Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Клочко І.В.
№ 22-ц/796/11782/2016 Доповідач - Борисова О.В.
справа № 754/8112/16-ц
м. Київ
15 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Соколової В.В.
при секретарі: Дука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року про передачу справи на розгляд до іншого суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні,-
У червні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.07.2016 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні направлено за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про направлення даної справи до іншого суду за підсудністю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновок суду про те, що даний позов було прийнято та відкрито провадження у справі з порушення правил підсудності є помилковим, оскільки відповідно до ч.9 ст.110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєтрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), а тому оскільки останньою відомою реєстрацією місця проживання відповідача ОСОБА_2 було: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Деснянського району м. Києва, апелянт вважає, що даний позов було пред'явлено за правилами підсудності згідно з ч.9 ст.110 ЦПК України.
Зазначає, що клопотання про передачу справи за підсудністю відповідач не заявляла, а тому висновок суду першої інстанції про передачу справи до Носівського районного суду Чернігівської області є помилковим.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Передаючи справу до Носівського районного суду Чернігівської області суд першої інстанції виходив з того, що до початку розгляду справи по суті виявилось, що позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно з п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо після відкриття провадження і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
З системного аналізу даної статті вбачається, що її застосування можливе в разі відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з даним позовом до Деснянського районного суду м. Києва, зазначав в позовній заяві адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2: АДРЕСА_1 та додав копію паспорта останньої, з якої також вбачається вищевказана адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2
При цьому судом першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.122 ЦПК України запит до адресного бюро щодо встановлення місця реєстрації відповідача не направлявся.
А тому до суду з відповідного органу не надходила інформація, яка б надавала або б не давала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 20.02.2016 року була знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та того ж дня місцем проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що вказану позовну заяву було прийнято з порушенням правил підсудності та про передачу справи до Носівського районного суду Чернігівської області, оскільки зміна місця проживання відповідача ОСОБА_2 відбулось до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Доводи апелянта про те, що судом порушено норми процесуального права при вирішенні питання щодо передачі справи на розгляд до іншого суду, так як відповідачем клопотання про передачу справи за підсудністю за п.1 ч.1 ст.116 ЦПК України не заявлялося колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції була передана справа за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.116 ЦПК України
Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Отже, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді