03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 759/16734/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/8195/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
22 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхов В.В., Прокопчук Н.О.
при секретарі - Аршакян Р.Т.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» про захист прав споживачів та стягнення неустойки, -
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 1 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 6090 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить суд рішення скасувати, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права, не враховано, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Судом встановлено, що у жовтні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення неустойки та просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» неустойку за прострочення виконання зобов'язання за договором № 577 про участь у фонді фінансування будівництва від 27 вересня 2010 року в розмірі 2975400 грн.
При поданні позовної заяви позивач посилалася на Закон України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 22 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Стягуючи судові витрати з позивача на користь держави, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про судовий збір» від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано роз'яснення, які викладені у п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року (зі змінами) «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», оскільки зазначені роз'яснення стусуються Закону України «Про судовий збір» в редакції до 1 вересня 2015 року.
Посилання апелянта на положення Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними з огляду на наступне.
Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір»
Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не передбачено.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.
Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що позивача не було належним чином повідомлено про вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, що позбавило її права надати свої пояснення, оскільки зазначені обставини не є підставою для скасування додаткового рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки додаткове рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Додаткове рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді