ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.09.2016Справа №910/11413/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
2) Державного підприємства "Донецька залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 20 941,80 грн.
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність № Ц-2/3-04/185-16 від 29.04.2016)
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 20941,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незабезпеченого Державним підприємством "Донецька залізниця" збереження вантажу під час перевезення, згідно із залізничною накладною №50714732, зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці у вагонах №60356359, №61179362, №65567471 утворилась недостача вантажу, про що складено комерційні акти БН №724600/1583 від 19.12.2015, БН №724601/1584 від 19.12.2015, БН №724602/1585 від 19.12.2015. Загальна вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 20941,80 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (як правонаступника ДП "Донецька залізниця") про стягнення зазначеної суми збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 порушено провадження по справі № 910/11413/16 та призначено її до розгляду на 21.07.2016.
04.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на те, що ПАТ "Укрзалізниця" не є належним відповідачем у справі, оскільки товариство не являється правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" Так, відповідач стверджує, що при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта та про необхідність затвердження якого, також було зазначено й у постанові Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Проте, ДП "Донецька залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" такий передавальний акт не складався. Також, у зв'язку із тим, що процедура реорганізації цих підприємств та передача їх прав та обов'язків до ПАТ "Укрзалізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014, відповідач не став правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі і Державного підприємства "Донецька залізниця"). При цьому, згідно із вказаною постановою, в балансі ПАТ "Укрзалізниця" мають тимчасово відображатися тільки активи таких підприємств.
21.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи ДП "Донецька залізниця" - Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та витребування у відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача передавального акту від 05.08.2015, та докази того, що третя особа здійснює перевезення на території проведення АТО.
Присутній в судовому засіданні 21.07.2016 представник відповідача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору у справі та надав суду передавальний акт від 05.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/11413/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.08.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 залучено до участі у справі №910/11413/16 третіх осіб 1, 2 які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Донецька залізниця" та Регіональну філію "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
10.08.2016 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких позивачем зазначено, що складення передавального акту жодним чином не впливає на перехід прав та обов'язків від реорганізованого підприємства до новоствореного, а на даний час Державне підприємство "Донецька залізниця" діє як Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в підтвердження чого позивач додатково надав копії договорів №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги та №ДФ/Э-90002 від 30.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Також до вказаних заперечень позивачем долучено докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третіх осіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 залучено до участі у справі відповідача 2 - Державне підприємство "Донецька залізниця", розгляд справи відкладено на 20.09.2016.
16.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивачем зазначено, що Державне підприємство "Донецька залізниця" діє як регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та на час подання позову реорганізація (припинення діяльності) відповідача 2 - ДП "Донецька залізниця" не завершилась, у зв'язку із чим просить суд стягнути суму заявлених збитків з належного відповідача. Також у своїх поясненнях позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Представник позивача в судове засідання 20.09.2016 не з'явився.
Представник відповідача 1 надав пояснення по суті своїх заперечень на позов.
Представник відповідача 2 в судове засідання 20.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно із п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту (передбачають здійснення відправлення ухвали суду за адресою, що значиться в ЄДРЮОП або за іншою адресою).
Місцезнаходженням відповідача 2 є м. Донецьк, тобто на території проведення АТО.
Неможливість здійснення поштового відправлення у м. Донецьк підтверджується листом УДППЗ "Укрпошта" Київська міська дирекція № 50-06/606 від 03.06.2016.
За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції").
У відповідності до згаданого листа судом було розміщено інформацію про залучення ДП "Донецька залізниця" як відповідача 2 та відкладення розгляду справи на 20.09.2016 на сторінці Господарського суду міста Києва офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, що підтверджується відповідною роздруківкою, долученою до матеріалів справи.
Таким чином, ДП "Донецька залізниця" було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 20.09.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
17.12.2015 Публічним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод" (вантажовідправником) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувача) зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці за залізничною накладною №50714732 у вагонах №60356359, №61179362, №65567471 було відправлено вантаж - кокс доменний.
Позивач є покупцем вугільної продукції за договором №МДМ-13.50-14-1291/127 від 13.12.2014, укладеним з ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ".
Згідно із вказаною залізничною накладною №50714732 від 17.12.2015, вага вантажу у вагоні №60356359 становить 44750 кг, у вагоні №61179362 - 44900, у вагоні №65567471 - 43300.
19.12.2015 вантаж, що прибув у зазначених вагонах був виданий одержувачу - ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (позивачу) із складанням комерційних актів БН №724600/1583 від 19.12.2015, БН №724601/1584 від 19.12.2015, БН №724602/1585 від 19.12.2015, про що в залізничній накладній №50714732 зроблено відповідний напис.
