Справа № 360/2730/15-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.
Провадження № 22-ц/780/4861/16 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.
Категорія 20 19.09.2016
Іменем України
19 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді - Верланова С.М.,
суддів - Приходька К.П., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря - Бобка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Бородянської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки,
У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 04 січня 2014 року вона підписала договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 на ім'я свого сина ОСОБА_2, що посвідчений державним нотаріусом Бородянської районної нотаріальної контори. Зазначала, що під час укладання даного договору дарування відповідач ОСОБА_2 запевнив її, що цей договір укладено на нього та іншого її сина - ОСОБА_4, який постійно проживав зі своєю сім'єю у вказаному вище житловому будинку. Позивач вказувала, що вона 1929 року народження, у неї поганий зір і проблеми зі слухом, і про те, що вона підписала зазначений договір дарування тільки на одного сина ОСОБА_2 їй стало відомо після того, як останній виселив з житлового будинку ОСОБА_4 разом з його сім'єю та зняв їх з реєстрації.
Посилаючись на те, що договір дарування житлового будинку та земельної ділянки позивач підписала внаслідок помилки, просила визнати недійсним договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані по вул. Пархоменко, 19 у с.Блиставиця Бородянського району Київської області, що посвідчений державним нотаріусом Бородянської районної нотаріальної контори 04 січня 2014 року.
У ході розгляду даної справи представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявила клопотання про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи на підтвердження тих обставин, що позивач ОСОБА_3 не могла самостійно прочитати оспорюваний договір дарування житлового будинку від 04 січня 2014 року через захворювання зору.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року призначено комісійну судово-медичну експертизу та зупинено провадження у даній справі на час проведення експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відновити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року призначено комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи могла ОСОБА_3 самостійно прочитати договір дарування, укладений між нею та ОСОБА_2 04 січня 2014 року в Бородянській державній нотаріальній конторі з урахуванням виявлених у неї захворювань зору. Проведення вказаної експертизи доручено експертам Київського обласного бюро судово-медичної експертизи. При цьому, судом зупинено провадження у справі на час проведення даної експертизи (а.с.131).
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
У пункті 33 (абз.8) постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз'яснено, що застосовуючи пункти 2, 3, 5 частини першої статті 202 ЦПК відповідно про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту статті 157 ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.
Оскільки для проведення вказаної вище експертизи необхідний тривалий період часу, а обставини, для встановлення яких судом призначено експертизу, мають суттєве значення для вирішення справи, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про зупинення провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст.202 ЦПК України.
Отже, судом першої інстанції зупинено провадження у даній справі з додержанням вимог закону, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду в частині зупинення провадження у справі відсутні.
В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди відповідача з ухвалою суду в частині призначення комісійної судово-медичної експертизи, однак ухвала суду в цій частині відповідно до ст.293 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді