ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.09.2016Справа №910/13330/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс"
про стягнення 22 064,38 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Давиденко Я.Г. (довіреність № 18/07-01 від 18.07.2016)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "НК СЕРВІС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (відповідач) про стягнення 22 064,38 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 70Н від 01.01.2015, у зв'язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 22064,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 порушено провадження по справі № 910/13330/16 та призначено її до розгляду на 30.08.2016.
30.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 згідно із ст. 77 ГПК України розгляд справи № 910/13330/16 відкладено на 20.09.2016.
Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2016 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.
У відповідності до п. 3.9., п.п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Представник відповідача в судове засідання 20.09.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з посиланням на вибуття адресата. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 20.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (відповідачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК СЕРВІС" (позивачем, постачальником) укладено договір №70Н з протоколом розбіжностей від 01.01.2015, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець зобов'язаний приймати, розміщувати в торговій мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) і оплачувати продукцію (в подальшому - товар) на умовах даного договору.
Згідно із п. 2.1. договору ціна і асортимент товару затверджуються специфікацією товару на основі пропозицій постачальника.
Постачальник зобов'язався поставити товар покупцю по цінам, що не перевищують ціни, погоджені сторонами в специфікації.
Відповідно до п. 5.1., п. 5.2. договору, покупець зобов'язаний прийняти товар в установленому договором порядку. Здійснювати оплату товару на умовах даного договору або його доповнень.
Додатковою угодою до договору №70Н від 01.01.2015 було внесено зміни до п. 3.1. договору та визначено, що покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою 45 (сорок п'ять) календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника тільки у розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятницю. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в який сума коштів, які підлягають оплаті, списується з рахунків покупця на рахунок постачальника.
Відповідно до видаткових накладних №КВ-0019895 від 31.03.2016 на суму 7 103,77 грн., № КВ-0020243 від 07.04.2016 на суму 5 563,22 грн., №КВ-0020663 від 14.04.2016 на суму 3 899,59 грн., №КВ-0021027 від 21.04.2016 на суму 2 590,92 грн., №КВ-0021455 від 28.04.2016 на суму 837,62 грн., №КВ-0021804 від 05.05.2016 на суму 2001,10 грн., №КВ-0022154 від 12.05.2016 на суму 1 824,98 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23821,20 грн.
Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у сумі 1756,82 грн. (01.06.2016 - 1 191,06 грн. та від 08.06.2016 - 565,76 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором №70Н від 01.01.2015 становить 22064,38 грн. (23821,20 - 1756,82).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23821,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №КВ-0019895 від 31.03.2016, № КВ-0020243 від 07.04.2016, №КВ-0020663 від 14.04.2016, №КВ-0021027 від 21.04.2016, №КВ-0021455 від 28.04.2016, №КВ-0021804 від 05.05.2016, №КВ-0022154 від 12.05.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами погоджено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем з відстрочкою 45 (сорок п'ять) календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача у розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятницю.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату поставленого позивачем товару за договором №70Н від 01.01.2015 сплатив частково, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає 22064,38 грн. (23821,20 - 1756,82)
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 22064,38 грн. за поставлений товар належним чином доведений, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 22064,38 грн., на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 22064,38 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 22064,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СЕРВІС" повністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтікс" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, будинок 29, код ЄДРПОУ 23730511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СЕРВІС" (02002, м. Київ, вул. Каховська, будинок 71-А, код ЄДРПОУ 38985464) суму основного боргу 22 064,38 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2016.
Суддя С.О. Турчин