В комерційному акті БН №724600/1583 від 19.12.2015 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. З 1-го по 2-й люки з правої сторони по ходу потяга є поглиблення 4000мм х на ширину вагона х 700мм в глибину. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №60356359 становить 2050 кг.
В комерційному акті БН №724601/1584 від 19.12.2015 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200мм., "шапкоподібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. Над 1, 7 люками з правої сторони по ходу потяга є поглиблення 2000мм х на ширину вагона х 800мм в глибину. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №6119362 становить 2150 кг.
В комерційному акті БН №724602/1585 від 19.12.2015 відображено, що при комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 200мм., "шапкородібна". Вантаж маркований однією поздовжньою смугою, вапном. З 1-го по 3-й люки з правої сторони по ходу потяга є поглиблення 6000мм х 1500мм х 500мм, над 6-7 люками є поглиблення 4000мм х на ширину вагона х 500мм в глибину. Маркування порушене. На станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150 т. електронних вагах ст.Сартана2 к-та ім.Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Завідувача вантажного двору немає за штатом. Згідно із даним комерційним актом недостача у вагоні №65567471 становить 3300 кг.
Комерційні акти підписані належними особами згідно п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855: з боку залізниці - начальником станції, вантажоодержувачем та комерційними агентами. Зазначено, що завідуючого вантажним двором в штаті немає.
За розрахунками позивача загальна вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку - фактури №90646418 від 17.12.2015, з урахуванням норми недостачі вантажу 2% становить 20941,80 грн. (у вагоні №60356359 становить 4929,24 грн., у вагоні №61179362 - 5434,21 грн., у вагоні №65567471 - 10669,35 грн.).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.
Як встановлено судом, згідно із залізничною накладною №50714732 зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці у вагоні вагонах №60356359, №61179362, №65567471 було відправлено вантаж - кокс доменний; вага вантажу у вагоні №60356359 становить 44750 кг, у вагоні №61179362 - 44900, у вагоні №65567471 - 43300 кг.
Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
19.12.2015 під час приймання вантажу, що прибув у вагонах №60356359, №61179362, №65567471 було виявлено недостачу, про що складені комерційні акти БН №724600/1583 від 19.12.2015, БН №724601/1584 від 19.12.2015, БН №724602/1585 від 19.12.2015 та в залізничній накладній №50714732 зроблено відповідний напис.
Згідно із: комерційним актом БН №724600/1583 від 19.12.2015 загальна недостача вантажу у вагоні №60356359 становить 2050 кг; комерційним актом БН №724601/1584 від 19.12.2015 загальна недостача вантажу у вагоні №6119362 становить 2150 кг та комерційним актом БН №724602/1585 від 19.12.2015 недостача у вагоні №65567471 становить 3300 кг.
Вказані акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура №90646418 від 17.12.2015, згідно із яким вартість 1 тонни вантажу становить 4267,74 грн. (3076829,91 грн. (з ПДВ) / 720,950 т).
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема комерційних актів, вантаж був відправлений у вологому стані.
Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.
За розрахунком позивача загальна вартість недостачі вантажу становить 20941,80 грн. (у вагоні №60356359 становить 4929,24 грн., у вагоні №61179362 - 5434,21 грн., у вагоні №65567471 - 10669,35 грн.).
Судом встановлено, що наведений позивачем у позовній заяві розрахунок фактичної недостачі вантажу містить помилки щодо вихідних даних, у зв'язку із чим, суд здійснив власний розрахунок фактичної недостачі вантажу, а саме:
У вагоні №60356359 маса нетто при відправленні 44750 кг;
норма недостачі 44750 кг х 2% = 895 кг;
недостача 44750 кг - 42700 кг = 2050 кг;
вартість 1 тонни без ПДВ згідно рахунку-фактури №90646418 від 17.12.2015- 4267,74 грн. з ПДВ;
сума недостачі з урахуванням природних втрат: 2050 кг (сума недостачі) - 895 кг (норма недостачі) = 1155 кг.
отже, вартість нестачі вантажу становить 4929,24 грн. (1,155 т х 4267,74 грн.).
У вагоні № 61179362 маса нетто при відправленні 44900 кг;
норма недостачі 44900 кг х 2% = 898 кг;
недостача 44900 кг - 42750 кг = 2150 кг;
вартість 1 тонни без ПДВ згідно рахунку-фактури №90646418 від 17.12.2015- 4267,74 грн. з ПДВ;
сума недостачі з урахуванням природних втрат: 2150 кг (сума недостачі) - 898 кг (норма недостачі) = 1252 кг.
отже, вартість нестачі вантажу становить 5343,21 грн. (1,252 т х 4267,74 грн.).
