Справа № 2-а-1634/09/0108
Іменем України
06 жовтня 2009 р. «08» годин «20» хвилин м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Цветкова О. Я.
при секретарі - Пшеничній Г. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Керч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Східно-Кримського регіону Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування необхідності сплати шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,
Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача - Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Східно-Кримського регіону Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування необхідності сплати шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з підстав, зазначених у позові. Позов мотивований тим, що відповідач повинен був діяти згідно з вимогами ст. 144 Земельного кодексу України, тобто, спочатку надати строк для усунення порушення, а вже після неприйняття заходів щодо усунення порушень, - притягти винну особу до адміністративної відповідальності. Крім того. Позивач вказує на той факт, що протокол не відповідає вимогам Інструкції, затвердженої наказом № 205 від 28.04.2009 р., щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Вважає, що позивач не повинен відшкодовувати заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки шкоду. У судовому засіданні уточнював позовні вимоги, але згодом відмовився від уточнених позовних вимог та у судовому засіданні підтримав первісні позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, пояснень чи заперечень з приводу позовних вимог не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі документів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 липня 2009 року на підставі Акту обстеження земельної ділянки від 27.07.2009 р. (а.с.7) та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.07.2009 р. (а.с.8) було складено протокол № 004399 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення вимог Земельного кодексу України, що виразилось у самовільному зайнятті та використанні земельної ділянки (а.с.9).
27 липня 2009 року Державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель відділу Східно-Кримського регіону Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим Ніколаєвим М. В. на підставі ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП було винесено постанову № 004399 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.10).
У той же день позивачу було видано припис № 005016 про усунення порушень (а.с. 11) та виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 800,82 грн. (а.с.12).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" даний термін викладено у такій редакції: "самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".
У частині третій статті 125 Земельного кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що позивач дійсно використовував земельну ділянку площею 0,0240 га в районі вул. Вокзальне шосе, 113 у м. Керч. Цей факт підтвердив також позивач у судовому засіданні.
З письмової заяви позивача на адресу Держземінспекції від 25.08.2009 р., яка була підписана також сусідами позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.20), також вбачається, що позивач використовував земельну ділянку але на виконання припису усунули порушення земельного законодавства та більше не використовують вказану земельну ділянку.
У матеріалах справи відсутні документи, які б надавали позивачу право використовувати цю земельну ділянку, отже в сенсі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст. 125 Земельного кодексу України таке використання земельної ділянки позивачем є самовільним зайняттям земельної ділянки. Позивач підтвердив в судовому засіданні той факт, що не звертався до міської ради з заявою про надання дозволу на використання земельної ділянки та оформлення необхідних документів.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України N 2768-III від 25.10.2001 р. громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
Таким чином, дії Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Східно-Кримського регіону Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим щодо виявлення факту адміністративного правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП є правомірними, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на той факт, що відповідач повинен був діяти згідно з вимогами ст. 144 Земельного кодексу України, тобто, спочатку надати строк для усунення порушення, а вже після неприйняття заходів щодо усунення порушень, - притягти винну особу до адміністративної відповідальності, суд не бере до уваги з наступних підстав.
Стаття 144 Земельного кодексу України міститься у главі 22 цього кодексу «Припинення прав на землю». Отже ця стаття регулює дії державного інспектора по використанню і охороні земель у разі виявлення порушень земельного законодавства особами, які мають права на землю (право власності або право користування), у випадках, встановлених главою 22 Земельного кодексу України. Отже приписи статті 144 Земельного кодексу України не застосовуються в разі виявлення факту самовільного зайняття земельної ділянки.
Доводи позивача про порушення вимог Інструкції, затвердженої наказом № 205 від 28.04.2009 р., щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, спростовуються матеріалами справи, тому що протокол про адміністративне правопорушення містить усі необхідні відомості, визначені ст. 256 КУпАП.
Що стосується вимоги позивача скасувати необхідність сплатити шкоду, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів не передбачений ані ст. 105 КАС України, ані ст. 16 Цивільного кодексу України. Крім того, розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки не може бути віднесений до рішень або дій суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення, отже відсутні правові підстави для скасування необхідності сплачувати шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів факт неправомірного притягнення його до адміністративної відповідальності за допомогою доказів у сенсі ст. 251 КУпАП та ст. 69 КАС України, крім того позивач підтвердив факт самовільного зайняття ним земельної ділянки, отже постанова № 004399 від 27.07.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. є законною та обґрунтованою, тому скасуванню не підлягає. Вимоги щодо скасування необхідності сплачувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, також не підлягають задоволенню з наведених підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення постанови у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Протягом 10 днів з дня прийняття постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд АР Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Я. Цветков