ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 вересня 2016 року м. Київ № 826/25885/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Келеберди В.І., при секретарі Дробчак В. М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Національної парламентської бібліотеки України у справі
за позовом ОСОБА_1
до Національної парламентської бібліотеки України
про про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної парламентської бібліотеки України про визнання протиправними дії Національної парламентської бібліотеки України, які полягають у ненаданні ОСОБА_1 на його запит від 25.09.2015 №420 публічної інформації, що запитувалася; зобов'язання Національну парламентську бібліотеку України надати ОСОБА_1 на його запит на інформацію від 25.09.2015 №420 публічну інформацію, що запитувалася.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Разом з цим, в судове засідання 31.05.2016 на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Так, здійснюючи розгляд справи в порядку письмового провадження судом встановлено, що у своїх письмових запереченнях Національна парламентська бібліотека України клопотала про закриття провадження в адміністративній справі №826/25885/15.
Вказане клопотання мотивовано тим, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи по суті подане клопотання суд звертає увагу на наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, в контексті приписів ч. 1 ст. 12 Закону №2939-VI є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною 3 ст. 23 Закону №2939-VI встановлено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі спори щодо правовідносин, пов'язаних з доступом до публічної інформації, в яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність розпорядників публічної інформації, в тому числі й у разі, якщо такими розпорядниками є не суб'єкти владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі №826/16864/15.
Статус бібліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні. Цей Закон гарантує право на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти, що зберігаються в бібліотеках визначено Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995 № 32/95-ВР (далі - Закон № 32/95-ВР у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 вказаного закону визначено, що бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки, бібліотечна послуга - результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
В той же час, згідно п. 1.3. статуту Національної парламентської бібліотеки України, що затверджений наказом Міністерства культури України від 05.06.2012 №578 бібліотека перебуває у сфері управління Міністерства культури України.
Указом Президента України від 06.04.2011 № 388/2011 затверджено Положення про Міністерство культури України.
Відповідно до п. 1 вказаного положення Міністерство культури України (Мінкультури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінкультури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері кінематографії, формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України.
З вказаного слідує, Міністерство культури України, як центральний орган виконавчої влади (суб'єкт владних повноважень), що реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, до сфери управління якого входить Національна парламентська бібліотека України надало останньому повноваження щодо забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що Національна парламентська бібліотека України є розпорядником, в розумінні вимог Закону №2939-VI, публічної інформації, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що знаходиться у володінні останньої, зокрема, щодо виконанням нею своїх обов'язків із забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Національної парламентської бібліотеки України про закриття провадження в адміністративній справі №826/25885/15.
Керуючись положеннями ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні клопотання Національної парламентської бібліотеки України про закриття провадження в адміністративній справі №826/25885/15 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвалу направити сторонам.
Суддя В.І. Келеберда