ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2016Справа №910/12966/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж»
до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Калашник Т.О. (представник за довіреністю);
від відповідача - Бойко А.В. (представник за довіреністю);
Гренько М.М. (представник за довіреністю).
У липні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про зобов'язання виконати умови договору банківського рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч умовам укладеного між ним і відповідачем договору банківського рахунку №316341 від 08.08.2013, відповідачем не було здійснено перерахування грошових коштів відповідно до платіжних доручень №3064 від 17.05.2016, №3065 від 17.05.2016, №3066 від 17.05.2016, №3067 від 17.05.2016, №3069 від 17.05.2016, №3070 від 17.05.2016, №3071 від 17.05.2016.
Крім того, позивач зазначає, що ним було виписано чек № ЛЗ6000804 від 18.05.2016 на отримання готівкових грошових коштів в сумі 500000 грн., операції були проведені, а в другій половині дня операції були відмінені: грошові кошти відновилися на розрахунковому рахунку, представники відповідача чек не повернули, залишок грошових коштів на рахунку складає 546116,98 грн.
Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідачем не були здійснені ті розрахункові операції, які вимагалися позивачем, грошові кошти, які мали бути видані готівкою за чеком не видані, і на сьогоднішній день виконати таку операцію неможливо, оскільки за правилами ведення каси готівкових коштів на підприємстві строки на використання такої готівки вже вичерпані, і для правильного бухгалтерського обліку чек має бути повернутий позивачу.
На підставі викладеного позивач просить задовольнити позов, зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти з його рахунку, відкритого у банку відповідача, шляхом виконання зазначених платіжних доручень та повернути чек на отримання готівкових грошових коштів.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на запровадження відносно нього ліквідаційної процедури та відкликання банківської ліцензії.
На підставі викладеного відповідач зазначив, що банк не в змозі виконати платіжні доручення позивача та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Щодо повернення чеку, вказав, що спірний чек Банком анульовано, про що повідомлено позивача, проте враховуючи відсутність обов'язку Банку щодо повернення чеку та за відсутності звернень позивача з такою вимогою, вказаний чек зберігається у Банку.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 08.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж» (клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (банк) було укладено Договір №316341 банківського рахунку, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває поточний рахунок/-ки в національній валюті України та іноземних валютах за заявою про відкриття поточного рахунку клієнта з поданням до банку необхідних документів відповідно до вимог чинного законодавства України та в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Рахунок відкривається банком клієнту для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору, Банківських правил, вимог чинного законодавства України, а також за допомогою дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківський практиці (п. 1.4. Договору).
Згідно з п. 2.31. Договору банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком, передбачених законодавством України та Банківськими правилами. При цьому, розрахунки за платіжними документами клієнта, що надійшли до банку упродовж його операційного часу, проводити в той же день, а ті, що надійшли після закінчення операційного часу - не пізніше наступного банківського дня.
Крім того, пунктом 2.33. Договору передбачено, що банк зобов'язаний виконувати розрахункові документи, що надійшли на рахунок, відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку, крім випадків, обумовлених сторонами, а у разі одночасного надходження їх до банку - відповідно до законодавства України.
У подальшому, позивач належним чином оформив та надав на виконання відповідачу платіжні доручення №3064 від 17.05.2016, №3065 від 17.05.2016, №3066 від 17.05.2016, №3067 від 17.05.2016, №3069 від 17.05.2016, №3070 від 17.05.2016, №3071 від 18.05.2016., на загальну суму 482144,08 грн.
Відповідач в свою чергу, вказані платіжні доручення прийняв, проте до теперішнього часу грошові кошти відповідно до зазначених платіжних доручень не перераховані.
Також 18.05.2016 позивачем було виписано чек №ЛЗ6000804 від 18.05.2016 на отримання готівкових грошових коштів на купівлю товарів в сумі 500000 грн.
Проте відділенням банку не було здійснено видачу коштів у встановлений законом строк, також банком не було повідомлено позивача про причини невиконання виписаного чеку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004).
Пунктом 1.30 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, невиконання наданих позивачем платіжних доручень є порушенням з боку відповідача встановлених договором зобов'язань.
В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.05.2016 №8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.05.2016 було прийнято рішення №184 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 20.05.2016 по 19.06.2016.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №959 від 09.06.2016 було продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ «Фідобанк» з 20.06.2016 по 19.07.2016 (включно).
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1265 від 19.07.2016 на підставі постанови Правління Нацбанку України від 18.07.2016 №142-рш у ПАТ «Фідобанк» розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку на період з 20.07.2016 по 19.07.2018 включно.
Враховуючи вищенаведені положення, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, відкритому у відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента позивача є майновим зобов'язанням, а позивач є кредитором Банку.
Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, ч.5 ст.45 Закону передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч.ч.2-3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Положеннями ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на уповноважену особу Фонду покладаються такі повноваження, як, зокрема, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Відкликання Національним банком України, на момент вирішення судом спору, банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації, як юридичної особи, зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, задоволення вимог окремого кредитора, в особі позивача, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, суперечить нормам діючого законодавства.
В частині позовних вимог щодо повернення чеку, суд зазначає, що враховуючи відсутність такого обов'язку у Банку, встановленого нормативно-правовими актами та відсутність факту звернення позивача до Банку з такою вимогою, звернення позивача до суду з вимогою повернути чек є передчасною. Позивач не позбавлений можливості звернутися до Баку з відповідною заявою, з додаванням необхідних документів у порядку, визначеному нормами чинного законодавства.
З огляду на наведені вище обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж» задоволенню не підлягають.
З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 20.09.2016
Суддя Я.В. Маринченко