного доведення, зокрема, і не потребує повторного доведення факт прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за даним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу продовження нарахування позивачем компенсаційних платежів на підставі ст.625 Цивільного кодексу України у зв'язку з допущеним простроченням відповідачем в частині проведення своєчасного та повного розрахунку за договором та непогашенням суми боргу протягом тривалого часу.
Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 16417 грн 50 коп., нарахованих за період з жовтня 2015 року по червень 2016 року (рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі № 913/994/15 стягнуто інфляційні втрати за період січень-вересень 2015 року).
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вказаного рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі № 913/994/15 ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь ТОВ «МІК» перерахувало:
- 7162,79 грн платіжним дорученням №178 від 15.03.2016;
- 4810,73 грн. платіжним дорученням №416 від 19.04.2016;
- 10054,54 грн. платіжним дорученням № 731 від 16.06.2016;
- 20000,00 грн. платіжним дорученням б/н від 21.07.2016.
Зазначене підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень та банківською випискою з рахунку позивача.
Отже, на теперішній час вищевказане рішення, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості є чинним та виконаним відповідачем частково.
Надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого розрахунку, позивач, будучи кредитором, якому прострочили виконання грошового зобов'язання, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, правомірно у відповідності до ст.625 ЦК України правильно визначив період прострочення для продовження нарахування інфляційних, нараховуючи інфляційні за кожний місяць періоду на суму боргу 256700,15 грн (сума боргу визначена з урахуванням здійснених відповідачем проплат на виконання рішення суду), без його переривання, що відповідає вимогам вказаної статті.
Суд зауважує про те, що здійснюючи розрахунок інфляційних нарахувань, позивачем враховано положення ст. 534 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Як вже зазначалося вище, на виконання рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2015 у справі № 913/994/15 ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на користь позивача було перераховано:
- 7162,79 грн. платіжним дорученням №178 від 15.03.2016;
- 4810,73 грн. платіжним дорученням №416 від 19.04.2016;
- 10054,54 грн. платіжним дорученням № 731 від 16.06.2016;
- 20000,00 грн. платіжним дорученням б/н від 21.07.2016.
Враховуючи положення ст.534 ЦК України, позивачем вірно зараховано здійснені проплати в рахунок погашення судового збору в сумі 6034,78 грн, 3% річних та пені в сумі 25313,93 грн, а решту грошових коштів в сумі 10679,35 грн. зараховано в рахунок погашення боргу.
Перевіривши розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено період нарахування інфляційних з жовтня 2015 року (з огляду на те, що рішенням суду були стягнуті інфляційні з січня 2015 по вересень 2015 року включно) по червень 2016 року включно. Розрахунок інфляційних нарахувань наведений позивачем в сумі 16417,50 грн за вказаний період є арифметично вірним.
Як вже зазначалося вище, частиною 2 ст. 625 ЦК України закріплено зобов'язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В даному випадку зобов'язання відповідача, як покупця, в частині своєчасного та повного проведення розрахунку із позивачем за поставлену йому продукцію виникли саме на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 141/14-4СА, а не на підставі рішення суду.
У зв'язку із допущеним відповідачем простроченням в проведенні повного розрахунку за договором, позивачем правомірно було заявлено до стягнення суму інфляційних втрат за весь час прострочення, зокрема, продовживши їх нарахування на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період після прийнятого судом у справі №913/994/15 рішення від 21.12.2015 у зв'язку із наявністю прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання та не повного погашення суми боргу протягом тривалого часу.
Оскільки відповідачем погашення основного боргу в сумі 267379,50 грн на час розгляду спору у даній справі було здійснено лише частково в межах виконавчого провадження (на суму 10679,35, враховуючи здійснені відповідачем проплати та зарахування їх позивачем на підставі вимог ст.534 ЦК України в рахунок відшкодування витрат позивача, пов'язаних із отриманням виконання - сплатою судового збору, відшкодування відсотків та неустойки, а також погашення частини основного боргу), позивачем обґрунтовано продовжено нарахування та заявляються до стягнення інфляційні в сумі 16417 грн 50 коп., нараховані протягом жовтня 2015 року - червня 2016 року у відповідності до ст. 625 ЦК України на суму боргу в розмірі 256700,15 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими, позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні нарахування в сумі 16417 грн 50 коп.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, буд.24а, ідентифікаційний код 37596090, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69-А, ідентифікаційний код 30105738, інфляційні втрати в сумі 16417 грн 50 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.09.2016.
Суддя О.В. Драгнєвіч