21 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1376/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря Гайдука С.В.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Меженного О.С.,
третьої особи ОСОБА_4,
представника третьої особи, - ОСОБА_4 ОСОБА_5,
представника Органу опіки та піклування Ларченко О.М.,
Деснянської районної у м. Чернігові ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання незаконною та скасування реєстрації місця проживання,
28.07.2016 ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7) звернулась до суду з адміністративним позовом до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - Відділ) та просить визнати незаконною та скасувати реєстрацію місця проживання у АДРЕСА_1: ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Свої вимоги мотивує тим, що 18.09.2013 нею було надано згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 та її малолітніх дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9 в квартирі АДРЕСА_1. Однак, така реєстрація, на думку позивача, порушує її права як квартиронаймача та здійснена відповідачем з порушенням Порядку реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012 № 1077, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 № 470, Житлового кодексу України.
В судовому засіданні судом на обговорення було поставлено питання щодо дотримання ОСОБА_7 строків звернення до суду, визначених ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно вищезазначеного питання, представники позивача пояснили, що надаючи 18.09.2013 згоду на реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 та її малолітніх дітей, ОСОБА_7 не усвідомлювала наслідків такої реєстрації у зв'язку із юридичною необізнаністю і вважала її тимчасовою, крім того, підписала пусті бланки. В 2015 році під час розгляду Деснянським районним судом м. Чернігова цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про виселення останньої було встановлено, що саме наявність вищевказаної згоди стала підставою для реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 та її дітей.
Представники позивача зазначили, що лише в 2016 році під час ознайомлення з матеріалами справи № 750/11479/15-ц за позовом ОСОБА_7 до Комунального підприємства «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії ними було досліджено заяву про реєстрацію місця проживання, встановлено, на їх думку, порушення її прав, що стало підставою для звернення до Чернігівського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Враховуючи наведене вважають, що позивачем не було порушено строк звернення до суду.
Представник відповідача зазначив, що Відділ під час здійснення реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та її малолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1 діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законодавством України. Зазначив, що позивач не могла підписати пустий бланк та надав суду на огляд оригінал заяви про реєстрацію місця проживання від 18.09.2013. вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому його адміністративний позов має бути залишений без розгляду.
Ухвалою суду від 01.08.2016 до участі у справі залучено третіх осіб: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради.
Третя особа - ОСОБА_4 та її адвокат зазначили, що позивач в 2014 році зверталася до суду з позовом про виселення ОСОБА_4 та її малолітніх дітей з квартири. За результатами розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_7 не оспорювала законність дій Відділу, а вказувала на свою помилку в діях щодо вселення вищевказаних осіб в квартиру та реєстрації в ній. Враховуючи наведене вважають, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов має бути залишений без розгляду.
Представник третьої особи - Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради підтримав пояснення ОСОБА_4 та її представника та просив залишити адміністративний позов ОСОБА_7 без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить залишити без розгляду, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, реєстрація місця проживання ОСОБА_4 та її малолітніх дітей в квартирі АДРЕСА_1 відбулась 18.09.2013, після отримання на це згоди ОСОБА_7, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 16). Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивач неодноразово з кінця 2014 року зверталась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовами, в тому числі і щодо виселення ОСОБА_4 та її дітей із квартири. Суд звертає увагу, що як доказ правомірної реєстрації ОСОБА_4 надавалася в судові засідання вищевказана заява.
Так, зокрема, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.03.2015 № 750/13051/14 (провадження № 2/750/480/15) у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9 про виселення встановлено, що «реєстрація у спірній квартирі відповідача та її малолітніх дітей відбувалась на підставі письмової заяви ОСОБА_7 від 18.09.2013, поданої начальникові Деснянського РВ у м. Чернігові УДМС в Чернігівській області». Крім того, зазначено про «помилковість дозволу на вселення ОСОБА_4 та її дітей до спірної квартири у зв'язку з необізнаністю позивача про юридичні наслідки вселення інших осіб до квартири, яка не є її власністю» (а.с. 57-58).
З наведеного вбачається, що ще під час розгляду Деснянським районним судом м. Чернігова вищевказаної справи (березень 2015 року) позивач знала про свої порушені права (свободи, інтереси) та наслідки їх порушень. Проте адміністративний позов до суду позивачем подано лише 28.07.2016 (вх. № 8392/16), що підтверджується відміткою канцелярії суду про отримання позову.
Суд вважає необґрунтованим посилання представників позивача на ту обставину, що вони дізнались про порушені права ОСОБА_7 лише на початку лютого 2016 року, після їх ознайомлення з матеріалами справи № 750/11479/15-ц (провадження № 2/750/320/160), оскільки чинне законодавство України не ставить плинність строку звернення особи з позовом до суду в залежність від моменту, коли її представник/представники дізнались про порушені права довірителя. Лише день коли особа (позивач) повинна була дізнатися (дізналась) про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) є часом з якого починається відлік строку для звернення до суду.
Таким чином, вищенаведене свідчить про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Документів, які свідчили б про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали їй звернутися за захистом порушених прав у строки встановлені законом, також немає. Клопотання про поновлення строку звернення до суду, відсутнє.
Згідно із частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Пунктом дев'ятим частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З огляду на вказані обставини, враховуючи відсутність доказів в обґрунтування поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України строк звернення до суду, а тому адміністративний позов ОСОБА_7 до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання незаконною та скасування реєстрації місця проживання має бути залишений без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 99, 122, 155, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_7 до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області, треті особи: ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання незаконною та скасування реєстрації місця проживання - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Бородавкіна