20.09.16р. Справа № 904/7891/16
За позовом ОСОБА_1, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Полєв Д.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (НОМЕР_1)
від відповідача: представник Корнійчук П.М. за довіреністю №53/юр-3-20 від 20.05.2016р.
Гр. ОСОБА_1, м. Дніпро (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській трубний завод", м. Дніпро (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 6849,00грн., та суми середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі 22966,30грн. за період з 22.09.2015р. по 07.09.2016р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при звільненні з підприємства відповідача позивачу не сплачено заборгованість по заробітній платі, не проведено остаточний розрахунок в день звільнення тощо.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обссягу.
Відзив на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами ( стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 28.07.2011р. прийнятий на роботу на посаду вантажника відділу матеріально-технічного постачання ПАТ Дніпропетровський трубний завод", що підтверджується копією трудової книжки позивача.
22.09.2015р. наказом № 204 позивача звільнено із займаної посади згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за власним бажанням.
08.09.2016р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 6849,00грн. заборгованості із заробітної плати та суми середнього заробітку за затримку розрахунку у розмірі 22966,30грн. за період з 22.09.2015р. по 07.09.2016р.
У відповідності до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Відповідно до ст.12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" №904/1495/16.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. (п.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст.116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Строки виплати заробітної плати передбачені ст. 115 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП України).
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 КЗпП України).
Відповідно до довідки відповідача №49-р/302 від 09.08.2016р. заборгованість із заробітної плати перед позивачем складає 6849,00грн.
Відповідачем не подано доказів виплати заборгованості із заробітної плати позивачу та наявності станом на день розгляду справи іншого невирішеного спору щодо суми заборгованості.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити в розмірі 6849,00грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 22966,30грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 22.09.2015р. по 07.09.2016р.
Згідно з довідкою відповідача 49-р/302 від 09.08.2016р. середньоденна заробітна плата становить 93,74грн.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верхового Суду України №13 від 24.12.1999р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Обчислення середньої заробітної плати для нарахування компенсації за час затримки працівникові всіх належних йому сум, проводиться у відповідності до порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
В обґрунтування зазначеної вимоги позивачем надано довідку відповідача (а.с.17) про розмір середньоденної заробітної плати позивача, що складає 93,74грн.
Тому господарський суд вважає за необхідне визначити суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, яка становить 23716,22грн. за період з 22.09.2015р. по 20.09.2016р.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати в розмірі 6849,00грн. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 22.09.2015р. по 20.09.2016р. в розмірі 23716,22грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 49 ГПК України сплату судового збору в розмірі 1378грн. слід покласти на відповідача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 47, 95, 115-117, 238 КЗпП, ст.ст.4-1, 12, 32-34, 43, 49, 82 ГПК України, ст.ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській трубний завод" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (49017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованості із заробітної плати в розмірі 6849,00грн., середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 22.09.2015р. по 20.09.2016р. в розмірі 23716,22грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській трубний завод" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1378грн. - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Д.М. Полєв