21 вересня 2016 року Справа № 914/3037/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Кривда Д.С.,
Могил С.К.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 р. у справі № 914/3037/15 господарського суду Львівської області за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном, -
Подана Державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (далі - ПП ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій", Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договору від 3 вересня 2007 року № 173-п про передачу в тимчасове користування виробничої площадки площею 193,35 м2 по АДРЕСА_1, та зобов'язання СПД ФО ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" виробничою площадкою площею 193,35 м2, яка розташована по АДРЕСА_1.
Тобто позов містить дві немайнові вимоги.
Частиною 1 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), було встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат), з позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору та пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому, Заявником, в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 1593 від 21 липня 2016 року про сплату 1653,60 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судовий збір" зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015 р.
Пунктом 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 р. у справі № 914/3037/15 господарського суду Львівської області повернути без розгляду.
Головуючий суддя Малетич М.М.
Судді Кривда Д.С.
Могил С.К.