Дата документу 15.09.2016
Справа № 320/5932/16-ц
Провадження № 2/320/3669/16
2016 рік
15 вересня 2016 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області про звільнення майна з-під заборони,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області про звільнення майна з-під заборони.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, не зрозуміло, з чого саме виходила позивач, залучаючи до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_2 міську раду Запорізької області. При цьому взагалі не зрозуміло, яких саме прав та інтересів відповідача стосується поданий позов та чому саме міська рада повинна відповідати за цим позовом.
Також, позивачем не враховані положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовий аналіз яких дає підстави для висновку про те, позови про внесення, виключення, зміну, скасування будь-яких записів в Державному реєстрі прав пред'являються до відповідного державного реєстратора суб'єкта державної реєстрації прав, що діє в установленому законодавством порядку. Однак, державний реєстратор до участі у справі взагалі не залучений.
Крім того, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на підтвердження кожної обставини.
Зокрема, позивач, зазначаючи про ліквідацію Мелітопольського заводу ПО «Старт», в позовній заяві не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин, зокрема про те, коли саме було ліквідоване це підприємство, а також про відсутність його правонаступника. При цьому взагалі жодних документів, які б підтверджували зазначені обставини, до позову не додано.
Вказані недоліки перешкоджають розгляду справи.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Запорізької області про звільнення майна з-під заборони - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: