Справа № 369/8127/16-ц
Провадження № 6/369/230/16
02.09.2016 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Усатова Д.Д.,
при секретарі Кузьменко П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1, -
У вересні 2016 року головний державний виконавець ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області звернувся до суду з даним поданням. Свої вимоги мотивував тим, що у відділі державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист 369/4301/13-ц від 29.11.2013 року, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» заборгованість у розмірі 29473,40 грн
В ході примусового виконання встановлено, що боржники рішення суду не виконують в самостійному порядку.
Згідно актів державного виконавця від 14.12.2015 р. та 14.10.2016 р. виявлено, що державного виконавця та представника стягувача до приміщення з метою огляду та опису майна,яке підлягає реалізації мешканці домоволодіння не допустили.
Посилаючись на вищевикладене заявник просив суд вирішити питання про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1,що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район,с. Бузова,вул. Дніпровська,24-Б.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи при виконанні судових рішень вирішується судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння за поданням державного виконавця.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні подання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2013 р. Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “ПЗУ України” в рахунок по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, якості різниці в розмірі 29 244 (двадцять девять тисяч двісті сорок чотири гривні) 00 копійки.
Стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “ПЗУ України” - судовий збір у розмірі - 229,40 грн., (двісті двадцять дев'ять гривень) 40 коп.
04.09.2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого документа.
Згідно актів державного виконавця від 14.12.2015 р. та 14.10.2016 р. виявлено, що державного виконавця та представника стягувача до приміщення з метою огляду та опису майна,яке підлягає реалізації мешканці домоволодіння не допустили.
З інформаційної довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо субєкта №66402629 від 22.08.2016 року вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на домоволодіння що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Дніпровська,24-Б.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обовязком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобовязань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Відповідно до частин 25, 7 ст. 52 Закону № 606-ХІV стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобовязаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Зі змісту ст. 376 ЦПК вбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб.
Отже, як вбачається з аналізу ст. 52 Закону та ст. 376 ЦПК, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.
У судове засідання виконавець не зявився, матеріалів виконавчого провадження суду не надав. Не надано пояснень щодо неможливості виконання рішення суду іншим чином. Відсутні будь-які дані щодо зясування доходу боржників, наявність грошових коштів, іншого майна.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.ст. 376, 208-223 ЦПК України, -
У задоволенні подання головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про примусове входження до житла боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.Д.Усатов