Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
22 вересня 2016 р. Справа № 820/3255/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, в якому просить суд зобов'язати Територіальне управління ДСА України в Харківській області (код ЄДРПОУ 26281249) здійснити перерахунок заробітної плати та виплатити її в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу:
- за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України «Про прокуратуру»),
- за період з 29.03.2015 по 08.09.2015 включно відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"),
- за період 09.09.2015 по 31.12.2015 виходячи з посадового окладу - 0,3 від місячного посадового окладу судді місцевого суду без 50-відсоткового зменшення, з врахуванням фактично виплаченої заробітної плати.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вона обіймає посаду секретаря судового засідання Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з 03.09.2009 року по теперішній час.. ОСОБА_1 має 11 ранг державного службовця. Також позивачем зазначено, що у період з 26.10.2014 по 31.08.2015 року її заробітна плата нараховувалась, виходячи з посадового окладу у розмірі 1218,00 грн, з 01.09.2015 року по 08.09.2015 року - 1378,00 грн, а з 09.09.2015 року по 31.12.2015 року - 2067,00 грн, що не відповідає законодавству про оплату праці працівників апарату судів, оскільки 14 жовтня 2014 року прийнято Закон України "Про прокуратуру", згідно якого визначено розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Отже, на думку позивача, це свідчить про порушення його прав. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Представник відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що діючим законодавством дійсно закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Однак, законодавчого механізму реалізації даного права немає, так як не внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Відповідачем, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Харківській області, здійснюється управління бюджетними асигнуваннями та реалізуються будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет, але на даний час, відповідних призначень немає. У відповідача не має юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Також, на думку відповідача, вирішення спірного питання позивача виходить за межі компетенції відповідача, так як, передусім, потребує законодавчого врегулювання. Дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку заробітної плати свідчать про неможливість реалізації такого права на даний час, у зв'язку з відсутністю правового механізму, а не про позбавлення такого права.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, разом із позовними вимогами просив суд розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача, Апеляційного суду Харківської області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданому через канцелярію суду листі просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача, Державної судової адміністрації України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.09.2009 року і по теперішній час працює в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області на посаді секретаря судового засідання, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією трудової книжки (а.с. 12-13).
ОСОБА_1 має 11 ранг державного службовця.
Згідно з розпорядженням КМУ № 88-р від 24.02.2003 року посада секретаря судового засідання віднесена до 6-ї категорії посад державних службовців, посада помічника голови суду віднесена до 5-ї категорії посад державних службовців.
Законом України від 14.10.2014 р. № 1697-VII "Про прокуратуру" внесено зміни до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" шляхом її доповнення абзацом другим щодо встановлення розмірів посадових окладів працівників апаратів судів.
Згідно з пунктом 2 частини тринадцятої розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього закону, мав внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим законом, у тому числі з метою забезпечень збільшення видатків Державного бюджету України на оплату у розмірі, не меншому ніж передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Також законом України "Про забезпечення права па справедливий суд" № 192-VІІІ затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" набрав чинності 28.03.2015 р.
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що норми і положення частини першої штаті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.
Одночасно, частиною п'ятою статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України "Про державну службу".
Відповідно до положень частин сьомої, восьмої статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідно до приписів ст. 13 Закону України від 24 березня 1995 року "Про оплату праці" оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
За правилами статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції до 28 березня 2015 року), фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України.
Відповідно до приписів ст. 143 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015 року установлено, що норми і положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена постановою № 268, зокрема Додатком 47, який залишався незмінним до 9 вересня 2015 року.
Отже, саме на Кабінет Міністрів України покладені абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII Закону "Про прокуратуру" та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону "Про забезпечення права па справедливий суд" обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк, які останнім не виконані.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про державний бюджет, має наслідком, крім зменшення асигнувань на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, також і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 16 січня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та "Про державний бюджет України на 2015 рік", видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26 жовтня 2014 року), частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 28 березня 2015 року) не передбачено, Державна судова адміністрація України та як наслідок Апеляційний суд Харківської області не мали правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Зазначена позиція суду щодо застосування норм матеріального права узгоджується з висновками викладеними у рішеннях Верховного Суду України від 12 липня 2016 року справа № 21-1726а16, від 13.07.2016 року у справах № 21-1488а16, № 21-1888а16.
Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 69-71, 94, 160 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Нуруллаєв І.С.