21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Профіт-Контроль» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06.07.2016 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на сільськогосподарську техніку, яка належить ТОВ «Профіт-Контроль» (39674793), у вигляді заборони користуватися та розпоряджатися цим майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції представник власника майна, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2016 року.
В своїй апеляційній скарзі вказує на те, що майно, на яке накладено арешт, є власністю ТОВ «Профіт-Контроль» та придбано товариством на підставі договору купівлі-продажу. Ухвалою слідчого судді, на думку апелянта, незаконно обмежено право власності товариства на згадане майно, таке обмеження є нераціональним та неспіврозмірним до завдань кримінального провадження. Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2016 року задоволено клопотання ТОВ «Профіт-Контроль» та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2015 року на ту ж саму сільськогосподарську техніку у тому ж кримінальному провадженні. Тобто судом першої інстанції вже встановлено відсутність підстав для накладення арешту на вказане майно.
Також враховуючи те, що розгляд клопотання слідчого проводився у відсутність представника власника майна, про постановлення оскаржуваного рішення стало відомо вже після закінчення строку на апеляційне оскарження, то відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.
Заслухавши доповідь судді, доводи представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено та апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 06.07.2016 року було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
06.07.2016 року слідчий групи слідчих ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на сільськогосподарську техніку, яка належить ТОВ «Профіт-Контроль» (39674793), посилаючись на зазначене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майно може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі цього майна.
06.07.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є доказом вчиненого кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №12014000000000464 зареєстроване ще 09.10.2014 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Профіт-Контроль» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні службові особи вказаних підприємств в статусі підозрюваного не перебували, в зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.
Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.
Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.
Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчинених злочинів, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Профіт-Контроль», то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на норму КПК України, що є грубим порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.
Крім того, в матеріалах судового провадження містить копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2016 року, якою було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2015 року на теж саме майно, належне ТОВ «Профіт-Контроль», яке на даний час є предметом розгляду. При цьому, підставою для скасування накладеного арешту зазначалось про не встановленість причетності ТОВ «Профіт-Контроль» до злочинних дій, які є об'єктом кваліфікації у кримінальному провадженні.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу директора ТОВ «Профіт-Контроль» ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року, якоюзадоволено клопотання слідчого групи слідчих ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на сільськогосподарську техніку, яка належить ТОВ «Профіт-Контроль» (39674793) - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого групи слідчих ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, а саме на сільськогосподарську техніку, яка належить ТОВ «Профіт-Контроль» (39674793), - відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2609/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1