У вагоні № 65567471 маса нетто при відправленні 43300 кг;
норма недостачі 43300 кг х 2% = 866 кг;
недостача 43300 кг - 40000 кг = 3300 кг;
вартість 1 тонни без ПДВ згідно рахунку-фактури №90646418 від 17.12.2015- 4267,74 грн. з ПДВ;
сума недостачі з урахуванням природних втрат: 3300 кг (сума недостачі) - 866 кг (норма недостачі) = 2434 кг.
таким чином, вартість нестачі вантажу становить 10387,68 грн. (2,434 т х 4267,74 грн.).
Отже, здійснивши перерахунок вартості недостачі вантажу, враховуючи норми природної втрати маси вантажу із застосуванням 2% маси, судом встановлено, що визначена загальна вартість недостачі вантажу становить 20751,13 грн. (у вагоні №60356359 становить 4929,24 грн., у вагоні №61179362 - 5434,21 грн., у вагоні №65567471 - 10387,68 грн.), що свідчить про часткову обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо того чи є ПАТ "Українська залізниця" правонаступником ДП "Донецька залізниця" судом було встановлено наступне.
Як підтверджено матеріалами справи договір перевезення вантажу (накладна №50714732) був укладений між позивачем та Державним підприємством "Донецька залізниця"; вагони №60356359, №61179362, №65567471 були прийняті до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця" та вантаж виданий позивачу із складенням комерційних актів БН №724600/1583 від 19.12.2015, БН №724601/1584 від 19.12.2015, БН №724602/1585 від 19.12.2015, в яких зазначено про недостачу вантажу.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Як вбачається із положень наведеного вище Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.
В додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року за №200 до таких підприємств віднесено Державне підприємство "Донецька залізниця".
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2014 № 4442-VI, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735.
Згідно із п. 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", у тому числі Державного підприємства "Донецька залізниця".
Дані відомості підтверджуються випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно із якою державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 21.10.2015. Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вчинено з внесенням запису про дані юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, до яких віднесено, зокрема, Державне підприємство "Донецька залізниця".
Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Також суттєве значення мають фактично здійсненні організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного акту чи балансу тощо (у випадку злиття). Отже у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права).
Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до передавального акту від 05.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, голова та члени комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", голова комісії з реорганізації Державного підприємства "Донецька залізниця", керуючись статтею 107 Цивільного кодексу України підтверджують вартість і склад активів та зобов'язань Державного підприємства "Донецька залізниця". При цьому в акті наявне зауваження, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення антитерористичної операції не включається до зведених актів інвентаризації, а відображено в балансі і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604, а саме перелік їх наведено у балансі (звіт про фінансові результати).
Водночас, вказаний баланс не містить розмежування таких прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця".
Крім того, у передавальному акті ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015 не визначено, що саме спірна заборгованість передана Публічному акціонерному товаристві "Укрзалізниця".
В силу положень ч. 1, ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "Донецька залізниця" знаходиться в стані припинення, а тому як наслідок, його реорганізація (припинення діяльності) ще не завершена і така юридична особа як державне підприємство ДП "Донецька залізниця" не припинилась.
Надані позивачем до матеріалів справи договори №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги та №ДФ/Э-90002 від 30.12.2015 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги не свідчать про те, що ПАТ "Українська залізниця" взяло на себе зобов'язання за спірним перевезенням, оскільки, договори укладені після прийняття до перевезення вантажу, а матеріалами справи підтверджено, що договір перевезення вантажу (накладна №50714732) був укладений з Державним підприємством "Донецька залізниця" та вагони №60356359, №61179362, №65567471 були прийняті до перевезення також Державним підприємством "Донецька залізниця".
З огляду на вищевстановлені судом обставини, Державне підприємство "Донецька залізниця" самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність та має нести відповідальність за спірним зобов'язанням з перевезення за залізничною накладною №50714732 зі станції відправлення "Авдіївка" Донецької залізниці на станцію Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці , що виникло за його участі.
Враховуючи вищенаведене, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів переходу прав і обов'язків від Державного підприємства "Донецька залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за спірним зобов'язанням та беручи до уваги те, що боржник не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, то у ПАТ "Українська залізниця" не виникло зобов'язання по відшкодуванню збитків у розмірі втраченого майна. У зв'язку із наведеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на те, що Державне підприємство "Донецька залізниця" є відповідальним за спірним зобов'язанням, судом встановлено відсутність правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за зобов'язанням з перевезення вантажу за накладною №50714732 та враховуючи останні пояснення позивача щодо стягнення боргу з належного відповідача, збитки, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні та за розрахунком суду становлять 20751,13 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Державного підприємства "Донецька залізниця".
Враховуючи вищевстановлені обставини, суд задовольняє позовні вимоги частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83000, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191129) суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, в розмірі 20751,13 грн. та судові витрати у розмірі 1365,45 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2016.
Суддя С.О. Турчин