21 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Колодійчука В.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року,-
У березні 2015 року позивач - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «АКБ «Київ» звернувся до суду із позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи, просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,9 кв. м, що належить ОСОБА_4, шляхом проведення торгів та продажу предмета іпотеки за початковою ціною в сумі 842789 грн, яка визначена як заставна вартість предмету іпотеки в змінах та доповненнях від 25 квітня 2008 року до договору іпотеки від 3 березня 2007 року.
Позов мотивовано тим, що 3 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 108/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 300000 грн та 39600 доларів США строком по 2 березня 2010 року, зі сплатою 21 % на рік в гривні і 16% на рік в іноземній валюті.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, цього ж дня між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, згідно якого останній передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «АКБ «Київ» заборгованість за кредитним договором № 108/2007 від 3 березня 2007 року в розмірі 348089,13 грн та 43274,95 доларів США. Оскільки, вказане рішення ОСОБА_4 не виконував, унаслідок чого, станом на 19 лютого 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 350999,59 грн та 81401,05 доларів США. У зв'язку з наведеним, позивач - ПАТ «АКБ «Київ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року, позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» за кредитним договором № 108/207 укладеним між акціонерним комерційним банком «Київ» та ОСОБА_4 03 березня 2008 року у розмірі 831215,25 грн та 60454,29 долари США, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором укладеним 03 березня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Київ» та ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 1856, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 53,9 кв. м, що належить ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23 червня 2003 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 548 та зареєстровану Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02 червня 2003 року та записану у реєстрову книгу за № д.1151-157 за реєстровим № 4564-а. Встановлено початкову вартість предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 53,9 кв. м, для її подальшої реалізації в сумі 842789 грн, яка визначена як заставна вартість предмету іпотеки в змінах та доповненнях від 25 квітня 2008 року до іпотечного договору від 03 березня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тимошенко Л.А. зареєстрований в реєстрі за № 1856, які посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тимошенко Л.А. зареєстрований в реєстрі за № 1623. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Представник третьої особи, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «АКБ «Київ» заборгованість за кредитним договором № 108/2007 від 3 березня 2007 року в розмірі 348089,13 грн та 43274,95 доларів США. (а. с. 38-39).
Оскільки, вказане рішення ОСОБА_4 не виконував, утворилась заборгованість в розмірі 350999,59 грн та 81401,05 доларів США, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із того, що у зв'язку з невиконанням позичальником належним чином взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість, тому наявні правові підстави для задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Висновки судів узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року № 6-61цс15, яка, згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.
Посилання представника третьої особи, про порушення прав малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо не залучення представників служб у справах дітей, обґрунтовано не взято апеляційним судом до уваги, оскільки звернення на предмет іпотеки не порушує права ОСОБА_8, так як останній на час укладення договору іпотеки не був зареєстрований у спірній квартирі та не мав на неї будь-яких прав. Вказане підтверджується, наявною в матеріалах справи довідкою форми №3 комунального підприємства з утримання житлового фонду Святошинського району м. Києва ЄРЦ філія №806 від 29 вересня 2012 року № 1528, із якої убачається, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований в спірній квартирі 17 липня 2012 року, натомість договір іпотеки був укладений між банком та ОСОБА_4 3 березня 2007 року (а. с. 40).
Висновки суду в цій частини узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-384цс15. Якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.
Неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої, малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїм правом законного представника дитини, а може спричинити інші наслідки, передбаченні законодавством та які застосовуються органами опіки та піклування.
При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Інші доводи касаційної скарги аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі, були предметом перевірки апеляційним судом та обґрунтовано відхилені.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Умнова
В.М. Колодійчук
Ю.Г. Іваненко