03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 752/3312/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/9253/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шкірай М.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
22 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,
при секретарі - Аршакян Р.Т.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» про визнання недійсним пункту договору та стягнення суми страхового відшкодування ,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним пункт 6.16 Договору добровільного страхування № ВВ-225-а/15/ЗП/ПП, укладеного ОСОБА_3 25 грудня 2015 року з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнівес».
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_3 частину невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 36657 грн. за договором добровільного страхування.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задовоелнні позову, вважаючи що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що у лютому 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним пункту договору та стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 25 грудня 2015 року нею, як власником легкового автомобілю Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, було укладено з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» договір добровільного страхування наземного транспорту програма «Оптима» № ВВ-225-а/15/ЗП/ПП зі строком дії з 27 грудня 2015 року до 26 грудня 2016 року, предметом якого є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням легковим автомобілем Toyota Camry, 2008 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 3456 см3, № кузова НОМЕР_2 та встановленим на ньому додатковим обладнанням.
1 січня 2016 року приблизно о 01 год. 45 хв. по вулиці Лермонтова в місті Запоріжжя сталася ДТП за участю вказаного автомобіля, в результаті якої транспортний засіб Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав значні технічні пошкодження.
Відповідно до п. 6.6 Договору, розмір страхового відшкодування при пошкодженні транспортного засобу, окрім випадків повної (конструктивної) загибелі визначається виходячи із розрахованого розміру збитків. На підставі рахунків, виставлених рекомендованою відповідачем станції технічного обслуговування від 14 січня 2016 року № 5 та від 2 лютого 2016 року № 5/1 розмір збитків, завданих внаслідок пошкодження транспортного засобу склав 73314,00 грн., проте відповідач відмовив у виплаті 50 % страхового відшкодування.
Умови договору, які стали підставою для відмови у виплаті частини страхового відшкодування, а саме п. 6.16 Договору і саму відмову у виплаті 36657,00 грн. страхового відшкодування позивач вважає незаконними.
У зв'язку із викладеним, просила визнати недійсним пункт 6.16 договору добровільного страхування наземного транспорту програма «Оптима» № ВВ-225-а/15/ЗП/ПП, укладеного між ОСОБА_3 та ПрАТ «Юнівес» 25 грудня 2015 року, стягнути з відповідача на її користь частину невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 36657 грн. та судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 25 грудня 2015 року уклала з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» договір добровільного страхування наземного транспорту програма «Оптима» № ВВ-225-а/15/ЗП/ПП зі строком дії з 27 грудня 2015 року до 26 грудня 2016 року, предметом якого є її майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням легковим автомобілем Toyota Camry, 2008 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 3456 см3, № кузова НОМЕР_2 та встановленим на ньому додатковим обладнанням.
1 січня 2016 року приблизно о 01 год. 45 хв. по вулиці Лермонтова в місті Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, керував яким на законних підставах ОСОБА_4
В результаті ДТП автомобіль Toyota Camry, власником якого є позивач, отримав значні технічні пошкодження. Розмір збитків, завданих внаслідок пошкодження транспортного засобу склав 73314,00 грн.
Відповідно до п. 6.5 вказаного договору, розмір страхового відшкодування при пошкодженні транспортного засобу, окрім випадків повної (конструктивної) загибелі визначається виходячи із розрахованого розміру збитків. Таким чином, розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті позивачу складає 73314,00 грн.
Відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 36657,00 грн., тобто 50 % від розміру страхового відшкодування, яке належить до виплати позивачу.
Виплату 50 % від розміру страхового відшкодування, яке належить до виплати позивачу, відповідач мотивував тим, що згідно п. 4.1.2 Договору в разі настання страхової події страхувальник/експлуатант зобов'язаний з місця події негайно, але не пізніше 2-х годин з моменту, коли стало відомо про настання події особисто або за допомогою третіх осіб, повідомити представника страховика, викликати на місце події відповідні компетентні органи та діяти у відповідності з інструкціями представника страховика, якщо вони надані при повідомленні про подію. Пунктом 6.16. Договору передбачено, що у випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення представника страховика про подію розмір страхового відшкодування зменшується на 50%.
У зв'язку з тим, що було повідомлено про факт настання ДТП із запізненням, а саме 2 січня 2016 року о 14 год. 13 хв., було зменшено розмір страхового відшкодування на 50%.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 вчасно повідомлено відповідача про настання страхову відшкодування, - протягом п'яти робочих днів, відповідно до договору добровільного страхування.
Відповідно до ч.1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Такі ж положення передбачені ст. 16 закону України «Про страхування».
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України та п. 5 ч. 1 ст. 21 закону України "Про страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачено підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватися окремо у кожному випадку.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що ОСОБА_4 не було вчасно повідомлено про настання страхового випадку, а саме протягом 2 годин після настання ДТП, оскільки Законом України «Про страхування» встановлено 5-ти денний термін для подачі заяви про страховий випадок. Таким чином, ОСОБА_4 дотримано вимоги чинного законодавства щодо повідомлення страховика щодо настання страхового випадку.
Посилання апелянта на те, що зменшення суми страхового відшкодування на 50% є умовою договору, укладеного між сторонами не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зазначений пункт договору є несправедливим та суперечить вимогам чинного законодавства про страхування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсним пункту 6.16 Договору добровільного страхування № ВВ-225-а/15/ЗП/ПП та стягнення страхового відшкодування.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді