22 вересня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_3, перевіривши заяву захисника ОСОБА_1 про перегляд судових рішень щодо засудженого ОСОБА_2,
Захисник ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України з підстав передбачених пунктами 2, 3 статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року, якою залишено без зміни вирок Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року, яким скасовано вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним і засуджено: за частиною першою статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за частиною другою статті 307 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць з конфіскацією майна, що є його власністю. На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць з конфіскацією майна, яке є його власністю. У решті вирок залишено без зміни. Просить ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 липня 2016 року та вирок Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У заяві захисник твердить, що суд касаційної інстанції в оспореному рішенні допустив неоднакове застосування частини першої та другої статті 404, частин першої статті 407 КПК, яке полягає в тому, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги прокурора, що є порушенням принципу диспозитивності, а також, права засудженого на захист. А також зазначає про те, що касаційним судом неоднаково застосовано норми КПК, а саме статті 23, 94, 95, 404, 405 КПК в частині дослідження доказів, внаслідок неправильного їх тлумачення, чим не дотримано висновк щодо застосування норми права, викладеному в постанові Верховного Суду України.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, враховуючи, що заява подана особою, яка має право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України, у строк, що передбачений статтею 447 КПК України, та відповідає вимогам статей 448, 449 КПК України, керуючись статтею 451 КПК України,
ухвалив:
Відкрити провадження у справі щодо ОСОБА_2 за заявою захисника ОСОБА_1
Копію ухвали разом із копією заяви надіслати учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_3